Тривога завила посеред уроку — а наступного дня на столі директора лежить заява. Картина, на жаль, типова для українських шкіл після лютого 2022 року. Війна перекроїла трудові відносини в освіті так, як не вдалося жодній реформі за останні тридцять років: одні педагоги змушені виїжджати, інші — підпадають під скорочення, треті — отримують повістки. І в кожному випадку постає одне й те саме питання: як саме закон регулює розставання школи з учителем у часи, коли діє особливий період?
Розберемося детально: які підстави звільнення зараз чинні, що змінилося завдяки Закону № 2136-IX, які гарантії зберігає за педагогами стаття 57-1 Закону «Про освіту», і коли роботодавець взагалі не має права розривати трудовий договір. Це не суха юридична довідка — це робоча інструкція для тих, хто щодня заходить у клас попри сирени, перебої з електрикою та евакуації.
Воєнний стан не скасував Кодекс законів про працю — він додав до нього спеціальний шар правил. Усі звільнення педагогів у 2026 році відбуваються на стику КЗпП, Закону № 2136-IX та Закону «Про освіту» (стаття 57-1).
Правове поле: три кити, на яких тримається процедура
Базова конструкція виглядає так. КЗпП визначає загальні підстави припинення трудового договору. Закон № 2136-IX від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» додає особливі правила, які діють лише на час особливого періоду. А стаття 57-1 Закону «Про освіту», ухвалена того ж дня, гарантує освітянам збереження робочого місця та середнього заробітку, навіть якщо людина змінила місце проживання чи виїхала за кордон.
Цей трикутник створює парадоксальну ситуацію. З одного боку, держава розширила інструменти роботодавця: тепер можна звільнити людину під час лікарняного, скоротити з попередженням за 10 днів замість двох місяців, припинити договір через відсутність працівника понад чотири місяці поспіль. З іншого — освітянам гарантовано особливий захист, якого немає у багатьох інших галузей. Касаційний цивільний суд Верховного Суду у 2023 році прямо вказав: статтю 57-1 не можна «обнулити» посиланням на воєнний стан, і призупинення трудового договору не позбавляє педагога права на середній заробіток.
За власним бажанням: коли два тижні перетворюються на один день
Стандартна процедура звільнення за заявою працівника передбачає попередження за два тижні. Проте Закон № 2136-IX зробив тут серйозний виняток. Якщо заклад освіти розташований у районі ведення бойових дій і є реальна загроза життю та здоров’ю педагога, заяву можна написати на будь-яку дату — хоч завтрашню. Роботодавець не має права утримувати працівника, посилаючись на «двотижневу норму».
Втім, тут є нюанси, про які мовчать гучні заголовки. По-перше, ця норма не поширюється на тих, кого залучено до суспільно корисних робіт або до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. По-друге, поняття «загроза життю» має бути зафіксованим — наприклад, рішенням обласної військової адміністрації про віднесення території до зон активних бойових дій. По-третє, якщо школа працює стабільно у відносно безпечному регіоні, звичайне «не хочу більше» все одно потребує двох тижнів попередження.
Алгоритм дій педагога, який хоче звільнитися
- Скласти письмову заяву із зазначенням бажаної дати звільнення та підстави (стаття 38 КЗпП або стаття 4 Закону № 2136-IX).
- Зареєструвати заяву у канцелярії закладу або надіслати засобами поштового зв’язку з описом вкладення.
- Дочекатися наказу про звільнення та ознайомитися з ним під підпис (можливо в електронній формі).
- Отримати остаточний розрахунок у день звільнення — заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, інші належні виплати.
- Перевірити, чи внесено запис до електронної трудової книжки через портал Пенсійного фонду.
На практиці пункт про загрозу життю породжує найбільше суперечок. Директори інколи відмовляють у звільненні «одним днем», вимагаючи довідки про обстріли чи документи з ТЦК. Закон такого переліку не містить, тож у разі конфлікту педагог має право оскаржити відмову через Держпраці або суд. Судова практика 2024–2025 років переважно стає на бік працівників, якщо ті подають хоча б опосередковані докази небезпеки.
Скорочення штату: коли вчителів стає більше, ніж учнів
Демографічна криза, посилена міграцією, перетворила скорочення на щоденну реальність українських шкіл. Класи зменшуються, паралелі об’єднуються, заклади переходять із гімназійного на ліцейний формат — і десятки тисяч педагогів отримують повідомлення про вивільнення. Закон тут діє жорстко, але водночас передбачає поважні компенсації.
Стандартна процедура скорочення вимагає попередження не пізніше ніж за два місяці. Однак Закон № 2136-IX дозволяє коротший термін — 10 днів — у випадках ліквідації закладу через знищення майна внаслідок бойових дій. Під час воєнного стану також спрощено погодження з профспілкою: для членів первинної організації згода загалом не потрібна, за винятком випадків, коли йдеться про осіб, обраних до профспілкових органів.
| Підстава звільнення | Строк попередження | Вихідна допомога | Норма закону |
|---|---|---|---|
| Скорочення штату (звичайне) | 2 місяці | Не менше 1 середньомісячного заробітку | п. 1 ст. 40 КЗпП, ст. 44 КЗпП |
| Ліквідація через бойові дії | 10 днів | Не менше 1 середньомісячного заробітку | ст. 5 Закону № 2136-IX |
| За власним бажанням (звичайне) | 2 тижні | Не виплачується | ст. 38 КЗпП |
| За власним бажанням у зоні бойових дій | Строк, зазначений у заяві | Не виплачується | ст. 4 Закону № 2136-IX |
| Відсутність понад 4 місяці | Без попередження | Не виплачується | п. 8-3 ст. 36 КЗпП |
Джерела даних: Кодекс законів про працю України, Закон № 2136-IX.
Окремий момент — переважне право на залишення на роботі. Стаття 42 КЗпП залишається чинною: при рівній кваліфікації перевагу мають педагоги з вищою категорією, ті, у кого двоє і більше утриманців, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани бойових дій, працівники з безперервним стажем у цьому ж закладі. Директор не може просто «викреслити прізвище» — він зобов’язаний оформити письмове обґрунтування, чому залишився саме той, а не інший.
Аморальний проступок: тонкий лід для виховника
Стаття 41 КЗпП містить підставу, яка стосується саме педагогів, — пункт 3 частини першої. Вчителя, як особу з виховною функцією, можна звільнити за аморальний проступок, не сумісний із продовженням такої роботи. Закон не дає точного переліку, що саме вважати аморальним: це оціночна категорія, і саме тому навколо неї утворився цілий пласт судової практики.
Верховний Суд неодноразово підкреслював дві умови, без яких звільнення за цією підставою буде визнане незаконним. Перша — проступок повинен бути підтверджений фактами, а не чутками чи анонімними скаргами. Друга — він має бути несумісним саме з виховною роботою, а не з людським співжиттям загалом. Окрема позиція стосується булінгу: педагогічна спільнота прямо визнає, що заподіяння учневі шкоди психічному здоров’ю через цькування, документально підтверджене, дає підстави для звільнення за пунктом 3 статті 41 КЗпП.
На практиці адвокати радять не плутати критичний виступ або конфлікт із керівництвом з аморальною поведінкою. Постанова Верховного Суду у справі № 345/3007/17 чітко зазначила: порушення правил внутрішнього розпорядку та критика директора не свідчать про втрату педагогом авторитету і не є аморальним вчинком у розумінні закону.
Коли звільнити не можна: захищені категорії
Навіть у воєнний час залишається коло осіб, яких роботодавець не може звільнити з власної ініціативи — за винятком повної ліквідації закладу. Цей перелік знають далеко не всі директори, а тим часом помилка тут коштує суду, поновлення і виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
- Вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років (до шести — за медичним висновком).
- Одинокі матері (батьки), які виховують дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю.
- Працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до трьох років.
- Особи, призвані на військову службу або мобілізовані — за ними зберігається місце роботи на весь період служби.
- Працівники, обрані до профспілкових органів закладу, — без згоди вищого профспілкового органу.
З мобілізованими ситуація особливо чутлива. Стаття 119 КЗпП гарантує збереження місця роботи на період військової служби. Після ухвалення Закону № 2352-IX роботодавець не зобов’язаний виплачувати середній заробіток мобілізованому, але посада за ним залишається. Якщо директор оформить звільнення такого вчителя «за прогул» — суд практично у 100% випадків поновить його на роботі.
Призупинення трудового договору: пауза замість розриву
Призупинення — це не звільнення. Це тимчасова заморозка трудових відносин, коли школа об’єктивно не може забезпечити роботу, а педагог — її виконувати. Заробітну плату на цей період держава відшкодовує за рахунок країни-агресора.
Стаття 13 Закону № 2136-IX дозволяє роботодавцеві в одностороннім порядку призупинити дію договору, якщо неможливо забезпечити виконання роботи через бойові дії. Проте Верховний Суд у 2023 році уточнив: для освітян ця норма обмежена статтею 57-1 Закону «Про освіту» — педагог має право на збереження середнього заробітку, навіть якщо договір тимчасово призупинено. Це означає, що школи, які масово оформлювали «призупинення без виплат», діяли всупереч закону.
Серед альтернатив звільненню — простій, переведення на дистанційну форму роботи, тимчасове виконання обов’язків в іншому закладі за згодою працівника. Усі ці інструменти законодавець свідомо запропонував, аби педагоги не випадали з системи освіти, а діти не залишалися без учителів навіть у найскладніших регіонах.
Покрокова шпаргалка: що робити, якщо ви потрапили під звільнення
Спочатку — не панікувати. Дуже багато конфліктних звільнень починаються з усного «я вас більше не бачу в школі», яке юридично не означає взагалі нічого. Без письмового наказу, ознайомлення під підпис та запису в трудовій ви залишаєтеся працівником закладу — з усіма правами на заробітну плату.
- Запитайте письмово підставу звільнення з посиланням на конкретну статтю закону.
- Перевірте, чи дотримано строки попередження — два місяці для скорочення, 10 днів у разі ліквідації через бойові дії.
- З’ясуйте, чи запропоновано вам іншу посаду в закладі — це обов’язкова умова при скороченні.
- Зверніться до первинної профспілкової організації, навіть якщо ви не її член — там підкажуть алгоритм оскарження.
- За потреби напишіть скаргу до Державної служби з питань праці або позов до місцевого суду — строк позовної давності становить один місяць від дня вручення наказу.
Особливо уважно перевірте розрахунок. У день звільнення ви маєте отримати заробітну плату за відпрацьовані дні, компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, вихідну допомогу (якщо підстава її передбачає), а також виплати за лікарняними листками, якщо такі були в попередньому місяці. Затримка розрахунку дає право на стягнення середнього заробітку за весь час прострочення — це окремий і дуже дієвий інструмент захисту.
Найголовніше: воєнний стан не позбавив вчителя жодного фундаментального права. Він лише змінив строки, спростив окремі процедури та додав спеціальні підстави. Решта — у тих самих рамках КЗпП, які діяли і до 24 лютого 2022 року.
Шкільна спільнота сьогодні переживає не просто кадрову турбулентність — вона перебудовує саме поняття «вчителювати». Хтось викладає онлайн із-за кордону, хтось веде уроки в бомбосховищі, хтось щодня їде через блокпости до прифронтового села. У такій реальності знання своїх прав — це не юридична розкіш, а практичний інструмент виживання у професії. І якщо колись повістка з відділу кадрів вкладеться на ваш стіл, ви вже не будете розгублено гортати інтернет — у вас буде чітка мапа дій, законні аргументи і впевненість у тому, що школа без вас не «спокійно обійдеться», а буде діяти за правилами, які виписав закон, а не настрій директора.
