Судовий збір сплачує той, хто звертається до суду з позовом, заявою чи скаргою, або той, щодо кого суд ухвалив рішення, яке передбачає стягнення. Це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, організації та фізичні особи-підприємці. Після розгляду справи витрати зазвичай перекладаються на сторону, яка програла, пропорційно до задоволених вимог.
Закон чітко визначає коло платників і водночас дає широкі пільги: від сплати звільняються позивачі у справах про зарплату, аліменти, шкоду здоров’ю, особи з інвалідністю І–ІІ груп, учасники бойових дій та багато інших категорій. У 2026 році ставки прив’язані до прожиткового мінімуму 3328 грн для працездатних осіб.
На практиці правильно розрахувати і своєчасно сплатити збір — половина успіху справи. Помилка в сумі чи реквізитах часто залишає позов без руху, а знання пільг і правил розподілу витрат економить і час, і гроші.
Судовий збір — це обов’язковий платіж, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судових документів і в окремих випадках при ухваленні рішень. Він входить до складу судових витрат і зараховується до спеціального фонду Державного бюджету. Гроші йдуть на утримання судів, забезпечення їхньої роботи та часткове покриття витрат держави на правосуддя.
Без цього платежу система просто не зможе функціонувати в тому обсязі, який ми маємо сьогодні. Водночас збір виконує і фільтруючу роль: людина або компанія, перш ніж подати позов, зважує, чи варто витрачати гроші. Саме тому законодавці встановили різні ставки для фізичних і юридичних осіб, а також широкий перелік пільг для соціально вразливих груп.
У нашій практиці ми неодноразово бачили, як правильно оформлена квитанція про сплату збору прискорювала відкриття провадження на кілька днів. І навпаки — помилка в призначенні платежу або відсутність підтвердження зарахування коштів відправляла справу «на паузу».
Хто є платником судового збору за законом
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платниками є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці. Ключова умова — вони або звертаються до суду, або щодо них ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Тобто платить не лише позивач. Якщо суд ухвалив рішення про стягнення судового збору з відповідача (що трапляється майже завжди, коли позов задоволено), то саме відповідач стає платником. Те саме стосується третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, або осіб, які подають апеляційну чи касаційну скаргу.
Важливий нюанс: платити може не обов’язково сам позивач. Закон дозволяє сплатити збір будь-якою особою, головне — щоб у квитанції було правильно вказано призначення платежу і справу. Суди вже давно визнають такі платежі дійсними, якщо кошти реально надійшли до бюджету.
Коли саме виникає обов’язок сплатити
Судовий збір сплачується до подання документа до суду. Це правило стосується:
- позовної заяви та будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним кодексом;
- апеляційної та касаційної скарг;
- заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;
- заяв про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду;
- видачі судами копій документів, технічних записів засідань тощо.
Є випадки, коли збір взагалі не справляється. Серед них — заяви про зміну способу виконання рішення, про поворот виконання, про винесення додаткового рішення, а також деякі заяви у справах про банкрутство. Після рішення Конституційного Суду від 10 березня 2026 року (№ 2-р/2026) також не потрібно платити збір за апеляційні та касаційні скарги на окремі ухвали в адміністративних справах, пов’язані з контролем виконання рішень.
Якщо збір не сплачено або сплачено не в повному обсязі, суд залишає заяву без руху і дає строк для усунення недоліків. Не вклалися в строк — заяву вважають неподаною.
Розміри ставок судового збору у 2026 році
Усі ставки прив’язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2026 року становить 3328 грн. Ось основні цифри, які найчастіше зустрічаються на практиці.
| Вид заяви / дії | Хто подає | Розмір збору у 2026 році |
|---|---|---|
| Позов майнового характеру | Юридична особа | 1,5 % ціни позову, але не менше 3328 грн і не більше 1 164 800 грн |
| Позов майнового характеру | Фізична особа / ФОП | 1 % ціни позову, але не менше 1331,20 грн і не більше 16 640 грн |
| Позов немайнового характеру | Юридична особа / ФОП | 3328 грн |
| Позов немайнового характеру | Фізична особа | 1331,20 грн |
| Розірвання шлюбу | Фізична особа | 1331,20 грн |
| Поділ майна при розірванні шлюбу | Будь-яка особа | 1 % ціни позову, але не менше 1331,20 грн і не більше 9984 грн |
| Заява про видачу судового наказу | Будь-яка особа | 332,80 грн |
Дані розраховані на основі Закону України «Про судовий збір» та Закону про Державний бюджет України на 2026 рік (джерело: zakon.rada.gov.ua).
За апеляційну скаргу юридичні особи платять 150 % від ставки, яку сплачували при поданні позову, фізичні особи — 50 %. За касаційну скаргу ставки ще вищі. Саме тому перед поданням скарги варто добре порахувати, чи виправдовує очікуваний результат додаткові витрати.
Хто має право не платити: повний перелік пільг
Стаття 5 Закону містить розлогий перелік осіб і категорій справ, які звільнені від сплати судового збору в усіх інстанціях. Ось найважливіші з них:
- позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
- позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
- позивачі у справах про аліменти, збільшення їх розміру, стягнення неустойки, індексацію;
- особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю;
- учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
- позивачі у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Росії, тимчасової окупації, втрати майна;
- громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
- військовослужбовці у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку.
Окрім автоматичних пільг, суд може відстрочити, розстрочити сплату, зменшити розмір збору або повністю звільнити від нього, враховуючи майновий стан сторони. Це право, а не обов’язок суду. Тому клопотання потрібно підкріплювати доказами: довідками про доходи, склад сім’ї, наявність дітей, інвалідність тощо.
У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли суд звільняв від сплати навіть юридичну особу, яка перебувала в процедурі банкрутства, якщо арбітражний керуючий доводив відсутність коштів на рахунках.
Хто платить після рішення суду: правила розподілу витрат
Після розгляду справи судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено повністю — весь збір стягується з відповідача. Якщо відмовлено повністю — витрати залишаються на позивачі. При частковому задоволенні суд ділить суму відповідно до частки виграних вимог.
Якщо позивач був звільнений від сплати збору, а позов задоволено, суд стягує збір з відповідача на користь держави. Якщо обидві сторони мали пільги — витрати компенсуються з бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Важливо: навіть якщо ви виграли справу, стягнення судового збору з відповідача відбувається не автоматично. Потрібно або просити про це в позовній заяві, або подати окрему заяву про розподіл судових витрат після ухвалення рішення. Багато хто забуває про цей крок і потім роками не може повернути свої гроші.
Практичні поради, які реально працюють
Перш ніж платити, перевірте актуальні реквізити на офіційному сайті суду або на порталі Судової влади України. Кожен суд має свої рахунки, і помилка в коді ЄДРПОУ чи рахунку означає, що гроші «зависають» і їх доведеться повертати через складну процедуру.
Призначення платежу має містити код клієнта (ІПН або ЄДРПОУ), слова «Судовий збір», ПІБ або назву позивача, назву суду і, бажано, номер справи (якщо вже відомий). Без цього казначейство може не ідентифікувати платіж.
Онлайн-калькулятор на сайтах багатьох судів дозволяє не лише порахувати суму, а й одразу сформувати квитанцію і сплатити через банківську систему. Ми перевіряли цю функцію на кількох десятках справ — працює стабільно і економить час.
Якщо ви маєте право на пільгу, додайте до позовної заяви відповідні документи (довідку МСЕК, посвідчення УБД, рішення про статус внутрішньо переміщеної особи тощо). Не сподівайтеся, що суд «сам здогадається».
І останнє: зберігайте оригінал квитанції або електронне підтвердження платежу. Саме воно стане доказом, якщо виникнуть питання щодо зарахування коштів.
Судовий збір — не просто формальність. Це частина механізму, який забезпечує роботу всієї судової системи. Знаючи, хто і коли його сплачує, які є пільги і як правильно оформити платіж, ви значно підвищуєте свої шанси на швидкий і успішний розгляд справи. А головне — уникаєте зайвих витрат і затримок, які так часто виникають через банальні помилки в деталях.
