Національний мультипредметний тест з математики 2026 року знову дає учасникам доступ до офіційних довідкових матеріалів Українського центру оцінювання якості освіти. Вони містять таблицю квадратів від 10 до 49, формули скороченого множення, квадратного рівняння з дискримінантом, властивості степенів і логарифмів, арифметичної та геометричної прогресій, комбінаторики, основні правила диференціювання та інтегрування, тригонометричні тотожності разом із таблицею значень функцій для стандартних кутів, а також формули площ і об’ємів основних планіметричних фігур і стереометричних тіл, теорему Піфагора та закони синусів і косинусів для довільного трикутника. Цей набір суттєво полегшує роботу, але не замінює розуміння логіки кожної формули та вміння швидко обирати потрібну в контексті конкретного завдання.
Для новачків найважливішим стає не механічне запам’ятовування, а поступове проникнення в зміст: чому саме так виглядає формула площі трикутника через синус кута, як дискримінант визначає кількість і характер коренів, чому геометрична прогресія «вибухає» при |q| > 1. Просунуті абітурієнти виграють від бачення міжтематичних зв’язків — наприклад, застосування похідної для оптимізації площі або об’єму в комбінованих задачах, або використання властивостей прогресій у комбінаторних підрахунках. У обох випадках формули перестають бути сухими рядками й перетворюються на гнучкі інструменти, що економлять час і зменшують кількість помилок під тиском таймера.
Квадратне рівняння, прогресії чи об’єм конуса — кожна формула має свою «історію» та межі застосування. Той, хто розуміє ці межі, рідко потрапляє в пастки, коли, наприклад, забуває перевірити умову q ≠ 1 у сумі геометричної прогресії або плутає орієнтацію висоти в трикутнику. Далі розглянемо весь спектр формул, які реально використовуються на НМТ, з поясненнями, прикладами типових завдань та нюансами, що відрізняють поверхневе знання від впевненого володіння.
Офіційні довідкові матеріали: що саме лежить перед очима під час тесту
Український центр оцінювання якості освіти традиційно публікує довідкові матеріали у вигляді окремої вкладки в тестовій системі. Окрім уже згаданої таблиці квадратів, там чітко прописані формули скороченого множення: (a+b)2=a2+2ab+b2, (a−b)2=a2−2ab+b2, a2−b2=(a−b)(a+b). Ці три вирази економлять десятки секунд при розкладанні або спрощенні виразів у завданнях на перетворення алгебраїчних виразів.
Далі йде модуль числа з графічним визначенням, правила дій зі степенями (включно з від’ємними та нульовим показником), основні властивості логарифмів: logb(cd)=logbc+logbd, logb(c/d)=logbc−logbd, logb(ck)=klogbc. Арифметична прогресія представлена формулами загального члена an=a1+(n−1)d та суми Sn=2n[2a1+(n−1)d]. Геометрична — an=a1qn−1 та сумою Sn=a11−q1−qn (за умови q ≠ 1).
Квадратне рівняння ax2+bx+c=0 супроводжується дискримінантом D=b2−4ac та формулою коренів. Комбінаторика обмежена класичною Cnk=k!(n−k)!n!. Похідна функції містить правила для константи, степеневої функції, добутку, частки, складеної функції та основних елементарних функцій (експоненти, логарифма, синуса, косинуса). Первісна та визначений інтеграл представлені формулою Ньютона-Лейбніца та таблицею найпростіших інтегралів.
Геометричний блок охоплює площі трикутника (через висоту та через дві сторони й синус кута), паралелограма, трапеції, ромба, квадрата, прямокутника; довжину кола та площу круга; об’єми призми, циліндра, піраміди, конуса, кулі; поверхню кулі. Є також теорема Піфагора, закони синусів і косинусів для довільного трикутника та базові відомості про координати й вектори. Тригонометрія доповнена таблицею значень sin, cos, tg для кутів 0°, 30°, 45°, 60°, 90° та основними тотожностями.
Квадратні рівняння та формули скороченого множення: фундамент алгебри на НМТ
Квадратне рівняння з’являється майже в кожному варіанті — чи то при розв’язуванні нерівностей, чи при знаходженні точок перетину графіків, чи в задачах на оптимізацію. Формула коренів x1,2=2a−b±D виглядає громіздко, але на практиці все зводиться до трьох кроків: визначити a, b, c; порахувати D; підставити. Коли D > 0 — два різних дійсних корені; D = 0 — один (кратний); D < 0 — коренів немає в дійсних числах.
Багато хто забуває, що при a < 0 парабола спрямована вниз, і це впливає на вибір кореня в контексті задачі. Просунуті учасники часто використовують теорему Вієта x1+x2=−b/a, x1x2=c/a для перевірки або швидкого знаходження суми/добутку без обчислення самих коренів. Це особливо зручно в завданнях на встановлення відповідності або з короткою відповіддю.
Формули скороченого множення працюють як прискорювач. Замість того щоб розкривати дужки вручну, одразу бачиш a2+2ab+b2 як (a+b)2. На тесті це рятує час у завданнях типу «спростіть вираз» або «знайдіть значення при конкретних a і b». Важливий нюанс: формула різниці квадратів a2−b2=(a−b)(a+b) часто маскується в завданнях з модулями або параметрами.
Степені, логарифми та їх «невидимі» властивості
Правила дій зі степенями здаються простими, але саме на них найчастіше «злітають» бали через неуважність до основи та показника. am⋅an=am+n, (am)n=amn, a−n=1/an — ці три співвідношення дозволяють швидко приводити вирази до спільної основи. Коли в завданні з’являється 2x⋅4x+1, досвідчений учасник одразу переписує 4 як 22 і отримує 23x+2.
Логарифми в довіднику представлені основними властивостями. Найкорисніша на практиці — перехід до іншої основи та винесення степеня з-під логарифма. У задачах НМТ логарифми часто ховаються в показникових рівняннях або в обчисленні складних виразів. Початківцям варто запам’ятати: логарифм визначений лише для додатних аргументів і основи, не рівної 1. Це просте правило рятує від «фантомних» коренів.
Прогресії: арифметична та геометрична — два різних світи
Арифметична прогресія — це рівномірний рух з постійною різницею. Формула загального члена та суми перших n членів дозволяє за дві-три операції знайти будь-який член або суму без перелічування всіх елементів. На тесті часто просять знайти n-й член або суму, коли відомі перший, різниця та номер.
Геометрична прогресія — це вже експоненційне зростання або спадання. Формула суми Sn=a11−q1−qn працює лише при q ≠ 1. Коли |q| > 1, члени швидко стають величезними, і сума теж «летить» у нескінченність, якщо n → ∞. У шкільних задачах НМТ іноді просять знайти суму нескінченної геометричної прогресії за умови |q| < 1 — формула спрощується до S=1−qa1. Багато хто забуває про цю умову і втрачає бали.
Геометрія: площі, об’єми та теореми, які реально потрібні
У довідкових матеріалах геометрія представлена досить повно. Площа трикутника через висоту S=21aha — базова. Але часто зручніше використовувати формулу з двома сторонами та синусом кута між ними S=21absinC. Вона особливо корисна, коли висоту важко провести або виміряти.
Для чотирикутників важливо розрізняти: площа паралелограма S=aha або S=absinα; площа трапеції S=2a+b⋅h; площа ромба — половина добутку діагоналей. Коло та круг: довжина кола 2πr, площа πr2.
У стереометрії об’єм прямої призми — площа основи помножена на висоту; циліндра — πr2h; піраміди та конуса — третина від того ж добутку; кулі — 34πr3. Поверхня кулі — 4πr2. Теорема Піфагора a2+b2=c2 для прямокутного трикутника та її узагальнення через косинус для довільного трикутника (закон косинусів) дозволяють знаходити невідомі сторони та кути без побудови висот.
Тригонометрія та таблиця значень: швидкий доступ до точних чисел
Таблиця sin, cos, tg для стандартних кутів у довіднику — це не просто шпаргалка, а інструмент для перевірки. Коли задача дає кут 30° або 45°, можна одразу підставити точне значення 21, 22, 23, замість того щоб викликати калькулятор або рахувати вручну. Основні тотожності — sin2x+cos2x=1, формули подвійного кута, співвідношення для суміжних і вертикальних кутів — дозволяють спрощувати вирази та розв’язувати тригонометричні рівняння.
На НМТ тригонометрія рідко виступає окремо, частіше «вплетена» в геометрію або алгебру. Той, хто вільно оперує цими значеннями та тотожностями, швидко переводить задачу з геометричної мови в числову.
Похідні, первісні та початки аналізу: що реально використовують на тесті
Похідна в довідкових матеріалах представлена досить широко: правила для суми, добутку, частки, ланцюгове правило для степеневої функції, похідні основних функцій. На практиці на НМТ найчастіше просять знайти похідну конкретної функції або використати її для визначення проміжків зростання/спадання чи точок екстремуму.
Формула Ньютона-Лейбніца для визначеного інтеграла з’являється рідше, але коли з’являється — завдання зазвичай зводиться до обчислення первісної в межах та віднімання. Просунуті учасники помічають, що похідна та інтеграл — «зворотні» операції, і це допомагає перевіряти себе.
Комбінаторика та ймовірність: формули, які економлять час
Класична формула кількості комбінацій Cnk=k!(n−k)!n! — єдина комбінаторна формула в довіднику. Все інше (перестановки, розміщення) доводиться виводити з неї або пам’ятати самостійно. Ймовірність класичної події — відношення кількості сприятливих результатів до загальної кількості. У задачах НМТ часто комбінують комбінаторику з геометрією або прогресіями.
Як оперувати формулами швидко та без помилок: стратегії для новачків і просунутих
Початківцям варто завести «особисту шпаргалку» — не копію довідника, а саме ті формули, які найчастіше забуваються, з короткими прикладами застосування. Під час тесту перше, що варто зробити після прочитання умови, — визначити, до якої теми вона належить, і одразу «відкрити» відповідний розділ у довідкових матеріалах подумки.
Просунуті учасники використовують «ланцюжки»: побачивши квадратне рівняння, одразу перевіряють дискримінант і розглядають варіанти за теоремою Вієта; побачивши геометричну фігуру — прикидають, чи зручніше рахувати через висоту, синус чи діагоналі. Важливо не просто підставляти числа, а розуміти розмірність: площа — в квадратних одиницях, об’єм — в кубічних, ймовірність — безрозмірна величина від 0 до 1.
Найпоширеніша пастка — механічне застосування формули без перевірки умов (q = 1, a = 0, від’ємний аргумент логарифма, кут поза допустимим діапазоном). Друга — арифметичні помилки при обчисленні дискримінанта або коренів. Третя — ігнорування геометричного змісту: наприклад, вибір «зайвого» кореня квадратного рівняння, який не відповідає фізичному чи геометричному сенсу задачі.
Той, хто регулярно розв’язує повноцінні варіанти НМТ, поступово виробляє «математичну інтуїцію»: бачить, яка формула «проситься» в задачу ще до того, як повністю прочитає умову. Саме ця інтуїція, підкріплена твердим знанням формул і розумінням їхніх меж, перетворює 22 завдання математики з випробування на впевнену роботу з інструментами, які вже лежать у довідкових матеріалах і в голові.