Російські спецслужби посилили зусилля з викрадення західних технологій та оборонних секретів через тиск санкцій на воєнну економіку країни. За словами співрозмовників джерела, московські агенти створюють фальшиві компанії, вербують посередників і залучають кібершпигунів та хакерів для збору даних, які можуть стати в пригоді й для атак на критичну інфраструктуру.
Чотири роки санкцій обмежили доступ Москви до обладнання, технологій та досліджень з Європи, тоді як війна в Україні виснажила ключові галузі промисловості та наблизила країну до фінансової кризи. «Вони справді знають, що їм потрібно», — заявив заступник керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффер Веделін. За його словами, Росія докладає «серйозних зусиль» для придбання передових верстатів, заводського обладнання, досліджень та технологій подвійного призначення.
На що полює Росія
У Швеції Москва націлена на оборонну промисловість та розробки найсучаснішої зброї, зокрема винищувача Gripen. РФ також намагається закупити камери та лазерні технології цивільного призначення для інтеграції в системи озброєння. Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що Росія прагне не відставати від Заходу в найближчі десятиліття. «Ми говоримо про космічні технології, квантові… арктичні технології, морські технології», — сказав він, додавши, що космічні технології потрібні Москві «прямо зараз». Росії також потрібні санкціоновані комп’ютерні технології та оновлення програмного забезпечення для верстатів.
Москва розгортає кібератаки проти європейських фірм та критичної інфраструктури, щоб зібрати інформацію для майбутнього використання. Веделін вказав на напад на шведську електростанцію минулого року, коли пов’язані з Росією суб’єкти намагалися «знищити» завод, але система виявила вторгнення. Атака частково була спрямована на підрив підтримки України з боку Заходу. «Вони більше не так сильно переймаються потенційною атрибуцією після своєї діяльності, тому йдуть на більший ризик для досягнення своїх цілей», — наголосив Веделін.
Дедалі агресивніша тактика відображає внутрішню стурбованість щодо економіки, яка «зовсім не найкраще справляється», заявив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін. За словами Мартеліуса, близько третини ВВП Росії зараз іде на військові потреби. Російські чиновники планували дефіцит бюджету в розмірі 3,7 трлн рублів (52,1 млрд доларів) на весь 2026 рік, а до кінця лютого він уже досяг близько 3,4 трлн рублів (47,9 млрд доларів). Якщо тиск Заходу збережеться, Москва може зіткнутися з фінансовою кризою до кінця року. Розін додав, що розвіддані свідчать про похмуріший настрій серед російських чиновників за останні шість місяців.
