Костянтин Корсун: шлях від офіцера СБУ до голосу української кібербезпеки

Костянтин Корсун — полковник запасу, експерт із кібербезпеки з понад 25-річним досвідом, засновник першого в Україні підрозділу боротьби з комп’ютерною злочинністю в СБУ та творець CERT-UA. Народжений 1971 року, він поєднав військову дисципліну, технічну освіту інженера авіаційних двигунів і юридичну підготовку, щоб стати одним із тих, хто фактично заклав фундамент національної кіберзахисту.

Його кар’єра охоплює службу в контррозвідці, створення міжнародно акредитованого центру реагування на інциденти, керівництво українським офісом глобальної компанії threat intelligence та співзаснування Berezha Security. Сьогодні Корсун — публічний критик державних підходів до цифрової безпеки, автор курсу «Особистий кіберзахист» і постійний коментатор подій війни в кіберпросторі.

У 2026 році його голос залишається одним із найчіткіших і найпрактичніших у дискусіях про Telegram, китайські застосунки, вразливості державних реєстрів і реальну кібергігієну громадян.

Ранні роки, освіта та шлях до СБУ

Костянтин Корсун народився 1971 року. Технічний склад розуму проявився рано: у 1993-му він закінчив Харківське вище військове авіаційне інженерне училище з дипломом інженера авіаційних двигунів, захистивши роботу англійською мовою. Це був час, коли Україна тільки формувала власні силові структури, а комп’ютери ще не здавалися загрозою державного масштабу.

Одразу після училища він розпочав службу в Службі безпеки України. У 1994–1996 роках здобув другу вищу освіту — диплом юриста з відзнакою в Національній академії СБУ. Поєднання інженерної точності й юридичного мислення виявилося вирішальним. У другій половині 1990-х Корсун працював агентом і старшим агентом, спостерігаючи, як комп’ютерні мережі поступово стають новим полем для шпигунства, фінансових злочинів і саботажу.

На той момент в Україні майже ніхто системно не займався комп’ютерною злочинністю. Інтернет тільки набирав обертів, а державні системи працювали в режимі «як вийде». Корсун був серед тих офіцерів, хто першим побачив, що традиційні методи контррозвідки вже не працюють у цифровому середовищі. Він вивчав західні практики, аналізував перші хакерські інциденти і готував себе до ролі, якої тоді ще офіційно не існувало.

За моїм досвідом спостереження за українською кіберспільнотою, саме цей період — кінець 1990-х — став точкою, коли одиниці ентузіастів у формі почали будувати те, що пізніше назвуть національною кібербезпекою. Корсун був одним із них.

Створення першого кіберпідрозділу в СБУ (2000–2005)

У 2000 році в Департаменті контррозвідки СБУ з’явився 5-й відділ Управління боротьби з економічною злочинністю — перший спеціалізований підрозділ протидії комп’ютерній злочинності. Молодий капітан Корсун став одним із його ключових творців і згодом заступником керівника.

Робота була майже піонерською. Не було готових методик, не було спеціалізованого обладнання, не було навіть чіткого розуміння, що саме вважати комп’ютерним злочином у законодавстві. Команда з кількох людей розслідувала крадіжки даних, несанкціонований доступ до банківських систем, шпигунські програми. Корсун особисто брав участь у розробці підходів до фіксації цифрових доказів і навчанні колег.

Один із типових кейсів того часу — розслідування атак на фінансові установи, коли зловмисники використовували примітивні, але ефективні схеми через dial-up і ранні віруси. Інший — аналіз спроб проникнення в державні мережі з боку іноземних акторів. Команда працювала в умовах жорсткої секретності і постійного браку ресурсів.

Типова помилка того періоду, яку Корсун згодом неодноразово згадував: недооцінка соціальної інженерії. Багато хто думав, що достатньо закрити технічні дірки. Насправді більшість успішних атак починалася з людського фактора. Цей урок він проніс через усю кар’єру.

До 2005 року підрозділ уже мав напрацьовану практику, і Корсун перейшов на наступний етап — створення національного центру реагування.

Заснування CERT-UA: перший національний щит

У 2005 році Корсун перейшов до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Там він створив і очолив CERT-UA — Центр реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації України. Саме він придумав абревіатуру і написав перше положення про центр, яке сам реєстрував у Міністерстві юстиції.

Процес був складним. Перша спроба реєстрації провалилася, і тодішнє керівництво навіть зняло з нього премії. Проте команда з 10–12 людей продовжила роботу. У 2007–2009 роках CERT-UA отримав міжнародну акредитацію FIRST — одну з найважливіших у світовій мережі команд реагування.

Центр займався моніторингом загроз, аналізом вразливостей, обміном інформацією з іноземними партнерами і координацією відповіді на інциденти. Це був перший раз, коли Україна офіційно інтегрувалася в глобальну систему кіберзахисту.

Практичний нюанс: у ті роки більшість державних структур ставилися до CERT-UA як до «технічного додатку», а не як до стратегічного активу. Корсун неодноразово підкреслював, що без політичної волі і фінансування навіть найкраща команда не зможе захистити країну.

У 2009 році він звільнився зі служби в званні полковника і пішов у приватний сектор, залишаючи після себе працюючий механізм, який досі є одним із ключових елементів державної системи.

Приватний сектор: iSIGHT Partners і Berezha Security

Після державної служби Корсун очолив український офіс американської компанії iSIGHT Partners (згодом частина FireEye) — одного з лідерів у сфері cyber threat intelligence. Він створював команду аналітиків, які збирали і аналізували дані про загрози, що надходили з усього світу, включно з пострадянським простором.

У 2014 році разом із партнерами він заснував Berezha Security (пізніше BSG — Berezha Security Group). Компанія спеціалізувалася на penetration testing, оцінці безпеки додатків, соціальній інженерії та bug bounty-програмах. Під його керівництвом як CEO/COO фірма виконала сотні проєктів для банків, IT-компаній, державних структур і міжнародних клієнтів.

Один із типових кейсів — тестування банківських систем, де команда знаходила критичні вразливості, які дозволяли отримати доступ до клієнтських даних. Інший — соціальна інженерія проти співробітників великих корпорацій, де за кілька дзвінків вдавалося отримати паролі або доступ до внутрішніх мереж.

У нашій практиці спостереження за ринком видно, що саме такі компанії, як Berezha, закривали ту прогалину, яку держава не могла або не хотіла закривати. Вони працювали за ринковими правилами, з реальними термінами і відповідальністю за результат.

До 2022 року Корсун уже не був операційним керівником, але залишався одним із стратегічних голосів компанії і спільноти.

Громадська діяльність, UISGCON і поширення знань

З 2012 року Корсун очолює раду громадської організації «Українська група інформаційної безпеки» (UISG). Він також є головою програмного комітету щорічної конференції UISGCON — однієї з найстаріших і найпрофесійніших подій у сфері інформаційної безпеки в Україні.

Конференція збирала фахівців, які говорили не про гасла, а про конкретні техніки, кейси і помилки. Корсун регулярно виступав на OWASP, BSides, NoNameCon та інших форумах. Його YouTube-канал @cyberkorsun і Facebook-сторінка стали майданчиком для практичних розборів інцидентів.

Після 2022 року він створив курс «Особистий кіберзахист», у якому пояснює простими словами, як захистити акаунти, гаджети і дані. Курс орієнтований не на фахівців, а на звичайних людей, які хочуть зменшити ризики.

Практичний нюанс: багато хто вважає, що кібербезпека — це справа спецслужб. Корсун послідовно доводить зворотне. Якщо громадянин не дотримується елементарних правил, жоден державний центр його не врятує.

Погляди на сучасні загрози, критику влади і кібервійну

З початком повномасштабного вторгнення Корсун став одним із найпомітніших публічних експертів. Він коментував атаки на Київстар, державні реєстри, енергетику, аналізував російські угруповання і китайський цифровий вплив.

Його критика часто жорстка. Він неодноразово говорив про відсутність єдиного відповідального органу за кібербезпеку, застаріле законодавство, фінансування «за залишковим принципом» і підміну реальної роботи піаром. Окремо критикував підходи Міністерства цифрової трансформації, називаючи деякі ініціативи «цифровим кардиналом» без глибокого розуміння безпеки.

У 2024 році він публічно заявив про арешт рахунків свого ФОПа, закритого ще 2018-го, пов’язуючи це з критикою влади. На момент арешту він був мобілізованим військовослужбовцем ЗСУ.

У 2025–2026 роках Корсун активно говорив про небезпеку китайських маркетплейсів і застосунків, про необхідність обмежувати Telegram у критичних сферах і про те, що Україна досі не має повноцінних кібервійськ як окремого роду військ.

За моїм досвідом, саме така прямолінійність робить його голос цінним: він не підлаштовується під політичну кон’юнктуру.

Значення для України у 2026 році

Станом на 2026 рік Костянтин Корсун залишається одним із небагатьох експертів, хто поєднує глибокий державний досвід, приватну практику і готовність публічно називати проблеми своїми іменами. Його шлях показує, як одна людина може вплинути на цілу галузь: від створення перших структур до виховання покоління, яке розуміє, що кібербезпека починається з кожного.

Він не обіцяє легких рішень. Навпаки — постійно нагадує, що справжній захист вимагає дисципліни, ресурсів і відповідальності. І саме тому його матеріали, виступи та курс залишаються актуальними для тих, хто хоче не просто «бути в тренді», а реально зменшити ризики для себе, своєї родини і країни.

У час, коли кіберпростір став повноцінним полем бою, досвід таких людей, як Корсун, — це не просто історія. Це робочий інструмент, яким варто користуватися щодня.