Банківська система України витримала воєнний шок і повертається до кредитування. Однак країні потрібні не просто нові позики, а “довгі гроші” для відбудови, оборони та промислового зростання.
Ключові моменти:
- Кредитування бізнесу зростає майже довоєнними темпами. Чисті гривневі кредити бізнесу за рік збільшилися на 36%.
- Ринок відходить від залежності від програми “5-7-9%”. Ринкові кредити зростають швидше за субсидійовані.
- Пріоритет — “кредитування перемоги”: оборонна промисловість, енергетика, переробка та регіони стійкості.
- Головна проблема — воєнні ризики та слабка якість частини позичальників.
- Без страхування воєнних ризиків кредитування залишиться точковим, а не драйвером відбудови.
Кредит оживає, але з низької бази
Кредитування в Україні нарешті активізується. Нацбанк щодня фіксує позитивні зрушення. Це критично для відновлення виробництва.
Тепер триває перехід від фінансової оборони до обережної кредитної активності. 5 травня 2026 року Рада з фінансової стабільності затвердила Стратегію розвитку кредитування — 2026.
Документ підкреслює: банки не лише стабільні, а й фінансують економіку. Без кредитів неможливе відновлення виробництва, модернізація енергетики, розвиток ОПК чи повернення бізнесу в постраждалі регіони.
Стратегія ставить мету: забезпечити ресурси для зростання, активізувати кредитний попит і посилити обороноздатність.
З середини 2023 року кредитний портфель банків росте — і для бізнесу, і для населення. На початок лютого 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 36%, валютні — на 28%. Темпи наближаються до 2021 року.
Ринкові кредити поза “5-7-9%” зросли на 40%, у програмі — лише на 12%. Частка субсидійованих кредитів упала до 30%. Середньозважена ставка за новими гривневими кредитами бізнесу в грудні 2025 року — 15,2%, банки з іноземним капіталом пропонували 13,5%.
Ринок виходить із “штучного дихання”. Проте проникнення кредитів бізнесу у ВВП зросло лише до 8,7% у 2025 році проти 7,7% у 2024-му. Показник надто низький для масштабної реконструкції.
Пріоритети: оборона, енергетика, промисловість
Стратегія визначає чотири напрями: ОПК, енергетика, переробка, бізнес у регіонах стійкості. Кредит має посилювати оборонну та виробничу стійкість.
У 2025 році гривневі кредити машинобудуванню зросли утроє, зокрема для оборони. У грудні шість банків уклали угоду на 21,5 млрд грн для підприємства ОПК.
Енергетика: з червня 2024-го до лютого 2026-го банки профінансували 1,4 ГВт нової генерації та 560 МВт сховищ і тепла.
Держава знижує ризики: гарантії через Ukraine Facility, страхування воєнних ризиків, довгі лінії, консорціуми, Національна установа розвитку (НУР) з 500 млн грн капіталу.
Проблема — не лише банки, а й позичальники. Бізнес потребує прозорості, звітності, застави. Стратегія акцентує структурування проектів і консорціуми.
Для NPL: цифрові майданчики, стандарти оцінки, факторинг (закон схвалено 2025-го). Без очищення балансів нове кредитування гальмуватиме.
Головний ризик — точковість. Потрібна нова модель:
- Система страхування воєнних ризиків.
- Сильна НУР для довгого фінансування.
- Переорієнтація “5-7-9%” на інвестиції.
- Мандати держбанкам з корпоративним управлінням.
- Баланс монетарної політики НБУ.
Відновлення кредитування — добрий знак. Банки зберегли стабільність. Але потрібне розумне, довге, цільове фінансування для перемоги, енергонезалежності та модернізації. Стратегія — крок уперед, тест — у реальних результатах.
Без кредиту не буде відбудови, нової промисловості та інвестицій.
