Герман Сметанін народився 8 жовтня 1992 року в Харкові й за неповні тридцять три роки пройшов шлях від інженера-конструктора до людини, яка двічі очолювала АТ «Українська оборонна промисловість» і обіймала посаду міністра стратегічних галузей промисловості. Його історія — це не просто кар’єрний злет, а послідовне поєднання глибоких технічних знань із умінням організовувати виробництво в екстремальних умовах війни.
Ключові етапи його діяльності — розробка броньованих ремонтно-евакуаційних машин «Зубр» і «Лев», модернізація танків Т-64 під обстрілами в Харкові, масштабне нарощування випуску продукції на заводах імені Малишева та в системі Укроборонпрому, а також реформи, що дозволили залучити західних партнерів і впровадити стандарти НАТО. Сьогодні він знову керує компанією, яка об’єднує десятки підприємств оборонного сектору.
Його приклад демонструє, як фахівець, який починав із креслярської дошки й випробувань дослідних зразків, може впливати на стратегічні рішення держави в час, коли кожна одиниця техніки та боєприпасів має пряме значення для фронту.
Ранні роки та шлях до інженерії
Харків 1990-х і 2000-х років формував покоління, для якого техніка була не абстракцією, а частиною повсякденності. Герман Сметанін закінчив загальноосвітню школу № 49 і вже тоді виявляв схильність до точних наук. Він брав участь в олімпіадах, писав статті з машинобудування та філософії, підробляв репетиторством з фізики та математики. У студентські роки мріяв про автомобілебудування, але життя склалося інакше — реалізувати себе довелося в танкобудуванні.
У 2014 році він здобув диплом інженера-конструктора колісно-гусеничних транспортних засобів у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Другу освіту — магістра з управління оборонно-промисловим комплексом — отримав у 2019 році в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Ці дві спеціальності стали фундаментом: одна дала розуміння механіки та конструкції, друга — інструменти для управління великими виробничими системами.
Перші кроки в оборонній промисловості
Кар’єра почалася в Харківському конструкторському бюро машинобудування імені О. О. Морозова. Молодий інженер швидко занурився в реальні проєкти. Уже на початку 2016 року він перейшов на Львівський бронетанковий завод, де обійняв посади головного конструктора та головного інженера. Саме тут проявився його талант поєднувати конструкторську роботу з організацією виробництва.
Під його керівництвом розробили броньовані ремонтно-евакуаційні машини «Зубр» і «Лев». Ці машини здатні витягувати пошкоджену техніку з поля бою, проводити ремонтні роботи під вогнем противника та евакуювати екіпажі. Окремий напрям — броньована гусенична пожежна машина ПГМ-72 на базі танка Т-72. Вона призначена для гасіння пожеж на бойовій техніці та об’єктах у зоні бойових дій, де звичайна пожежна машина не пройде. Фахівці відзначали її як одну з найкращих у своєму класі.
Герман Сметанін також був провідним спеціалістом з розробки бронеавтомобіля «Дозор-Б» і організовував його державні випробування. Легка чотириколісна бронемашина з рівнем захисту, що відповідає сучасним вимогам, стала важливим елементом для розвідки та патрулювання. Робота над цими проєктами дала йому практичне розуміння того, як конструкторське рішення перетворюється на серійну продукцію і як швидко потрібно реагувати на зауваження військових.
Виклики повномасштабної війни на харківських заводах
У 2020–2021 роках Герман Сметанін обіймав посаду директора з виробництва на заводі імені В. О. Малишева, а з березня 2021 року — директора Харківського бронетанкового заводу. Коли в лютому 2022 року російські війська підійшли до Харкова, підприємство опинилося під постійними обстрілами. Попри це, колектив під його керівництвом не зупинив роботу.
Завод забезпечував глибоку модернізацію танків Т-64 до рівня Т-64БМ2 та випуск командирських варіантів Т-64БВК. Кожна модернізована машина отримувала покращену систему управління вогнем, додатковий захист та засоби зв’язку. Ці танки виходили на фронт у найгарячіші періоди боїв за Харківщину та інші напрямки. Збільшення випуску продукції в умовах, коли снаряди падали поруч із цехами, вимагало не лише технічної компетенції, а й особистої мужності керівника та команди.
У грудні 2022 року він повернувся на завод імені Малишева як директор з виробництва та виконувач обов’язків генерального директора, а з травня 2023 року став повноцінним генеральним директором. За короткий час підприємство в рази наростило обсяги виробництва та вийшло на прибутковий рівень. Цей досвід став переконливим аргументом, коли постало питання про реформування всієї системи Укроборонпрому.
Реформи в АТ «Українська оборонна промисловість»
28 червня 2023 року Герман Сметанін очолив АТ «Українська оборонна промисловість» — компанію, створену на базі державного концерну «Укроборонпром». Перед ним стояли амбітні завдання: збільшити виробництво боєприпасів і техніки, впровадити стандарти НАТО, побудувати антикорупційну інфраструктуру та зробити компанію прозорою для партнерів.
За його керівництва провели corporatization — 42 підприємства перетворили на товариства з обмеженою відповідальністю, що дозволило створювати спільні проєкти з іноземними компаніями. Затвердили стратегію запобігання корупції за участі Національного агентства з питань запобігання корупції. Виробництво військової продукції зросло на 92 % у 2023 році порівняно з 2022-м, виторг від продажу — на 72 %. У 2024 році компанія посіла 49-те місце в рейтингу TOP 100 Defense Companies за темпами зростання.
| Рік | Посада | Підприємство / Орган | Ключові результати |
| 2014–2015 | Інженер-конструктор | Харківське КБ машинобудування | Початок роботи над бронетехнікою |
| 2016–2020 | Головний конструктор / головний інженер | Львівський бронетанковий завод | Розробка БРЕМ «Зубр», «Лев», ПГМ-72, участь у «Дозор-Б» |
| 2021–2022 | Директор | Харківський бронетанковий завод | Модернізація Т-64 під обстрілами, збільшення випуску |
| 2023 | Генеральний директор | Завод імені Малишева → АТ «Українська оборонна промисловість» | Зростання виробництва в рази, прибутковість |
| 2024–2025 | Міністр | Міністерство стратегічних галузей промисловості | Координація сектору, міжнародні угоди |
| 2025–донині | Генеральний директор (вдруге) | АТ «Українська оборонна промисловість» | Продовження реформ та партнерств |
Важливим напрямом стала міжнародна співпраця. Відкрили представництво у Вашингтоні в липні 2024 року. Уклали угоди з Rheinmetall щодо ремонту та виробництва бойових машин піхоти Lynx, з Northrop Grumman — щодо боєприпасів середнього калібру за стандартами НАТО. Ці кроки дозволили не лише отримувати технології, а й інтегрувати українське виробництво в європейські та євроатлантичні ланцюги постачання.
Період на посаді міністра стратегічних галузей промисловості
5 вересня 2024 року Верховна Рада призначила Германа Сметаніна міністром стратегічних галузей промисловості України. У 31 рік він став одним із наймолодших членів уряду. На цій посаді він координував роботу всього оборонно-промислового сектору, включно з підприємствами поза системою Укроборонпрому.
Серед пріоритетів — прискорення виробництва боєприпасів, розширення номенклатури та забезпечення якості. У листопаді 2024 року виникла ситуація з якістю партії 120-мм та 82-мм мінометних мін. Військові зафіксували випадки нештатного спрацювання. Компанія та міністерство відреагували: частину продукції замінили, проблему з підривниками вивчили та усунули. Це був приклад того, як у період стрімкого нарощування виробництва доводиться балансувати між швидкістю та якістю — виклик, знайомий багатьом країнам у воєнний час.
У липні 2025 року Герман Сметанін залишив посаду міністра. Уже за кілька тижнів Наглядова рада АТ «Українська оборонна промисловість» призначила його виконувачем обов’язків, а в серпні 2025 року — генеральним директором вдруге. Це рішення засвідчило довіру до його управлінського досвіду та розуміння реалій виробництва.
Особисте життя та філософія підходу
Герман Сметанін одружений з 2011 року з Анфісою Михайлівною Сметаніною (нар. 17 вересня 1991 року). Вона — письменниця під псевдонімом Влада Холод, авторка любовних романів, фентезі та містики, співупорядниця збірок, лауреатка Президентського гранту з літератури. У подружжя є донька Кароліна. Сім’я стала опорою в періоди інтенсивної роботи та відповідальних рішень.
У своїх рідкісних коментарях Герман Сметанін неодноразово підкреслював: він не мав політичного протекторату чи сімейних зв’язків у високих кабінетах. Кар’єра будувалася через відкриті конкурси та результати на конкретних посадах. Його кредо — поступовий рух від інженерного столу до керівництва великими колективами, де кожне рішення перевіряється практикою цеху та вимогами фронту.
Мета, яку він формулював ще в 2021 році, залишається актуальною: Україна має стати лідером у створенні броньованої техніки. Ця мета не звучить як гасло — за нею стоять конкретні проєкти, модернізовані танки, нові зразки евакуаційних машин та партнерства, що дають доступ до технологій.
Сучасний етап та значення досвіду
Станом на 2026 рік Герман Сметанін знову керує АТ «Українська оборонна промисловість». Компанія продовжує роботу над збільшенням виробництва, інтеграцією з європейськими партнерами та впровадженням сучасних управлінських практик. Досвід людини, яка пройшла всі рівні — від креслення деталей до стратегічних переговорів, — дозволяє бачити вузькі місця та знаходити реалістичні рішення.
Для початківців у темі оборонної промисловості його історія показує, наскільки важлива технічна грамотність керівника. Для досвідчених читачів — приклад того, як реформи в державній компанії можливі навіть у воєнний період, якщо є чітке розуміння виробництва та політична воля до прозорості.
Герман Сметанін не обіцяє дива. Він послідовно робить те, що вміє найкраще: поєднує інженерну точність із управлінською рішучістю, щоб українська оборонна промисловість ставала сильнішою з кожним місяцем. Це і є його внесок у спільну справу захисту країни.
