ТЦК та СП — це територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи військового управління Збройних Сил України, які з 2022 року повністю замінили колишні військові комісаріати. Вони ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, організовують відбір на контрактну службу, планують мобілізаційні заходи та надають соціальний і правовий захист ветеранам, пенсіонерам та членам їхніх сімей.
У сучасних умовах ці центри стали ключовою ланкою, що поєднує комплектування армії з турботою про тих, хто вже віддав частину життя службі. Електронні інструменти зробили облік точнішим, а реформи 2026 року спрямовані на зменшення напруги у взаємодії з громадянами.
Система не виникла раптово — її коріння сягає 2017 року, коли почався пілот у Чернігові, а повноцінний перехід прискорила повномасштабна війна. Сьогодні ТЦК та СП — це не лише про повістки, а про складний механізм, де переплітаються державна необхідність і людські потреби.
Як народилася нова система: шлях від експерименту 2017 року до воєнного часу
У серпні 2017 року в Чернігові та Козельці на базі звичайних військових комісаріатів запустили пілотний проєкт. Мета була простою і водночас амбітною — зробити облік сучаснішим, зменшити паперову тяганину та підвищити ефективність роботи з людьми. Експеримент визнали вдалим, і вже у 2018 році його розширили на Волинь та ще кілька областей.
До 2021 року реформа набула законодавчого оформлення, хоча спочатку зміни виглядали більше косметичними — облік залишався переважно паперовим. Справжній прорив стався 23 лютого 2022 року, коли Кабінет Міністрів затвердив Положення №154. З цього моменту ТЦК та СП офіційно замінили всю стару систему військових комісаріатів по всій країні.
Повномасштабне вторгнення прискорило перехід на електронний формат. Уже за кілька місяців після початку війни стало очевидно: паперові картотеки не витримують навантаження, а дані часто застарівають або дублюються. Так з’явився єдиний державний реєстр «Оберіг», який почав об’єднувати інформацію з різних державних баз. У серпні 2023 року за рішенням РНБО, затвердженим президентом, звільнили всіх керівників обласних ТЦК через виявлені корупційні ризики. Це стало символом очищення системи в найскладніший період.
Організаційна структура ТЦК та СП
ТЦК та СП створюються, реорганізуються або ліквідовуються Міністерством оборони. Обласні центри (включно з Київським та Севастопольським) мають статус юридичних осіб публічного права — у них є власний баланс, рахунки в казначействі та печатка з державним гербом. Районні та міські підрозділи діють як відокремлені частини обласних центрів і підпорядковуються їм.
Керівництво здійснюють відповідні оперативні командування (Північ, Південь, Захід, Схід). Загальне методичне та організаційне керівництво покладено на Командування Сухопутних військ ЗСУ, яке координує роботу з Генеральним штабом та Міноборони.
Станом на 2024–2025 роки в системі передбачено близько 48 тисяч посад, фактично працювало близько 36 тисяч людей. Серед них — військовослужбовці (багато з обмеженою придатністю, частину з яких у 2024–2025 роках перевели до бойових частин), цивільні працівники (близько 20 % штату) та жінки (понад 3 тисячі). Такий склад дозволяє поєднувати військову дисципліну з цивільними компетенціями в соціальній сфері.
Що саме роблять ТЦК: основні завдання та повноваження
На ТЦК покладено чіткий перелік завдань, закріплений у Положенні. Вони ведуть військовий облік на відповідній території, організовують мобілізаційну підготовку та проведення мобілізації, відбирають кандидатів на контрактну службу та службу в резерві, забезпечують соціальний і правовий захист призовників, ветеранів та їхніх сімей, беруть участь у військово-патріотичному вихованні.
На практиці це означає щоденну роботу з базами даних, видачу військово-облікових документів, організацію медичних оглядів, професійного та психологічного відбору. ТЦК взаємодіють з місцевими адміністраціями, підприємствами, навчальними закладами. Вони не є комерційними структурами — це частина Сил оборони України, що фінансується з державного бюджету та бюджету Міноборони.
Важливо розуміти межі повноважень. Працівники ТЦК не мають права затримувати громадян чи вимагати документи посеред вулиці без відповідних підстав — це неодноразово підкреслювали правозахисники та омбудсман. Усі дії мають ґрунтуватися на законодавстві.
Соціальна підтримка — не просто слова в назві
Назва «соціальної підтримки» з’явилася не випадково. Окрім комплектування, ТЦК займаються оформленням пенсій військовослужбовцям, виплат компенсацій пораненим та родинам загиблих, організацією санаторно-курортного лікування, наданням правової допомоги у питаннях пільг та гарантій.
У районних підрозділах часто працюють окремі фахівці, які супроводжують документи для призначення допомог, консультують родини загиблих захисників, допомагають з увічненням пам’яті. Це та частина роботи, яку рідко показують у новинах, але яка безпосередньо впливає на довіру людей до системи. Коли ветеран приходить по довідку про бойовий досвід або родина загиблого — оформлює виплати, саме тут вони стикаються з людським обличчям держави.
Цифрова революція в обліку: реєстр «Оберіг» та застосунок «Резерв+»
Найбільшою зміною останніх років став перехід на електронний реєстр «Оберіг». Це єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який взаємодіє з іншими базами через платформу «Трембіта». Дані оновлюються автоматично, щодня система обробляє мільйони запитів.
Громадяни можуть оновити відомості через застосунок «Резерв+», у ЦНАПі або безпосередньо в ТЦК. З 2026 року ТЦК отримали технічну можливість вносити до реєстру інформацію про виключення з обліку на підставі судових рішень. Автоматичний обмін даними з податковою та пенсійним фондом дозволяє швидше перевіряти бронювання та виявляти невідповідності.
Цифровізація зменшила корупційні ризики — кожен запис фіксується з часом і автором. Водночас вона вимагає від громадян відповідальності: дані потрібно оновлювати протягом семи днів після змін (адреса, сімейний стан, стан здоров’я). Ті, хто ігнорує це, ризикують отримати штраф.
Практична взаємодія: що варто знати громадянам
Для більшості людей перша зустріч з ТЦК відбувається під час оновлення даних або отримання повістки. У багатьох центрах працює електронна черга — це зручно і прозоро. При собі варто мати паспорт, ідентифікаційний код, військовий квиток (якщо є) та документи, що підтверджують пільги чи бронювання.
Рішення ТЦК можна оскаржити — спочатку в самому центрі, потім у вищих інстанціях або суді. Громадяни мають право вимагати письмові роз’яснення та копії документів. У 2026 році триває робота над новими правилами ідентифікації працівників ТЦК — обов’язкові жетони та пред’явлення посвідчень, щоб зменшити кількість непорозумінь.
Сучасні виклики та реформи 2026 року
Війна суттєво збільшила навантаження на систему. Зросла кількість звернень, а разом з ними — і кількість скарг до омбудсмана (понад три тисячі лише за перші п’ять місяців 2026 року). Фіксуються випадки нападів на працівників ТЦК — за даними поліції, з початку повномасштабного вторгнення їх понад 600, і динаміка у 2025–2026 роках негативна.
Міноборони openly заявляє про підготовку реформи: масові службові перевірки всіх ТЦК, перерозподіл функцій, нові механізми ідентифікації. Мета — зробити процес комплектування гуманнішим, зменшити конфлікти та підвищити довіру. Паралельно триває робота над тим, щоб більше функцій соціальної підтримки перейшло до інших структур, а ТЦК зосередилися на профільних завданнях.
За лаштунками цих установ щодня вирішуються долі тисяч людей — від молодого чоловіка, який вперше оновлює дані в «Резерв+», до родини ветерана, яка оформлює пільги. Система продовжує змінюватися, шукаючи баланс між державною потребою в обороні та повагою до кожного громадянина. Розуміння того, як саме працює ТЦК, допомагає не лише уникнути непорозумінь, а й побачити реальну картину того, як країна тримається в найскладніші часи.
