Через повномасштабну війну Національний банк України запровадив жорсткі валютні обмеження, які ускладнюють пряме виведення капіталу за кордон. Попри це провідні київські забудовники успішно реалізують масштабні проєкти в Європі та Азії.
Легальні моделі фінансування та виклики комплаєнсу
Девелопери використовують закордонні активи, створені до 2022 року, та залучають локальні кредити у країнах будівництва. Будівництво ведеться через спеціально відкриті місцеві фірми, що мінімізує ризики для материнських компаній в Україні. Найбільшим викликом залишається жорсткий фінансовий контроль з боку закордонних банків.
Партнер практики IT та технологій у юридичній компанії Juscutum Петро Білик пояснив робочі моделі. Компанії застосовують іноземні структури, що існували до 2022 року і мали капітал за межами України. Інша модель — залучення локального банківського або проєктного фінансування у країні будівництва. Також можливе створення спільних підприємств із місцевими партнерами або продаж апартаментів через дозволені інструменти: ескроу, поетапні платежі чи reservation agreements.
У «Креатор-Буд» проєкт реалізується через польську юридичну особу. Угоди укладаються в Польщі, а розрахунки проводяться у злотих або євро через місцеві банки. Компанії «Інтергал-Буд» та Stolitsa Group не розголошують деталі своїх британських та угорських проєктів, проте їхня робота може йти за аналогічною схемою.
Закордонні банки перевіряють UBO, джерело коштів, податкову історію, санкційні ризики, репутацію, структуру групи, пов’язаних осіб, договори позики, історію накопичення капіталу, бухгалтерську звітність, рух коштів та економічний сенс операції. CEO та засновник Taryan Group Артур Мхітарян зазначив, що вихід на міжнародні ринки розширює доступ до нових компетенцій та партнерств. До 30% інвесторів у київських проєктах Taryan Group — іноземці.
