На п’ятий рік великої війни сигнал «повітряна тривога» став звичною реальністю для українського бізнесу. Деякі роботодавці трактують тривале перебування в укритті як ухилення від роботи, а окремі працівники зловживають ситуацією. Коли справді можуть звільнити та що каже законодавство, розібрала адвокат об’єднання адвокатів «Актум» Дарина Тарасенко.
Обов’язок роботодавця — турбота про безпеку
Трудове законодавство чітко визначає: за безпеку людей на підприємстві відповідає керівництво. Стаття 153 КЗпП прямо забороняє вимагати від персоналу виконання завдань, які несуть загрозу життю чи здоров’ю. «З погляду закону, якщо людина залишається за станком чи комп’ютером під час сирени замість того, щоб іти в укриття, вона сама порушує трудову дисципліну», — пояснює Дарина Тарасенко.
Відсутність на робочому місці є повністю законною, якщо її час точно збігається з тривалістю тривоги та часом на дорогу до укриття і назад. Більшість відповідальних компаній уже оновили внутрішні правила та під особистий підпис зобов’язали працівників спускатися до сховищ.
Коли звільнення є законним
Якщо працівник безпідставно перебуває в укритті, коли офіційної тривоги немає, або свідомо затягує час повернення — це дисциплінарний проступок. Прогулом вважається відсутність на роботі без поважних причин понад три години сумарно або безперервно протягом дня. За такі дії роботодавець може легально звільнити працівника, але процедуру треба провести правильно: створити комісію, яка вивчить аргументи обох сторін.
За систематичні зловживання та наявність попередніх стягнень звільнення можливе за статтею 40 КЗпП (пункт 3) — за регулярне невиконання внутрішнього розпорядку. Час відсутності вважається обґрунтованим лише в межах «тривалість тривоги + час на дорогу». За зловживання керівник має право вказати співробітнику на двері.
