Станом на серпень 2026 року воєнний стан в Україні вже продовжено. Верховна Рада 14 липня 2026 року затвердила указ Президента, а 24 липня Володимир Зеленський підписав відповідні закони. Режим діє з 2 серпня 2026 року ще 90 діб — до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте продовження від початку повномасштабного вторгнення.
Подальше продовження після жовтня залежить від ситуації на фронті та наявності реальних гарантій безпеки. Президент неодноразово підкреслював: воєнний стан скасують лише тоді, коли війна завершиться і Україна отримає дієві гарантії від партнерів, включно з моніторингом і присутністю. Без цього ризик повторної агресії залишається занадто високим.
Законодавство не встановлює жодних обмежень на кількість продовжень. Режим триватиме стільки, скільки існує реальна загроза незалежності та територіальній цілісності країни.
• 20-те продовження воєнного стану
• Дія до 31 жовтня 2026 року (90 діб з 2 серпня)
• Перше введення — 24 лютого 2022 року
• Загальна тривалість — понад 1600 днів безперервно
Як саме вводиться і продовжується воєнний стан
Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується у разі збройної агресії чи загрози нападу. Його правова основа — Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 2015 року та Конституція. Президент видає указ на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, а Верховна Рада має затвердити його законом.
Процедура виглядає так: РНБО вносить пропозицію, Президент підписує указ, парламент голосує (мінімум 226 голосів). Після цього закон публікується і набирає чинності. У 2026 році цей цикл став уже звичним. 13 липня Президент вніс законопроєкти №15401 та №15402, 14 липня Рада підтримала їх 313 і 311 голосами відповідно, 24 липня Зеленський підписав, а 25 липня документи офіційно опубліковано.
Важливо розуміти, що воєнний стан і загальна мобілізація продовжуються синхронно. Це не випадковість: мобілізація потребує правового підґрунтя, яке дає саме воєнний стан. Без нього механізми призову та обліку військовозобов’язаних змінюються. У нашій практиці ми бачимо, що бізнеси та громадяни вже звикли до 90-денних циклів і планують діяльність саме під ці терміни.
Типова помилка — вважати, що після закінчення поточного періоду режим автоматично зникає. Ні. Якщо ситуація на фронті не змінюється, Президент знову вносить укази, і парламент майже завжди підтримує їх широкою більшістю. За чотири з половиною роки лише одиниці депутатів голосували проти.
Хронологія всіх продовжень від 2022 до 2026 року
Перший указ №64/2022 від 24 лютого 2022 року запровадив воєнний стан на 30 діб. Потім були короткі продовження по 30 днів, а з травня 2022 року стандарт став 90 діб. Це дозволяло синхронізувати рішення з мобілізацією та забезпечувало стабільність управління.
Ось основні віхи останніх років. У 2025 році режим продовжували кілька разів: з 7 серпня до 5 листопада, потім до 3 лютого 2026-го. У січні 2026 — до 4 травня, у квітні — до 2 серпня, і нарешті в липні — до 31 жовтня. Кожне рішення фіксувалося окремим законом і указом Президента.
За моїм досвідом спостереження за цими процесами, парламентські голосування стали майже рутинними. Депутати розуміють, що альтернативи немає, поки триває повномасштабна війна. Навіть у періоди активних дискусій про переговори ніхто серйозно не пропонував скасувати режим наперед.
- Липень 2025 — до 5 листопада 2025
- Жовтень 2025 — до 3 лютого 2026
- Січень 2026 — до 4 травня 2026
- Квітень 2026 — до 2 серпня 2026
- Липень 2026 — до 31 жовтня 2026 (20-те продовження)
Ця таблиця не просто перелік дат. Вона показує, як держава адаптувалася до довготривалої війни. Короткі 30-денні періоди на початку дозволяли швидко реагувати, а 90-денні дали можливість планувати оборонні заходи на середню перспективу.
Чи є юридичні обмеження на кількість продовжень
Ні. Закон «Про правовий режим воєнного стану» не містить жодних лімітів ні на кількість, ні на загальну тривалість. Режим діє стільки, скільки існує загроза. Це ключова відмінність від надзвичайного стану, де є чіткіші часові рамки.
Конституція дозволяє обмеження окремих прав під час воєнного стану, але базові права — на життя, гідність, рівність перед законом — залишаються недоторканними. Конституційний Суд у 2026 році навіть визнав неконституційною одну з норм щодо обов’язкового тримання під вартою військовослужбовців, підкресливши, що навіть у воєнний час індивідуальний підхід обов’язковий.
Практичний нюанс: кожне продовження супроводжується повідомленням Генеральному секретарю ООН про відхилення від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Україна робить це офіційно, щоб залишатися в правовому полі.
Багато хто помилково думає, що після певної кількості продовжень режим «самоліквідується». Це не так. Єдиний спосіб скасувати воєнний стан — відповідний указ Президента, який підтверджує, що загроза минула.
Що змінюється для громадян і бізнесу під час продовження
Для військовозобов’язаних чоловіків 18–60 років залишаються чинними всі вимоги: перебування на військовому обліку, оновлення даних, наявність військово-облікових документів, явка за повістками. Мобілізація триває паралельно.
Для бізнесу — особливі правила військового обліку працівників, обмеження на виїзд окремих категорій, особливості трудових відносин. Підприємства мають регулярно перевіряти, чи актуальні їхні процедури. У нашій практиці ми бачимо, що ті, хто ігнорує оновлення обліку, потім стикаються з штрафами та проблемами під час перевірок.
Обмеження свободи пересування, комендантська година в окремих регіонах, перевірки документів на блокпостах — усе це залишається. Водночас базові економічні процеси працюють: банки, податки, суди функціонують з урахуванням воєнного стану.
Типовий підводний камінь — очікування, що після 31 жовтня все «само розсмокчеться». Якщо до того часу ситуація не зміниться кардинально, готуйтеся до нового продовження. Бізнесу варто закладати в плани саме такий сценарій.
Міф: Воєнний стан можна продовжувати максимум кілька разів.
Реальність: Обмежень немає. Він діє стільки, скільки є загроза.
Міф: Після перемир’я режим автоматично скасують.
Реальність: Потрібні реальні гарантії безпеки та підтвердження військового командування.
Позиція влади: коли саме можливе скасування
Президент Володимир Зеленський неодноразово формулював чітку позицію. У грудні 2025 року він заявив: війна не завершиться, поки Україна не отримає дієві гарантії безпеки. Відповідно, воєнний стан також не буде скасовано раніше. Гарантії мають включати моніторинг партнерів і їхню фізичну присутність.
Військове командування теж має підтвердити, що вся інфраструктура готова до зміни режиму. Це не політичне рішення в чистому вигляді — воно спирається на оцінку реальної небезпеки. Без цього скасування було б небезпечним.
Навіть у випадку перемир’я чи тимчасового припинення вогню воєнний стан, за словами Президента, залишиться, поки не з’являться гарантії. Досвід попередніх угод (Будапештський меморандум, Мінські домовленості) показав, що папірці без механізмів забезпечення не працюють.
У серпні 2026 року ця логіка залишається незмінною. Поки тривають бойові дії та зберігається загроза, парламент і Президент продовжуватимуть режим.
Можливі сценарії після 31 жовтня 2026 року
Найімовірніший сценарій — чергове продовження на 90 діб. Якщо ситуація на фронті не зміниться радикально, Президент у жовтні знову внесе відповідні укази, а Рада їх підтримає. Це вже стало стандартом.
Альтернативний сценарій — часткове пом’якшення окремих обмежень при збереженні самого режиму. Наприклад, зміни в мобілізаційних правилах чи послаблення комендантської години в тилових областях. Але повне скасування можливе лише за умов, про які говорив Президент.
Третій, менш імовірний наразі сценарій — швидке завершення активної фази війни з одночасним отриманням гарантій. Тоді процес скасування може піти швидше. Проте навіть тоді військове командування має дати «зелене світло» щодо готовності інфраструктури.
- Стандартне продовження на 90 діб (найімовірніше)
- Продовження з окремими пом’якшеннями обмежень
- Скасування за умови отримання гарантій безпеки та підтвердження військових
Для громадян і бізнесу практична порада проста: плануйте діяльність з розрахунку на продовження режиму щонайменше до кінця січня 2027 року. Це реалістичний горизонт на сьогодні.
Практичні наслідки для різних груп населення
Для чоловіків призовного віку — збереження всіх мобілізаційних обов’язків. Для тих, хто вже служить, — продовження контрактів і служби в умовах воєнного стану. Для сімей військових — збереження соціальних гарантій, які прив’язані до цього режиму.
Для бізнесу — необхідність підтримувати актуальний військовий облік, враховувати особливості бронювання працівників, планувати логістику з урахуванням можливих обмежень. Ті компанії, які заздалегідь адаптували внутрішні політики, відчувають менше стресу під час кожного нового продовження.
Для органів місцевого самоврядування — збереження розширених повноважень військових адміністрацій у багатьох регіонах. Це впливає на прийняття рішень щодо бюджетів, інфраструктури та цивільного захисту.
За моїм досвідом, найбільше проблем виникає у тих, хто сподівається на швидке повернення до «мирного» режиму без підготовки. Краще будувати плани з урахуванням того, що воєнний стан — це нова норма на середню перспективу.
Для кого: військовозобов’язаних, роботодавців, юристів, керівників органів влади, усіх, хто планує середньострокові рішення.
Не для кого: тих, хто шукає сенсаційні прогнози про «швидке скасування» без підстав.
Воєнний стан в Україні станом на серпень 2026 року продовжено до 31 жовтня. Його подальше існування напряму залежить від розвитку воєнної ситуації та наявності реальних гарантій безпеки. Законодавство дозволяє необмежену кількість продовжень, і практика останніх чотирьох з половиною років показує, що держава користується цією можливістю стільки, скільки потрібно для захисту країни. Громадянам і бізнесу варто орієнтуватися саме на цей реалістичний підхід, а не на бажані, але поки непідтверджені сценарії швидкого завершення режиму.
