Процес ухвалення Конституції України 30 років тому тривав п’ять років. Сьогодні Основний закон проходить найскладніше випробування — виклики затяжної війни.
Сучасність документа
Експерт із конституційного права Богдан Бондаренко наголосив, що попри вік Конституція залишається однією з найсучасніших. Автори врахували досвід сусідніх держав і мали в розпорядженні Європейську конвенцію з прав людини. Це надало ґрунтовну базу для документа.
Заборона змін під час війни
В умовах воєнного стану вносити зміни до Конституції заборонено. Один із авторів Основного закону Роман Безсмертний пояснив: «Під час війни концентруються повноваження, політична система в певних моментах не діє. Це означає потенційну загрозу узурпації влади і диктатури. Тому в нас не допускається внесення змін під час війни».
Конституція окреслює рамки режиму воєнного стану. Водночас деякі механізми, введені після 2014 року, експерти вважають недоцільними. Зокрема, військово-цивільні адміністрації. На думку Безсмертного, доречніше було б запровадити військову комендатуру на територіях бойових дій.
Бондаренко додав, що Конституцію не писали під довготривалу війну. Приклад Ізраїлю, який досі не має єдиної кодифікованої конституції, показує: передбачити всі обставини неможливо. Механізми для воєнного та надзвичайного станів у редакції 1996 року передбачили, однак не очікували війни на п’ять чи двадцять років.
Серед вразливих місць — неможливість проведення виборів під час воєнного стану та питання наступництва президента. Якщо держава втратить главу держави, повноваження тимчасово виконує голова Верховної Ради, але в обмеженому обсязі. Ця норма розроблялася для мирного часу.
Нині українцям доводиться ухвалювати рішення з урахуванням здорового глузду та обставин, де Конституція не дає чіткої відповіді.
