Арселор митал — це найбільша металургійна компанія світу, чия історія почалася зі злиття люксембурзького Arcelor та індійської Mittal Steel у 2006 році. В Україні її обличчям став комбінат у Кривому Розі — повноцінний виробничий ланцюг від видобутку залізної руди до готового прокату. Підприємство забезпечує понад 22 тисячі робочих місць разом із дочірніми структурами, сплачує мільярди гривень податків і залишається одним із найбільших іноземних інвесторів у країні.
У 2025 році, попри обстріли енергетики та логістичні труднощі, АрселорМіттал Кривий Ріг зумів трохи наростити випуск сталі до 1,69 млн тонн. Але 2026-й приніс нові випробування: європейський механізм CBAM фактично закрив частину ринку ЄС, а енергетична криза змусила зупиняти окремі цехи. Це не просто цифри — це історія про те, як глобальна корпорація та тисячі українських працівників щодня балансують між виживанням, модернізацією та соціальною відповідальністю.
Стаття розкриває повний шлях компанії: від радянського «Криворіжсталі» через гучну приватизацію 2005 року до сучасних реалій. Тут детально пояснюється виробничий цикл, наводяться актуальні виробничі показники, аналізуються причини зупинок 2026 року та роль підприємства в житті Кривого Рогу. Окрема увага — екологічним інвестиціям, підтримці ветеранів та тому, як один комбінат впливає на економіку цілої держави.
Історія становлення: від радянського велетня до частини світової корпорації
Кривий Ріг завжди був серцем української металургії завдяки унікальному Криворізькому залізорудному басейну. У 1931 році тут почали будувати завод, який пізніше отримав ім’я Леніна. Перша доменна піч запрацювала у 1934-му, а до війни підприємство вже видавало чавун і сталь у промислових масштабах. Після руйнувань Другої світової війни завод відновили й розширили: з’явилися нові домни, у тому числі легендарна дев’ята піч об’ємом 5000 кубометрів.
Радянський період залишив після себе потужний, але застарілий комплекс. У 2004 році 93 % акцій «Криворіжсталі» продали українському консорціуму за еквівалент приблизно 800 млн доларів. Угода швидко викликала скандал — ціна вважалася заниженою. Верховний Суд скасував продаж, і у жовтні 2005 року відбувся повторний аукціон. Стартову ціну підняли до 10 млрд грн. У торгах брали участь потужні гравці, ставки піднімали 78 разів. Перемогла компанія Mittal Steel, запропонувавши 24,2 млрд грн — майже 4,8 млрд доларів за курсом того часу. Це була рекордна сума для української приватизації.
Після злиття 2006 року підприємство стало «АрселорМіттал Кривий Ріг». Нові власники вклали понад 10 млрд доларів у модернізацію: реконструювали коксові батареї, встановили сучасні газоочисні системи, оновили прокатні стани. Старий радянський завод почав перетворюватися на сучасне підприємство з елементами Industry 4.0.
Виробничий ланцюг: як руда з Кривбасу перетворюється на арматуру
Комбінат працює за повним циклом — це рідкісна перевага. Все починається в кар’єрах та шахтах Кривбасу. Екскаватори та самоскиди видобувають руду, яку доставляють на збагачувальні фабрики. Там її подрібнюють, промивають і отримують концентрат із високим вмістом заліза. Далі — агломераційний цех: концентрат спікають з флюсами в агломерат, готовий до завантаження в домни.
У доменних печах, велетенських спорудах заввишки з багатоповерхівку, кокс і руда під температурою понад 1500 °C перетворюються на рідкий чавун. Це справжнє серце комбінату — процес безперервний, піч не зупиняють десятиліттями, лише ремонтують. Чавун потрапляє в кисневі конвертери, де продувка киснем виводить домішки й народжується сталь потрібного хімічного складу.
Готова сталь розливається на машинах безперервного лиття в заготовки. Потім заготовки нагрівають і пропускають через прокатні стани. На виході — арматура з періодичним профілем, яка чудово зчіплюється з бетоном, або катанка для подальшого перероблення. Комбінат також виробляє сортовий прокат, кутики, смуги. Близько 85 % продукції традиційно йшло на експорт.
Такий повний цикл дає контроль над якістю на кожному етапі, знижує транспортні витрати та дозволяє гнучко реагувати на попит. У мирний час комбінат міг випускати понад 6 млн тонн сталі на рік. Сьогодні потужності використовуються далеко не повністю.
Виробничі показники 2025 року: зростання попри обмеження
У 2025 році підприємство показало обережне відновлення після важких воєнних років. За даними GMK Center, випуск сталі зріс на 2,3 % до 1,69 млн тонн, чавуну — на 16,9 % до 2,53 млн тонн, прокату — на 1,4 % до 1,56 млн тонн. Коксу виробили 1,46 млн тонн, залізорудного концентрату — 7,56 млн тонн. Видобуток руди склав 18,39 млн тонн.
Ці цифри все ще значно нижчі за довоєнні. Розрив у видобутку руди — близько 30 %, у сталі — 50–70 %. Причини очевидні: обстріли енергетичної інфраструктури, дефіцит електроенергії, проблеми з логістикою «Укрзалізниці» та мобілізація частини персоналу (близько 20 % штату служить у ЗСУ).
У 2025 році комбінат сплатив 8,5 млрд грн податків та зборів — на 28 % більше, ніж роком раніше. З них майже 1,8 млрд грн земельного податку надійшло безпосередньо до бюджету Кривого Рогу. Це реальна підтримка місцевої громади в часи, коли багато підприємств скорочують відрахування.
2026 рік: CBAM, енергетична криза та вимушені зупинки
З січня 2026 року повноцінно запрацював європейський механізм CBAM — вуглецеве прикордонне коригування. Українська сталь, вироблена за класичною технологією, отримала додаткове навантаження в 60–90 доларів за тонну. Замовники з ЄС одразу скасували контракти на сотні тисяч тонн. План на 2026 рік — відправити до Європи 1,2–1,25 млн тонн — фактично зірвано.
Додатковий тиск створили російські удари по енергетиці. Високі ціни на електроенергію та перебої з постачанням змусили підприємство вдаватися до крайніх заходів. У першому кварталі 2026-го зупинили блюмінг (цех, що виробляє заготовки для дрібносортного прокату та катанки). Пізніше оголосили про закриття Ливарно-механічного заводу — це понад 1700 робочих місць під загрозою. Деякі прокатні стани також планують вивести з експлуатації.
Підприємство кілька разів тимчасово зупиняло видобуток і виплавку через логістичні проблеми. Керівництво прямо заявляє: без підтримки материнської компанії ArcelorMittal у Люксембурзі комбінат уже кілька років працював би зі збитками. Попри все, фокус залишається на контролі витрат, збереженні кваліфікованого персоналу та пошуку альтернативних ринків.
Соціальна відповідальність: не тільки сталь, а й люди
У 2025 році на соціальні проєкти та благодійність АрселорМіттал Кривий Ріг спрямував майже 57 млн грн. Кошти йшли на підтримку демобілізованих працівників та сімей загиблих героїв, психологічну допомогу, організацію пікніків і заходів для ветеранів. Підприємство приєдналося до Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок.
Комбінат традиційно залишається містоутворюючим підприємством. Тисячі сімей у Кривому Розі пов’язані з ним десятиліттями. Навіть у найважчі місяці війни тут продовжували виплачувати зарплати, надавати медичну допомогу та підтримувати місцевих волонтерів. Така політика — не просто благодійність, а усвідомлення, що стабільність підприємства напряму залежить від стабільності громади.
Екологічний слід та шлях до низьковуглецевої сталі
Кривий Ріг десятиліттями вважався одним із найбільш забруднених міст України. Радянські технології залишали після себе пил, викиди та величезні хвостосховища. З приходом ArcelorMittal ситуація почала змінюватися. За роки інвестували сотні мільйонів доларів у реконструкцію коксових батарей з сучасними системами очищення, нові газоочисні установки за конвертерами, модернізацію агломераційного цеху та рудозбагачувальних фабрик.
Сьогодні на підприємстві працюють автоматизовані системи моніторингу викидів, пиловловлювачі та установки допалювання газів. Група ArcelorMittal глобально розвиває напрям XCarb — низьковуглецеву сталь. В Україні цей шлях ускладнений війною та енергетичними обмеженнями, проте вимоги CBAM роблять перехід до зелених технологій не просто бажаним, а необхідним для збереження європейського ринку.
Глобальний контекст та значення для України
ArcelorMittal — це не лише український комбінат. Група працює в понад 60 країнах, має металургійні потужності в 14 країнах і близько 125 тисяч співробітників по всьому світу. Компанія постачає сталь для автомобілів, будівництва, енергетики, залізниць та побутової техніки. Український довгомірний прокат традиційно користувався попитом у Європі для будівництва та інфраструктурних проєктів.
Для України АрселорМіттал Кривий Ріг — це не тільки валютна виручка та податки. Це збереження промислової культури, кваліфікованих кадрів та технологічної бази в той момент, коли багато підприємств припинили роботу. Навіть у 2026 році, коли частина цехів зупиняється, підприємство продовжує інвестувати в людей і шукати шляхи адаптації. Це приклад того, як глобальний бізнес може залишатися частиною локальної реальності, навіть коли обставини здаються майже непереборними.
Сталева промисловість завжди була жорсткою — вогонь, метал, важка праця. Сьогодні до цих викликів додалися ракети, відключення світла та нові екологічні правила. Арселор митал у Кривому Розі демонструє, що навіть у таких умовах можна зберігати виробництво, підтримувати людей і готуватися до наступного етапу. Історія триває — з кожною тонною сталі, що все ще виходить з прокатних станів.
