Олег Вікторович Ширяєв народився 28 вересня 1986 року в селищі Місцево Московської області Росії, проте вже в ранньому дитинстві родина переїхала до України, де він виріс, здобув освіту та сформувався як особистість. Сьогодні майор Збройних сил України з позивним «Сірко» очолює 225-й окремий штурмовий полк — підрозділ, який став одним із найрезультативніших на найскладніших напрямках фронту. Його шлях поєднує банківську кар’єру, громадську активність, участь у АТО та героїчну оборону країни з 2022 року.
За особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, 30 вересня 2024 року Президент України присвоїв Олегу Ширяєву звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Під його командуванням підрозділ пройшов еволюцію від батальйону територіальної оборони до повноцінного штурмового полку, демонструючи ефективність у використанні дронів, комбінованих тактичних дій та глибоких рейдів.
Ширяєв — приклад сучасного українського командира, який поєднує бойовий досвід ще з 2014–2015 років, стратегічне мислення та турботу про бійців. Його історія надихає як початківців, які тільки знайомляться з темою війни, так і просунутих читачів, які шукають детальний аналіз трансформації армії та ролі окремих лідерів у ній.
Ранні роки та шлях до України
Народження в російському селищі не визначило долю Олега Ширяєва. Родина швидко переїхала до України, і саме тут він сформувався як українець. Мати — українка, батько — росіянин, проте культурне середовище та особисті переконання пов’язали хлопця з українською ідентичністю назавжди.
У 2003 році він закінчив Люботинську загальноосвітню школу № 4 на Харківщині. Далі — Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, факультет обліку та аудиту, спеціальність «Контроль і ревізія». Паралельно з навчанням у 2007–2008 роках працював економістом у Державному ощадному банку України. Після закінчення університету пройшов строкову службу в Повітряних силах ЗСУ (2008–2009), де командував відділенням. Цей досвід став першим серйозним кроком до військової справи.
Після демобілізації кар’єра продовжилася в банківській сфері: керівні посади в експортно-імпортному банку та комерційному банку «Аксіома». Проте вже тоді Олега цікавили націоналістичні ідеї та спорт. З юнацьких років він займався фізичною підготовкою і цікавився історією козацтва. Саме тому пізніше його позивний «Сірко» став не просто прізвиськом, а символом — на честь легендарного козацького отамана Івана Сірка, пам’ятник якому в Харкові допомагав встановлювати сам Олег.
2014 рік: від громадського активіста до командира роти
Весна 2014-го кардинально змінила життя багатьох українців. У Харкові, де панувала напружена атмосфера протистояння проукраїнських сил і сепаратистів, Олег Ширяєв став одним із тих, хто не залишився осторонь. Він брав участь у вуличних протистояннях, стояв біля витоків громадської організації «Східний корпус», займався військовою підготовкою добровольців, протидією сепаратизму та наркотикам.
На базі «Східного корпусу» у листопаді 2014 року створили роту поліції особливого призначення. Олега призначили її командиром у званні капітана міліції. Підрозділ забезпечував порядок, зокрема під час парламентських виборів у Києві. У лютому 2015 року рота вирушила до зони АТО. Бійці під командуванням Ширяєва брали участь у боях за Широкине — важливій операції, що дозволила відсунути бойовиків від Маріуполя. Пізніше, у липні 2015-го, вони обороняли позиції біля Гранітного.
Саме тоді проявилися лідерські якості Олега: вміння тримати підрозділ у складних умовах, швидко приймати рішення під обстрілами та турбуватися про людей. У жовтні 2015 року його нагородили медаллю «За військову службу Україні». А в вересні того ж року СБУ запобігла замаху на нього — затримали командира іншого підрозділу, який планував вбивство.
Громадська діяльність та виклики 2016–2021 років
Після АТО Олег не відійшов від громадського життя. У 2016–2017 роках очолював харківський осередок партії «Національний корпус». Пізніше став лідером всеукраїнського руху «Патріоти — за життя». У цей період він активно займався волонтерством, благодійністю та організацією спортивних турнірів у Харкові та області. Особливою сторінкою стало сприяння встановленню пам’ятника Івану Сірку в Харкові 2017 року — події, яка символічно пов’язала його позивний з історичною спадщиною.
Цей період не був простим. Олега звинувачували в участі в рейдерських захопленнях (зокрема, спроба 2018 року щодо елеватора), масових заворушеннях та інших правопорушеннях. У липні 2021 року його затримали. Проте вже у березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, за ініціативою Президента України його звільнили для захисту країни. Ці факти часто стають предметом публічних дискусій, проте подальші дії Ширяєва на фронті засвідчили його вибір на користь України.
Повномасштабне вторгнення: від солдата до командира полку
24 лютого 2022 року стало точкою неповернення. Уже в березні Олег Ширяєв став стрільцем 228-го батальйону 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Вороги стояли за п’ять кілометрів від Харкова. Підрозділ стримував наступ на напрямку Питомник, не давши прорватися до міста. Олег швидко пройшов атестацію та став командиром роти.
У січні 2023 року його призначили командиром 225-го батальйону. З березня підрозділ воював під Бахмутом проти найманців ПВК «Вагнер». Успішні контрнаступальні дії дозволили відкинути противника на 8–10 кілометрів від Оріхово-Василівки. У липні 2023 року батальйон передали до Сухопутних військ і реорганізували в 225-й окремий штурмовий батальйон — елітний підрозділ з посиленим озброєнням та новими завданнями.
Бої тривали на куп’янсько-лиманському напрямку, під Горлівкою, Авдіївкою та Часовим Яром. Штурмовики діяли в умовах щільного вогню, мінних полів та дронових атак. Саме тут проявилася здатність Олега поєднувати класичну тактику з сучасними технологіями.
Курська операція та подальші бойові дії 2024–2026 років
Серпень 2024 року став особливим. 225-й батальйон одним із перших зайшов на територію Курської області Росії. За перші два дні бійці пробили оборону та просунулися вглиб майже на 30 кілометрів. Це створило серйозний головний біль для російського командування та відтягнуло сили з інших напрямків.
У 2025 році підрозділ уже як полк вів бої проти регулярних російських військ та військовослужбовців КНДР на Курщині. Пізніше — на Сумському напрямку, де зокрема звільнили село Андріївка. У лютому 2025 року 225-й штурмовий батальйон офіційно переформували в окремий штурмовий полк — визнання його високої боєздатності та масштабування підрозділу.
Сьогодні полк активно використовує FPV-дрони, розвідувальні БПЛА, артилерію та міномети. Командир наголошує на знищенні ворожих операторів дронів та командних пунктів — ключових елементів сучасної війни. У січні 2026 року підрозділ знищив 1253 окупантів — один із найкращих результатів серед частин ЗСУ.
Нагороди: визнання мужності та професіоналізму
Олег Ширяєв — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, що є рідкісним і високим визнанням військових заслуг.
Ось основні державні нагороди:
| Нагорода | Рік | За що присвоєно |
|---|---|---|
| Медаль «За військову службу Україні» | 2015 | Участь у бойових діях АТО, оборона позицій біля Гранітного |
| Орден «За мужність» III ступеня | 2022 | Оборона Харківщини на початку повномасштабного вторгнення |
| Орден Богдана Хмельницького III ступеня | 2023 | Успішні дії під Бахмутом та реорганізація підрозділу |
| Орден Данила Галицького | 2024 | Високі бойові результати та лідерство |
| Звання Герой України з орденом «Золота Зірка» | 30 вересня 2024 | Особиста мужність і героїзм у захисті України, зокрема прорив у Курській області |
| Орден Богдана Хмельницького (повний кавалер, I та II ступені) | 2025 | Подальші успішні операції та командування полком |
Дані нагород підтверджено указами Президента України та матеріалами Енциклопедії Сучасної України.
Особистість командира: стиль лідерства та філософія «Сірко»
Олег Ширяєв не просто командир — він лідер, який формує команду. У полку цінують власну відзнаку «Команда Сірко», яку отримують бійці за вагомий внесок у спільну справу. Філософія проста й жорстка одночасно: «Немає поганих солдатів, є погані командири, які не можуть навчити».
Він активно використовує сучасні технології, приділяє увагу дроновій компоненті та турбується про збереження життя підлеглих. У публічних виступах та інтерв’ю наголошує на дисципліні, підготовці та взаємодії з іншими підрозділами. Полк має власний сайт та активні сторінки в соціальних мережах, де показує реальну роботу — від тренувань до бойових кадрів.
Для початківців важливо зрозуміти: штурмовий полк — це не просто піхота. Це елітні підрозділи, навчені діяти в умовах щільного вогню, проводити штурми укріплень, використовувати дрони для розвідки та ураження, швидко маневрувати та адаптуватися до змін на полі бою. Для просунутих читачів — це приклад еволюції української армії: від territorial defense до високотехнологічних штурмових формувань, здатних проводити операції на території противника.
Спадщина та вплив на сучасну Україну
Шлях Олега Ширяєва — від харківського студента та банківського службовця до Героя України та командира одного з найуспішніших штурмових полків — відображає трансформацію цілого покоління. Люди, які в 2014 році вийшли захищати свою землю як добровольці, сьогодні очолюють професійні підрозділи, озброєні досвідом, технологіями та непохитною вірою.
Його підрозділ продовжує виконувати завдання на фронті, демонструючи результати, які впливають на загальну картину війни. Бійці 225 ОШП не просто воюють — вони задають стандарти ефективності, дисципліни та інновацій. Для України такі командири стають живою історією, яка формує майбутнє нації.
Історія Олега Вікторовича Ширяєва триває. Кожен новий бій, кожна успішна операція та кожне врятоване життя дописують наступні сторінки цієї непростої, але героїчної книги.
