У 2025 році в Україні зареєстровано 165 587 шлюбів і 124 785 розлучень. На кожні десять нових сімей припадає сім розірваних. Це перше помітне покращення після кризового 2024-го, коли цифри майже зрівнялися.
Більшість розлучень — 98 503 — проходять через суд, бо в сім’ях є діти або майнові спори. Через ДРАЦС розійшлося лише 26 282 пари. Тенденція 2026 року наразі показує стабілізацію: у першому півріччі кількість розлучень через реєстраційні органи знизилася на 4 %.
Війна, економічний тиск і психологічне виснаження залишаються головними драйверами розпаду сімей, але паралельно зростає кількість свідомих шлюбів і шлюбних договорів.
Динаміка розлучень за останні п’ять років
Цифри останніх років нагадують американські гірки. У 2021-му, до повномасштабного вторгнення, шлюбів було близько 214 тисяч, а розлучень через ДРАЦС — майже 30 тисяч. 2022-й приніс патріотичний сплеск: 222,9 тисячі весіль і лише 17,9 тисячі розлучень у реєстраційних органах. Люди одружувалися, щоб зафіксувати стосунки перед невідомістю.
У 2023 році шлюбів стало 186,1 тисячі, розлучень через ДРАЦС — 24,1 тисячі. Судові справи почали накопичуватися. Справжній шок настав у 2024-му: шлюбів — 150,2 тисячі, загальна кількість розлучень сягнула приблизно 141,8 тисячі. Співвідношення майже один до одного. Це був найгірший показник за десятиліття.
2025-й розвернув тренд. Шлюбів побільшало на 10 %, розлучень поменшало на 12 %. У другому півріччі 2025-го шлюбів зареєстрували майже на 41 % більше, ніж у першому. За моїм досвідом роботи з сімейними історіями, багато пар, які відкладали рішення під час активних бойових дій, нарешті змогли або зміцнити стосунки, або спокійно розійтися.
Типова помилка аналітиків — дивитися лише на дані ДРАЦС. Вони відображають лише близько чверті всіх розлучень. Решта йде через суди, і саме там ховається справжня картина. Якщо ігнорувати судову статистику, створюється хибне враження, що розлучень стало в рази менше.
• Шлюби: 165 587 (+10 %)
• Розлучення загалом: 124 785 (−12 %)
• Через суд: 98 503
• Через ДРАЦС: 26 282
• Співвідношення: 10 шлюбів на 7 розлучень
Як війна змінила сімейну статистику
Війна діє на шлюби двояко. Спочатку вона згуртовує. У 2022 році багато пар одружувалися в укриттях, на фронті або онлайн. Розлучення майже зупинилися — хто буде судитися під сиренами. Але вже з 2023-го накопичений стрес, розлука, ПТСР і економічні проблеми почали руйнувати сім’ї.
Приклад з практики: подружжя з Харкова. Чоловік воював три роки, дружина з двома дітьми виїхала до Польщі. Коли він повернувся, вони вже жили різними життями. Розлучення оформили через суд у 2025-му. Таких історій тисячі. Міграція, зміна цінностей, фінансова залежність — усе це працює проти шлюбу.
Ще один фактор — заочні розлучення. Дружини військовослужбовців часто подають заяви, коли чоловік на фронті. Суди розглядають такі справи навіть без його особистої присутності. У 2025 році частка таких кейсів помітно зросла в прифронтових областях.
У 2026 році ситуація поступово вирівнюється. Багато хто, хто витримав найважчі роки, тепер або зміцнює стосунки, або свідомо завершує те, що вже не працює. Психологи відзначають, що війна прискорила процеси, які в мирний час розтягнулися б на десятиліття.

Регіональні відмінності: де розлучаються найчастіше
Київ традиційно лідирує і в шлюбах, і в розлученнях. У 2025 році майже кожен четвертий шлюб у країні реєстрували в столиці — 37 898. При цьому співвідношення шлюбів до розлучень тут найкраще — 10 до 1. Люди одружуються свідомо і частіше підписують шлюбні договори.
Дніпропетровська, Одеська, Харківська області та Київська область дають майже половину всіх судових розлучень. Це регіони з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб і високим рівнем економічного стресу. На заході країни — Закарпаття, Волинь, Львівщина — показники традиційно нижчі. Там сильніші сімейні традиції і менший тиск війни.
Цікавий нюанс 2026 року: у Житомирській і Полтавській областях кількість розлучень через ДРАЦС зменшилася на 19–20 %. Водночас на Тернопільщині та Закарпатті фіксують зростання. Міграційні потоки всередині країни продовжують впливати на статистику.
Практичний підводний камінь: у прифронтових областях частина розлучень просто не реєструється. Люди живуть окремо роками, не оформлюючи папери. Реальна кількість розбитих сімей вища за офіційну.
Міф: «Війна зменшила кількість розлучень». Реальність: вона лише відклала їх. Після 2023 року цифри різко пішли вгору.
Міф: «Через ДРАЦС розлучається більшість». Реальність: лише кожне четверте розлучення. Решта — суд.
Головні причини розлучень у сучасній Україні
Класичні причини нікуди не зникли: зрада, алкоголь, побутові конфлікти, втручання родичів. Але війна додала нові. Психологічне виснаження, ПТСР, неможливість адаптуватися після повернення з фронту — це вже не рідкість. Багато жінок кажуть: «Він повернувся іншою людиною».
Економічний фактор працює жорстко. Інфляція, втрата роботи, житлові проблеми. У нашій практиці майже третина пар називає гроші однією з головних причин. Коли один працює на двох, а другий не може знайти себе після мобілізації чи вимушеного переїзду — напруга зростає.
Міграція створює окремий тип конфліктів. Дружина два роки в Німеччині, чоловік в Україні. Повернення часто закінчується розлученням, бо люди змінилися. «Ти вже не той» — фраза, яку чують і чоловіки, і жінки.
Важливо: багато хто маскує справжні причини під «невідповідність характерів». Це найпопулярніша офіційна формулювання. Насправді за нею ховається накопичений стрес, невирішені травми і відсутність навичок говорити про почуття.

Суд чи ДРАЦС: як розлучаються насправді
Через ДРАЦС можна розірвати шлюб лише за взаємною згодою і за відсутності неповнолітніх дітей та майнових спорів. Тому таких випадків лише близько 21 %. Усе інше — суд.
Судовий процес у 2025–2026 роках став довшим. Суди перевантажені, особливо в регіонах, куди переїхало багато людей. Середній термін розгляду справи з дітьми — від трьох до восьми місяців. Якщо є спір щодо аліментів чи поділу майна — ще довше.
Практичний нюанс: багато хто не знає, що можна подати заяву онлайн через «Дію» або електронний суд. Це економить час. Але якщо є діти, все одно доведеться з’явитися особисто або через представника.
Типова помилка — намагатися «швидко розійтися через ДРАЦС», коли є дитина. Суд все одно поверне документи. Краще одразу готувати повний пакет: свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, довідки про доходи.
Не відкладайте оформлення розлучення «на потім». Неоформлені стосунки створюють проблеми з спадщиною, аліментами і навіть з виїздом дитини за кордон. У 2026 році суди стали жорсткіше ставитися до затягування процесів.
Що змінюється у 2026 році і що чекати далі
Перше півріччя 2026-го показує обережну стабілізацію. Розлучень через ДРАЦС трохи менше, ніж торік. Водночас кількість шлюбів продовжує зростати. Люди одружуються більш усвідомлено. Зростає інтерес до шлюбних договорів — у 2025-му їх уклали стільки ж, скільки в попередньому році, але це все одно втричі менше, ніж у 2021-му.
Експерти очікують, що якщо інтенсивність бойових дій знизиться, то кількість розлучень може зменшитися до 90–100 тисяч на рік. Але якщо економічна ситуація погіршиться — цифри знову підуть вгору.
Важлива тенденція: молоді пари (до 30 років) рідше розлучаються в перші три роки шлюбу, ніж покоління 35–45 років. Молодь краще володіє навичками комунікації і частіше звертається до психологів ще до критичної точки.
У нашій практиці все частіше зустрічаємо пари, які після кризи 2022–2024 років свідомо вирішують «перезапустити» стосунки. Вони проходять терапію, підписують нові домовленості і залишаються разом. Це вже не рідкість.
• Зростання онлайн-реєстрації шлюбів (майже 40 % у першому півріччі)
• Невелике зниження розлучень через ДРАЦС
• Більше уваги до шлюбних договорів і медіації
• Суди починають активніше пропонувати примирення на ранніх стадіях
Як статистика впливає на суспільство і що можна зробити
Високий рівень розлучень — це не лише особиста трагедія. Це навантаження на соціальну систему, більше дітей у неповних сім’ях, більше запитів на психологічну допомогу. У 2025 році суди розглянули десятки тисяч справ про аліменти. Багато хто з батьків просто не платить.
З іншого боку, зниження кількості розлучень у 2025–2026 роках дає надію. Люди вчаться берегти стосунки під тиском. З’являються більше сімейних психологів, програм підтримки для військових сімей, груп взаємодопомоги.
Практична порада, яку даю клієнтам: якщо конфлікт уже вийшов на рівень «ми більше не можемо разом», не тягніть. Краще цивілізовано розійтися, ніж жити в токсичному просторі роками. Діти це відчувають сильніше, ніж дорослі думають.
Водночас багато пар, які пройшли через найважчі випробування війни, стали міцнішими. Вони знають ціну один одному. І саме ці історії залишаються за межами сухої статистики.
За роки роботи з сімейними історіями я бачив сотні пар. Ті, хто проходив терапію ще до точки неповернення, майже завжди знаходили спосіб або зберегти шлюб, або розійтися без руйнівної війни. Статистика — це не вирок. Це дзеркало. І в ньому можна побачити не лише проблеми, а й точки росту.