Поняття гріха часто здається далеким або виключно масштабним. Насправді «смертний» гріх може бути набагато ближчим, ніж здається. Гріх — це «промах» або «помилка», яка віддаляє людину від Бога. Він проявляється не тільки в діях, а й у думках, намірах чи бажаннях.
Що вважається гріхом і чому «малі» провини небезпечні
Слово «гріх» з грецької буквально означає «невлучення в ціль». Воно вказує на хибний прояв людських можливостей, який не відповідає меті існування людини та її призначенню як творіння Божого. Гріховними можуть бути навіть намір, думка, бажання, потяг чи бездіяльність.
Будь-який гріх віддаляє від Бога і наближає до духовної смерті. Водночас «міру» його тяжкості найчастіше встановлює сама людина. Багато провин люди не помічають, бо звикли до них, виправдовують або порівнюють з чужими.
«Малі» гріхи особливо небезпечні. Людина перестає з ними боротися, мириться і накопичує провини. З часом вони вкорінюються.
Найтяжчими Церква вважає хулу на Духа Святого, вбивство та самогубство. Гординя ж — «родоначальниця» всіх інших гріхів. Вона проявляється як егоїстична замкненість на собі та підміна віри в Бога вірою у власні сили. Горда людина стає супротивником Господа.
Нерозкаяний гріх стає «смертним». Щире каяття та виправлення життя, навпаки, відкривають шлях до прощення. Будь-яка людина може піднятися після падіння, якщо звернеться до Бога з розкаянням.
