Ні, регулярних цивільних пасажирських рейсів з міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького не виконується з 24 лютого 2022 року. Повітряний простір України залишається повністю закритим для комерційної авіації, і ця заборона зберігає чинність станом на червень 2026-го — жоден пасажирський борт не злітає зі злітно-посадкової смуги летовища у звичайному режимі.
Утім за цією тишею кипить підготовча робота. У березні 2026 року уряд утворив спеціальну робочу групу при Міністерстві розвитку громад та територій, де Львів визначили пріоритетом для майбутнього відновлення. Авіакомпанії — Ryanair, Wizz Air, LOT, airBaltic, Turkish Airlines та інші — заявляють про повну готовність запустити рейси за лічені дні після отримання дозволу. Летовище підтримує технічну готовність інфраструктури на рівні понад 90 відсотків.
Подорожі зі Львова не зникли — вони просто змінили форму. Люди звикли до довгих нічних потягів до Перемишля чи Варшави, а потім до європейських рейсів з краківського чи варшавського хабів. Ця нова реальність стала частиною повсякденності західного регіону, де кожен, хто колись злітав з рідного летовища за дві години до Кракова чи Мюнхена, тепер планує маршрут на 10–14 годин.
До повномасштабного вторгнення львівське летовище жило насиченим ритмом. У 2021 році воно обслужило понад 1,83 мільйона пасажирів — майже вдвічі більше, ніж роком раніше. Злітно-посадкова смуга приймала Boeing 737 та Airbus A320, термінали пропускали до 3000 людей на годину в пікові періоди.
Ryanair, Wizz Air, LOT, Lufthansa, Austrian Airlines та SkyUp пов’язували Львів з десятками європейських міст: від Лондона й Дубліна до Стамбула й Тель-Авіва. Студенти летіли на семестри в Польщу, трудові мігранти — на сезонні роботи в Італію та Німеччину, сім’ї — на короткі відпочинки в Барселону чи Прагу. Аеропорт став справжнім вікном у Європу для всього західного регіону.
Старий термінал радянської доби сусідив із сучасним, побудованим напередодні Євро-2012. Навколо — парковки, кафе, стоянки таксі. Вранці тут пахло свіжою кавою та авіаційним гасом, а ввечері — хвилюванням передпольотних зборів. Це було звичайне, живе летовище середнього європейського міста.
24 лютого 2022 року: одна ніч, яка змінила все
У 00:45 за київським часом «Украерорух» видав NOTAM про повне закриття повітряного простору для цивільних літаків. Рішення ухвалили миттєво — у перші години вторгнення. Літак Wizz Air, що стояв у Львові, евакуювали до Польщі вже наступного дня. Інші борти законсервували на місці.
У березні 2022-го російські ракети вдарили по території поблизу летовища — пошкодили Львівський державний авіаремонтний завод. Сама цивільна інфраструктура серйозно не постраждала, але національна заборона на польоти залишилася чинною. З того часу жоден комерційний пасажирський рейс не злетів зі смуги.
Аеропорт не закрився повністю. Технічні служби продовжували працювати: підтримували стан смуги, навігаційне обладнання, системи зв’язку. Фінансові втрати за 2022–2024 роки сягнули сотень мільйонів гривень, проте колектив зберіг фаховість і готовність.
2026 рік: тиша, що наповнена очікуванням
Станом на червень 2026 року регулярних цивільних рейсів зі Львова немає. Електронні табло порожні, термінали працюють у режимі технічної підтримки. Водночас летовище не стоїть на місці. Працівники щодня перевіряють системи, проводять профілактику, тримають у тонусі все, що може знадобитися в перші години після відкриття неба.
У березні 2026-го уряд створив робочу групу з відновлення функціонування аеропортів. До її складу увійшли керівники «Борисполя», «Києва» та Львова, представники «Украероруху» та Міністерства оборони. Львів отримав статус пріоритетного майданчика через географічне розташування — найближче до кордону ЄС і найдалі від лінії фронту.
Авіакомпанії не втрачають інтересу. Ryanair ще у 2023 році обіцяв інвестувати до 3 мільярдів доларів у відновлення української авіації та запустити до 5 мільйонів місць у перший рік після відкриття. Wizz Air, LOT та інші перевізники теж підтверджують готовність повернутися за лічені дні після рішення уряду.
<style=”background-color: #ff9800;=”” #fff8e1;=”” 0;”=”” 15px;=”” 20px=”” 5px=”” border-left:=”” margin:=”” padding:=”” solid=””> Найважливіше: навіть за умови швидкого політичного рішення перші рейси не з’являться миттєво. Потрібен час на страхування воєнних ризиків, оновлення міжнародних бюлетенів безпеки та практичну перевірку всіх систем.
</style=”background-color:>
Чому відновлення затягується: безпека, страхування та реалії війни
Головні бар’єри — не технічні, а безпекові та фінансові. Російські дрони та балістичні ракети періодично досягають західних областей. У січні 2026 року по Львівській області завдали удару балістичною ракетою «Орешник». Хоча летовище напряму не постраждало, такі інциденти нагадують: повна гарантія безпеки відсутня.
Страхування воєнних ризиків — окрема історія. Міжнародні страхові компанії вимагають створення державного фонду компенсацій або інших механізмів захисту. Без цього премії стають непідйомними для авіакомпаній.
Досвід Ізраїлю часто наводять як приклад: там літаки літають навіть під обстрілами завдяки «Залізному куполу» та чітким процедурам. В Україні ж триває повномасштабна війна з регулярними ударами по енергетиці та інфраструктурі. Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA) зберігає рекомендацію уникати українського повітряного простору принаймні до липня 2026 року.
Львів у цьому сенсі має перевагу — відстань до кордону з Польщею менша за 100 кілометрів. У разі загрози літак може швидко піти на захід. Проте й цього поки недостатньо для масового відновлення.
Як подорожують львів’яни та гості міста зараз
Відсутність прямих рейсів не зупинила життя. Найпопулярніший маршрут — нічний потяг Львів — Перемишль або Львів — Варшава. З польських вокзалів далі — лоукостери до будь-якої точки Європи.
Багато хто обирає автобусні компанії, що курсують до Кракова, Варшави чи навіть безпосередньо до аеропортів. Час у дорозі зростає з 2–3 годин до 8–12, але ціна квитка часто нижча за довоєнний авіарейс з пересадкою.
Практичні поради, які дають досвідчені мандрівники:
- Купуйте квитки на потяг заздалегідь — місця розлітаються швидко.
- Використовуйте додатки PKP Intercity та Koleje Małopolskie для моніторингу.
- Для подальших перельотів зручні аеропорти Кракова (KRK), Варшави (WAW) та Жешува (RZE).
- Страхування подорожей варто обирати з розширеним покриттям воєнних ризиків — звичайні поліси можуть не спрацювати.
Багато родин, які раніше літали на вихідні до Італії чи Іспанії, тепер планують поїздки заздалегідь і рідше. Бізнесмени скаржаться на втрату гнучкості — зустріч у Брюсселі чи Франкфурті вимагає додаткового дня на дорогу.
Емоційний відбиток чотирьох років тиші
Для львів’ян аеропорт був не просто транспортним вузлом. Це було місце перших побачень після довгої розлуки, проводів на навчання за кордон, повернень додому з-за океану. Коли в 2022-му зник гул двигунів, багато хто відчув, ніби місто втратило частину своєї європейськості.
Сьогодні на парковці перед терміналом стоять переважно службові авто та зрідка — машини тих, хто приїжджає забрати родичів з потяга. У кафе всередині майже не чути типового аеропортового гомону. Працівники згадують, як раніше вранці тут було людно й гамірно. Тепер — спокійно, майже по-домашньому.
Молода мама з малюком, яка раніше за три години долітала до бабусі у Вроцлав, тепер витрачає цілий день на дорогу. Студент, який щомісяця літав на побачення до дівчини в Краків, тепер обирає між потягом і автобусом. Кожен такий вибір — маленька особиста історія адаптації.
<style=”background-color: #4caf50;=”” #e8f5e9;=”” 0;”=”” 15px;=”” 20px=”” 5px=”” border-left:=”” margin:=”” padding:=”” solid=””> Місто не зупинилося. Воно просто навчилося жити без звичного неба над головою. І це вміння стало частиною львівського характеру — стійкого, винахідливого, трохи сумного, але сповненого надії.
</style=”background-color:>
Що далі: прогнози та реальні очікування
Робоча група, створена у березні 2026-го, працює над сценаріями відновлення. Найоптимістичніші варіанти передбачають початок обмежених польотів наприкінці 2026 або у 2027 році — за умови стабілізації безпекової ситуації та вирішення питань страхування.
Львів залишається найімовірнішим першим кандидатом. Його близькість до кордону дозволяє швидко евакуювати літаки у разі загрози. Авіакомпанії вже мають напрацьовані плани маршрутів: популярні європейські напрямки повернуться одними з перших.
Реальність, однак, диктує обережність. Відкриття неба — це не просто рішення уряду. Це комплекс заходів: від оновлення систем протиповітряної оборони до підписання нових угод зі страховиками. Поки ці умови не виконані, злітно-посадкова смуга у Львові залишається готовою, але мовчазною.
Місто чекає. Не з надією на диво, а з практичним розумінням: коли настане час, летовище Данила Галицького першим серед українських аеропортів знову відчує під колесами шасі важкі пасажирські лайнери. І тоді гул двигунів над Львовом стане не просто звуком — він стане символом того, що звичайне життя повертається.
