Юлія Зорій — українська телеведуча, яка вже понад одинадцять років зустрічає країну в ефірі програми «Ранок у великому місті» на ICTV2. Її голос і посмішка стали частиною ранкової рутини мільйонів глядачів.
Одночасно вона практикуюча психологиня, яка з перших днів повномасштабної війни надає консультації, допомагаючи людям справлятися з тривогою, втратами і виснаженням. Її біографія — це шлях від чернівецьких театральних гуртків до національного ефіру і глибокої психологічної роботи.
У 2026 році Юлія Зорій залишається одним із найстабільніших і найщиріших облич українського телебачення, поєднуючи професійну майстерність із особистою стійкістю.
Дитинство в постійних переїздах і перші кроки до сцени
Юлія Ярославівна Зорій народилася 3 червня 1986 року в родині військового. Через службу батька сім’я постійно змінювала місце проживання, і маленька Юлія рано навчилася адаптуватися до нових обставин. Мати працювала товарознавицею і намагалася створити хоча б мінімальну стабільність серед цих переїздів. Коли дівчинці виповнилося дванадцять, родина нарешті оселилася в Чернівцях.
Саме там Юлія вперше відчула смак сцени. Вона відвідувала театральний гурток при міському Будинку культури, брала участь у конкурсах читців і декламаторів і регулярно займала призові місця. Ці виступи формували не лише дикцію, а й внутрішню впевненість. У нашій практиці ми часто бачимо, як ранній досвід публічних виступів стає фундаментом для майбутньої телевізійної кар’єри — саме так сталося і з Юлією.
У 2002 році вона вступила на факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Паралельно мріяла про акторство і навіть успішно склала вступні іспити до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Проте вирішила спочатку завершити навчання в Чернівцях. У 2007 році отримала диплом політолога, а в 2011-му — другу вищу освіту за спеціальністю «Практична психологія».
Ця подвійна освіта виявилася вирішальною. Політологія дала аналітичне мислення, психологія — глибоке розуміння людських емоцій. Саме поєднання цих двох сфер пізніше зробило її ефіри особливими: вона вміла не просто читати новини, а відчувати настрій аудиторії і гостей.
Народилася 3 червня 1986 року
Дві вищі освіти (політологія 2007, практична психологія 2011)
Понад 11 років у прямому ефірі «Ранку у великому місті» (станом на 2026)
Близько 800 психологічних консультацій з початку повномасштабної війни
Від чернівецького радіо до київських студій
Кар’єра Юлії Зорій почалася ще під час навчання. У 2004 році вона стала дикторкою прямого ефіру і редакторкою новин на радіо «Блиск FM» у Чернівцях. Згодом вела авторську програму інтерв’ю з відомими чернівчанами на ТРК «Чернівці». Це був класичний шлях багатьох українських телевізійників — від локального ефіру до столиці.
Восени 2011 року Юлія переїхала до Києва. Перші місяці були складними: рік кастингів, відмов і сумнівів. Вона вже майже збиралася повертатися додому, коли з’явилася пропозиція вести прогноз погоди і тематичні рубрики на ТРК «Україна». Згодом перейшла на телеканал «Ера», де 14 жовтня 2013 року разом із Павлом Рольником запустила ранкову програму «Доброго ранку, Україно!».
Цей досвід став важливим містком. Робота в прямому ефірі вимагала швидкості реакції, вміння працювати з різними гостями і зберігати спокій навіть тоді, коли техніка підводить. Юлія швидко зарекомендувала себе як надійна і харизматична ведуча. Колеги згадували, що вона завжди приходила на ефір підготовленою і вміла знаходити спільну мову навіть із найскладнішими співрозмовниками.
У 2014 році настав новий етап — запрошення на ICTV. Саме тоді почалася історія, яка триває досі. За моїм досвідом, саме такі «тихі» переходи часто стають вирішальними: без гучних заяв, але з глибокою внутрішньою готовністю.
«Ранок у великому місті»: одинадцять років у прямому ефірі
З 2014 року Юлія Зорій — незмінна ведуча ранкової інформаційно-розважальної програми «Ранок у великому місті» на ICTV (пізніше ICTV2). Спочатку вона працювала в парі з Павлом Казаріним та Антоном Равицьким. Згодом команда змінювалася, з’являлися нові співведучі, серед яких і ветеран Олександр Швачка. Програма пережила пандемію, повномасштабну війну і численні зміни форматів, але Юлія залишалася її обличчям.
Що робить її ефіри особливими? По-перше, щирість. Вона не грає «радісну ведучу» — вона справді радіє гостям і темам. По-друге, професійна гнучкість. У прямому ефірі можуть трапитися будь-які несподіванки: від технічних збоїв до емоційних реакцій героїв. Юлія вміє м’яко перевести розмову, підтримати людину і водночас зберегти динаміку програми.
Під час повномасштабного вторгнення 2022 року ранкові ефіри набули нового значення. Вони стали не лише джерелом інформації, а й психологічною опорою. Юлія разом із колегами розповідала історії героїв, волонтерів, людей, які втратили дім, але не втратили сили. Глядачі писали, що саме ці випуски допомагали вставати зранку і вірити, що життя триває.
У 2025 році програма відзначила своє десятиліття. Юлія залишається першою ведучою проєкту і його символом. Станом на 2026 рік вона продовжує виходити в ефір майже щодня, поєднуючи телевізійну роботу з психологічною практикою.
2004 — радіо «Блиск FM» і ТРК «Чернівці»
2011 — переїзд до Києва, ТРК «Україна» і «Ера»
2013 — «Доброго ранку, Україно!» на «Ері»
2014 — «Ранок у великому місті» на ICTV
2018 — театральна антреприза «Божевільний день»
2022–2026 — психологічна допомога під час війни + продовження ефірів
Психологиня, яка рятує інших і себе
Друга освіта Юлії Зорій виявилася не просто додатковим дипломом. З перших днів повномасштабного вторгнення вона почала працювати на гарячій лінії психологічної підтримки. Пізніше приєдналася до платформи Mental Help, де надавала безкоштовні індивідуальні консультації. За різними даними, за перші роки війни вона провела від 460 до майже 800 сесій.
У 2024 році Юлія отримала додаткову спеціалізацію з травматерапії. Це логічний крок: війна створює масову травму, і класичні підходи часто потребують адаптації. Вона працює з темами тривоги, вигорання, втрат, стосунків і пошуку внутрішньої опори. У подкасті «ОнлайнТерапія», який вона веде з 2025 року, обговорює складні теми без спрощень і пафосу.
Один із її принципів звучить просто: «Рятуючи інших, рятую себе». Це не метафора. Багато психологів під час війни стикаються з вторинною травматизацією. Юлія відкрито говорить, що робота з людьми допомагає їй самій триматися. Вона уважно стежить за своїм станом, вміє «домовлятися» з собою і не карає себе за слабкість.
У нашій практиці ми бачимо, як рідко публічні люди поєднують телевізійну роботу з реальною психологічною допомогою. Юлія Зорій — один із небагатьох прикладів, коли ці дві сфери не суперечать, а підсилюють одна одну.
Особисте життя: кохання, різниця у віці і спільна опора
25 липня 2020 року Юлія Зорій вийшла заміж за Олексія Резнікова — тоді віцепрем’єр-міністра і міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а згодом міністра оборони України. Різниця у віці майже двадцять років спочатку викликала багато обговорень, але пара демонструвала спокій і взаємну повагу.
Вони познайомилися у 2017 році. Стосунки розвивалися поступово. Були періоди, коли пара розходилася і зверталася до психологів. Саме ця готовність працювати над стосунками, а не ідеалізувати їх, стала основою міцного союзу. Юлія неодноразово називала чоловіка своєю найближчою людиною і «опорним стовпом».
Спільних дітей у пари немає. Олексій Резніков має дорослу доньку від попереднього шлюбу. Юлія відкрито говорила, що раніше розглядала ідею «чайлд-фрі», але після шлюбу її ставлення змінювалося. Родина живе в Києві разом із трьома котами — Алею, Хаймарсом і Соломоном. Ці тварини часто з’являються в її соціальних мережах і стають джерелом теплих історій.
У 2025 році родина пережила важку втрату: на фронті загинув молодший двоюрідний брат Юлії, боєць 3-го полку Сил спеціальних операцій. Вона публічно поділилася болем, написавши: «Не віриться, що тебе нема». Ця трагедія ще більше підкреслила, наскільки тісно особисте і суспільне переплітаються в житті українців.
За моїм досвідом спостереження за публічними людьми, саме здатність відкрито говорити про втому, втрати і потребу в підтримці робить Юлію Зорій особливо близькою глядачам. Вона не створює образ «залізної леді» — вона показує, що сила може бути м’якою і вразливою.
Вплив на суспільство і роль у 2026 році
Станом на 2026 рік Юлія Зорій залишається активною і багатогранною фігурою. Вона продовжує вести «Ранок у великому місті», проводить індивідуальні консультації, бере участь у благодійних проєктах і публічних дискусіях про ментальне здоров’я. У 2025 році вона модерувала заходи, пов’язані з жіночим лідерством, і брала участь у благодійних показах адаптивного одягу.
Її вплив вимірюється не лише рейтингами. Тисячі людей отримали від неї психологічну підтримку в найважчі моменти. Глядачі ранкової програми знаходять у її ефірах відчуття нормальності і тепла. Колеги цінують її професійну дисципліну і вміння працювати в команді.
Типові помилки, яких уникає Юлія: вона не перетворює особисте горе на контент і не експлуатує статус дружини колишнього міністра. Навпаки, вона чітко розділяє публічну і приватну сфери, зберігаючи гідність і повагу до близьких.
У сучасному українському медіапросторі, де багато хто шукає швидкої популярності, її шлях виглядає майже класичним: довга робота, постійне навчання, відповідальність перед аудиторією. Саме тому в 2026 році Юлія Зорій залишається одним із найнадійніших і найлюдяніших голосів українського телебачення.
Юлія Зорій — приклад того, як можна поєднати публічну професію з глибокою допомогою іншим. Її історія показує, що справжня стійкість народжується не з ідеального образу, а з готовності працювати над собою і залишатися людяною навіть у найтемніші часи.
Сьогодні, коли Україна продовжує жити в умовах війни, фігури на кшталт Юлії Зорій набувають особливого значення. Вони не просто ведуть ефіри чи консультують — вони допомагають зберігати відчуття спільності і надії. Її голос у ранковому ефірі звучить як нагадування: життя триває, і в ньому є місце і для болю, і для тепла, і для сили.
