У 2026 році звільнення від мобілізації за станом здоров’я можливе лише після висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби. Це рішення базується не на простій наявності діагнозу, а на ступені порушення функцій організму — коли хвороба робить виконання обов’язків неможливим або небезпечним для самої людини та оточення. Перелік таких станів визначений у Розкладі хвороб Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402.
Основні групи охоплюють інфекційні захворювання, онкологію, патології крові, ендокринної та нервової систем, психічні розлади, проблеми з органами чуття, серцево-судинною та дихальною системами, травленням, шкірою, опорно-руховим апаратом і сечостатевою сферою. Кожна ситуація розглядається індивідуально: ВЛК враховує стадію, ускладнення, ефективність лікування та реальні можливості людини. Після скасування категорії «обмежено придатний» у 2024 році процес став чіткішим — тепер домінують висновки «придатний» або «непридатний», а тимчасова непридатність дає відстрочку на 6–12 місяців з обов’язковим переоглядом.
Підготовка документів, повне обстеження та розуміння критеріїв значно підвищують шанси на об’єктивний висновок. Електронний документообіг у 2026 році пришвидшує процес, але не скасовує потреби в якісних медичних доказах.
Як ВЛК оцінює стан здоров’я та виносить рішення про непридатність
Військово-лікарська комісія працює за чіткими критеріями Розкладу хвороб та Таблиць додаткових вимог. Фахівці аналізують результати лабораторних і інструментальних досліджень, висновки спеціалістів, історію хвороби. Ключовий показник — ступінь функціональних порушень: мінімальні чи помірні часто дозволяють визнати придатним (іноді з рекомендаціями щодо роду військ), а значні або виражені — призводять до висновку «непридатний».
| Категорія висновку | Що означає | Приклади наслідків |
|---|---|---|
| Придатний | Можливість виконувати обов’язки без суттєвих обмежень | Легкі хронічні стани в стадії компенсації |
| Тимчасово непридатний | Потреба в лікуванні чи реабілітації, переогляд через 6–12 місяців | Активний туберкульоз, післяопераційний період, загострення хронічних хвороб |
| Непридатний | Значні стійкі порушення функцій, що виключають службу | Сліпота, тяжка серцева недостатність, шизофренія, онкологія з метастазами |
Рішення оформлюється постановою ВЛК. Якщо людина не згодна, має право оскаржити в вищій комісії або суді, надавши додаткові докази. У 2026 році строки проведення експертизи без додаткових досліджень — до 6 днів, з можливістю продовження для уточнення діагнозу.
Інфекційні та паразитарні захворювання
Тяжкі інфекції виснажують імунітет і можуть становити загрозу для колективу. ВЛК звертає увагу на активність процесу, наявність виділення збудника та наслідки для органів.
- Активний туберкульоз легень або позалегеневих локалізацій з виділенням мікобактерій чи розпадом тканини — зазвичай тимчасова непридатність з переоглядом після курсу лікування; при хронічних формах з фіброзом та дихальною недостатністю — непридатність.
- ВІЛ-інфекція у стадіях з низьким рівнем CD4-клітин, опортуністичними інфекціями або прогресуванням — непридатність через високий ризик ускладнень.
- Хронічні вірусні гепатити B і C з цирозом печінки, портальною гіпертензією чи печінковою енцефалопатією — значні порушення функції печінки призводять до висновку про непридатність.
- Особливо небезпечні інфекції (холера, чума, Ебола, лепра) — тимчасова непридатність до повного одужання та негативних результатів обстежень.
Навіть після успішного лікування сифілісу чи гонореї потрібен період спостереження з негативними аналізами. Легкі форми без ускладнень рідко стають підставою для звільнення.
Новоутворення та онкологічні захворювання
Онкологія часто вимагає тривалого агресивного лікування, яке саме по собі виснажує організм. ВЛК оцінює стадію, наявність метастазів, наслідки терапії та прогноз.
- Злоякісні новоутворення будь-якої локалізації з метастазами, неоперабельні пухлини або рецидиви — непридатність.
- Гемобластози (лейкози, лімфоми) у активній фазі або з анемією, що потребує частих трансфузій — стійкі порушення кровотворення.
- Стани після радикального лікування з вираженими ускладненнями (хронічна лімфодема, нейропатія, кардіотоксичність, вторинні пухлини) — непридатність при значному зниженні якості життя.
- Відмова від лікування злоякісного процесу — також враховується як фактор, що погіршує прогноз.
Після 5 років стійкої ремісії без ускладнень можливий перегляд, але це рідкість при агресивних формах. Документи повинні включати гістологічні висновки, протоколи хіміо- та променевої терапії, дані ПЕТ-КТ.
Хвороби крові та кровотворних органів
Порушення згортання, анемії та онкогематологічні стани безпосередньо впливають на витривалість і ризик кровотеч чи інфекцій під час фізичних навантажень.
- Апластична анемія, гемолітичні анемії з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л — непридатність через хронічну гіпоксію тканин.
- Гемофілія та інші коагулопатії з частими крововиливами — високий ризик травм у польових умовах.
- Тромбоцитопенія нижче 50×10⁹/л або нейтропенія — неможливість адекватної імунної відповіді.
Компенсовані форми з підтримуючою терапією іноді дозволяють обмежену службу, але при частих загостреннях ВЛК схиляється до непридатності.
Ендокринні захворювання та порушення обміну
Цукровий діабет, патології щитовидної залози та наднирників при декомпенсації створюють ризики гіпоглікемічних ком, кризових станів та ураження органів-мішеней.
- Цукровий діабет 1 типу або 2 типу з ретинопатією, нефропатією, нейропатією та частими кетоацидозами — непридатність при вираженій декомпенсації.
- Тяжкий гіпотиреоз або гіпертиреоз з серцевими ускладненнями — порушення ритму та гемодинаміки.
- Хвороба Аддісона або гіперпаратиреоз з кризами — потреба в постійному контролі та ризики гострих станів.
- Ожиріння III–IV ступеня з кардіореспіраторними порушеннями — додаткове навантаження на серце та суглоби.
Компенсований діабет з HbA1c у цільових межах рідше дає непридатність, але потребує регулярного моніторингу.
Психічні розлади та захворювання нервової системи
Ця група — одна з найскладніших для оцінки, бо вимагає висновків психіатра та невролога. ВЛК враховує частоту загострень, ступінь дезадаптації та ризик для оточення.
- Шизофренія, біполярний афективний розлад з частими психозами — непридатність через непередбачуваність поведінки.
- Епілепсія з нападами частіше одного на місяць або з аурою, що перешкоджає роботі — високий ризик травм.
- Розсіяний склероз, паркінсонізм, міастенія з прогресуючим перебігом та парезами — порушення рухливості та координації.
- Наслідки черепно-мозкових травм або інсультів з вираженим когнітивним дефіцитом чи геміпарезом — стійкі неврологічні порушення.
- Тяжкі депресивні епізоди з суїцидальними спробами в анамнезі — потреба в постійному спостереженні.
ПТСР та тривожні розлади розглядаються індивідуально; при легких формах можлива придатність після реабілітації.
Захворювання органів чуття, серця, легень та інших систем
Проблеми із зором і слухом, серцева недостатність III–IV функціонального класу, тяжка бронхіальна астма чи ХОЗЛ з дихальною недостатністю, цироз печінки, хронічна ниркова недостатність IV–V стадії, генералізований псоріаз, ревматоїдний артрит з деформаціями та анкілозуючий спондиліт з обмеженням рухливості — усе це при значному порушенні функцій веде до висновку про непридатність. ВЛК перевіряє гостроту зору (нижче 0,1 на краще око), слух (глухота на обидва вуха), показники ЕКГ, спірометрії, креатиніну та швидкості клубочкової фільтрації.
Практичні кроки для проходження ВЛК у 2026 році
Підготуйте актуальні виписки з медичної карти (форма 027/о), результати аналізів і досліджень не старше 3–6 місяців, висновки лікуючих лікарів. Зберіть усі попередні обстеження — МРТ, КТ, УЗД, ЕКГ з описом. На комісії чесно опишіть симптоми та обмеження в повсякденному житті. Якщо висновок здається необґрунтованим, вимагайте письмового обґрунтування та оскаржуйте в Центральній ВЛК або адміністративному суді.
У 2026 році процес став більш структурованим завдяки електронним направленням та інтеграції з ЕСОЗ, але якість медичних документів залишається вирішальною. Кожна людина з тяжкою хворобою має право на об’єктивну оцінку свого стану — це не лише юридична норма, а й питання людської гідності та здорового глузду.
