Через негативну демографію Україна щорічно втрачає сотні тисяч економічно активних громадян. Це спровокує спад у роздрібній торгівлі та вдарить по ринку логістики. Проте сучасні склади класу А завдяки універсальності зможуть уникнути простою та переорієнтуватися на обслуговування експортних потоків.
Демографічна пастка для ритейлу
Реальний попит на ринку складської нерухомості нині формують переважно імпортери через високу імпортозалежність економіки. Більшість великих логістичних об’єктів будується саме під ввезення товарів із-за кордону. Така ситуація може викликати дефіцит експортних складських потужностей, які знадобляться після відновлення національного виробництва. Головна проблема криється в постійному скороченні населення.
“Інфраструктурний дефіцит на сьогодні не загрожує, тому що, на жаль, економіка України стискається в обсягах і розмірах. Все це відбувається через від’ємну демографію: на рік Україна втрачає 400-500 тисяч економічно-активного населення”, — пояснює СЕО Бюро інвестиційних програм, засновник платформи GreenInvest Олександр Бондаренко.
Ритейлери та дистриб’ютори будуть змушені знижувати обсяги товарних залишків на складах через падіння продажів. Це потягне за собою спад попиту на нову складську нерухомість та призведе до насичення ринку вже через півтора-два роки. Від’ємна демографія щороку скорочує кількість споживачів, що прискорює ризик перенасичення.
Майбутній розворот на експорт
Сучасні логістичні комплекси класу А мають високу технічну гнучкість і здатні обслуговувати як імпортні, так і експортні потоки. “Якщо говорити про формат складу класу А, то там передбачено певну гнучкість, висоту прольотів, навантаження на підлогу, доки. Тобто мінімальна універсальність закладається де-факто в складах класу А, навіть якщо про майбутній експорт ніхто вголос не говорить”, — вказує комерційний директор GDS Анна Анісімова.
Повноцінна перебудова інфраструктури під експорт після завершення війни триватиме щонайменше 3-5 років через тривалий цикл девелопменту та складнощі із залученням фінансування. Після відновлення експорту найбільший потенціал матимуть Рівне та Луцьк як вузли до польського кордону, Чернівці як маршрут до Румунії, Одещина як портові центри та Дніпро як хаб для відновлення півдня.
