Дослідники з Інституту еволюційної антропології Макса Планка спільно з археологами Іспанії та Португалії вперше витягли автентичну ДНК стародавніх людей прямо зі стін печер. Це сталося під час проєкту First Art, який спочатку аналізував пігменти та датував найдавніший настінний живопис.
Як ДНК потрапила в камінь
Вчені перевірили, чи можуть сучасні технології зафіксувати сліди слини чи поту на скелях. Вони зібрали 54 зразки з 24 панелей у 11 печерах. Лише п’ять містили якісний генетичний матеріал, але результати виявилися сенсаційними.
У португальській печері Ескурал зразок із пігментованої кальцитової кори містив виключно людську ДНК. Це підтверджує прямий контакт із тілесними рідинами. Стародавню ДНК знайшли й на голих стінах у печерах Ескурал та Коварон в Іспанії.
Аналіз показав, що давні люди належали до західноєвропейських мисливців-збирачів. У трьох зразках переважала жіноча ДНК, в одному — чоловіча. Вік матеріалу оцінюють щонайменше у 2000 років, а в печері Ескурал — до 4000–5000 років.
Новий метод змінює уявлення про пошук слідів минулого. Кам’яні стіни стали довговічними архівами людської присутності. Проте в печері Альтаміра давню ДНК не вдалося виявити через забруднення сучасним генетичним матеріалом від дотиків археологів.
Команда планує вдосконалити мінімально інвазивний збір зразків та шукати печери з найкращими умовами для збереження молекул, особливо там, де збереглися відбитки людських долонь.
