Канадські дослідники за допомогою штучного інтелекту висунули революційну гіпотезу: нерозшифровані написи на печатках Індської цивілізації — не мова, а перша у світі безготівкова платіжна система.
Помилка у припущенні
Індська цивілізація бронзової доби процвітала у 2600–1900 роках до нашої ери на площі близько мільйона квадратних кілометрів. Вона вела активну торгівлю, однак не мала монет. Лінгвісти століттями шукали ознаки розмовної мови, та нова гіпотеза доводить: артефакти — суто адміністративні кредитні інструменти.
Наукова група з Інституту інтегративних та міждисциплінарних досліджень у Торонто використала нейромережу Claude Opus для аналізу 179 печаток з зображенням єдинорога, знайдених у Мохенджо-Даро. ШІ виявив чіткі закономірності: 98,3 % написів — абсолютно унікальні послідовності, ентропія затиснута на краях і розширюється всередині, а символи числівників (15,4 % масиву) майже завжди стоять на передостанньому місці. Цифра 2 становить 66,9 % усіх числівників.
Механіка стародавнього розрахунку
Система працювала як сучасний банківський пластик. Опуклі знаки на кам’яній печатці купця втискалися у сиру глину, створюючи транзакційний відбиток. Носієм слугувала печатка з номером рахунку, а документом — глиняний зліпок, що фіксував борг. Дослідники планують перевірити всі 5500 відомих написів і подали заявку на премію в мільйон доларів.
