Моделі трицератопса та рапторів серед густої лісової зелені

Чому «Парк Юрського періоду» помилявся: ДНК динозаврів не відновити

Сучасні технології дозволяють клонувати тварин і редагувати гени. Проте цього замало, щоб воскресити динозаврів. Науковці пояснили, чому сценарій із голлівудських стрічок залишається фантастикою.

У культовому фільмі вчені вилучають ДНК динозаврів із комарів, застряглих у стародавньому бурштині. Потім заповнюють прогалини генами жаб і вирощують ембріони. У реальному світі цей план стикається з жорсткими законами фізики та біології.

Чому ДНК із бурштину не спрацює

Навіть за ідеальних умов ДНК руйнується швидко. Дослідження показують: період її напіврозпаду становить близько 521 року. Через 6,8 мільйона років від генетичного коду не лишається навіть найдрібніших слідів.

Динозаври вимерли близько 66 мільйонів років тому після падіння астероїда. Знайти цілий геном абсолютно неможливо. Найстаріші фрагменти ДНК, які вдалося вилучити, належать мамонтам і доісторичним коням. Їхній вік менше ніж один мільйон років.

Альтернативні шляхи та сучасні «динозаври»

Оскільки клонувати динозавра у первинному вигляді неможливо, частина вчених шукає обхідні шляхи. Один із них зворотна інженерія на основі птахів. Вони є прямими нащадками доісторичних тероподів.

Палеонтолог Джек Хорнер очолює проєкт Chickenosaurus. Його мета активувати сплячі древні гени у курей. Під час експериментів над ембріонами вже вдалося змінити деякі риси. З’явилися зачатки зубів, хвостів і типових кігтів.

За допомогою інструментів редагування геному, зокрема CRISPR-Cas9, можна створити гібридні організми з рисами динозаврів. Проте це буде лише сучасна імітація, а не справжнє відродження виду.

Головний науковий висновок простий: динозаври насправді ніколи повністю не зникали. Палеонтологічні знахідки та генетичні дослідження довели, що сучасні птахи пряма еволюційна гілка тероподів.

Порожнисті кістки, пір’я, особливості постави та поведінки будь-якого горобця, голуба чи страуса походять із мезозойської ери. Прадавні гіганти продовжують жити серед нас просто у вигляді птахів.

Валерій Прищепко

Спочатку вчився на економіста в одному з київських вишів, але на третьому курсі перевівся на журналістику — просто бо втомився від цифр і захотів писати. Після випуску кілька років працював у логістичній компанії, що займалася доставками з Польщі: сидів у складах, перевіряв накладні, іноді сам їздив на кордон. Саме там випадково почав збирати матеріали про те, як люди реально пересилають речі під час війни. Згодом це переросло в аналітику. Зараз у роботі має звичку перед публікацією ще раз перевіряти всі посилання на офіційні джерела саме вночі, коли менше шуму. Вважає, що найважливіше — не «бути першим», а не додавати зайвого страху в і без того складну картину.

More From Author

Пошкоджений фасад медичного центру Добробут з вибитими вікнами та дверима

«Добробут» на Позняках закрили після балістичного удару

40 років стажу: яка пенсія в Україні у 2026 році

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *