Служба безпеки України наділена комплексом повноважень, які дозволяють їй діяти як щит держави — виявляти, блокувати та нейтралізувати загрози ще до того, як вони наберуть руйнівної сили. Ці повноваження закріплені в Законі України «Про Службу безпеки України» та низці спеціальних актів, а в умовах повномасштабної війни та гібридних атак Росії набули особливої ваги й динаміки. Вони охоплюють контррозвідку, боротьбу з тероризмом, захист державної таємниці, кібербезпеку та обмежену слідчу діяльність у справах проти національної безпеки.
Нещодавні законодавчі зміни 2025 року надали СБУ право самостійно розробляти й подавати проекти нормативних актів Президенту та Уряду, зробивши службу повноправним учасником формування політики безпеки. Водночас триває підготовка до ухвалення нового базового закону, який має чіткіше окреслити фокус на класичних функціях спецслужби — контррозвідці, антитерорі та охороні таємниць — відповідно до стандартів ЄС і НАТО.
Ключ до розуміння повноважень СБУ — це баланс між максимальною ефективністю захисту та суворими рамками закону, які запобігають зловживанням і гарантують права громадян. Саме цей баланс визначає, наскільки успішно служба може протистояти сучасним викликам, не перетворюючись на інструмент політичного впливу.
Правова основа та головні завдання СБУ
Діяльність СБУ ґрунтується насамперед на Законі України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII від 25 березня 1992 року в чинній редакції від 13 грудня 2025 року. Саме цей документ визначає СБУ як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Закон прямо закріплює, що служба підпорядкована Президенту України та підконтрольна Верховній Раді.
Стаття 2 Закону формулює основні завдання. СБУ зобов’язана захищати державний суверенітет, конституційний лад, територіальну цілісність, науково-технічний і оборонний потенціал країни, законні інтереси держави та права громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань окремих організацій, груп чи осіб. Окремо виділено попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру й безпеки людства, тероризму та інших дій, що безпосередньо загрожують життєво важливим інтересам України. СБУ також є спеціально уповноваженим органом у сфері контррозвідувальної діяльності та головним органом у загальнодержавній системі боротьби з тероризмом.
Ці завдання не є абстрактними деклараціями. Вони перетворюються на конкретні операції: від блокування каналів фінансування тероризму до викриття агентів, які вербують українців для диверсій на критичній інфраструктурі. Кожне з повноважень має чіткі правові межі, зафіксовані не лише в базовому законі, а й у спеціальних актах — «Про контррозвідувальну діяльність», «Про боротьбу з тероризмом», «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про державну таємницю».
Організаційна структура: від Центрального управління до спеціальних центрів
Структура СБУ побудована так, щоб максимально швидко реагувати на загрози будь-якого масштабу. Центральне управління в Києві координує всю діяльність, розробляє стратегію та контролює регіональні органи. До його складу входять профільні департаменти: контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, слідчий та інші. Президент призначає керівників ключових підрозділів за поданням Голови СБУ.
Регіональні управління діють в областях і великих містах, забезпечуючи присутність служби на місцях. Вони тісно взаємодіють із місцевою владою, військовими адміністраціями та правоохоронними органами. Особливу роль відіграють спеціалізовані підрозділи: Антитерористичний центр при СБУ, Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки, Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб, а також Центр спеціальних операцій «А». У 2025 році законодавство уточнило склад Центрального управління та надало додаткові права військовослужбовцям під час антитерористичних операцій і заходів із забезпечення безпеки.
Така багаторівнева архітектура дозволяє поєднувати стратегічний аналіз на рівні столиці з оперативною роботою в найвіддаленіших куточках країни. У воєнний час це особливо важливо: регіональні підрозділи фіксують спроби вербування, виявляють колаборантів і запобігають диверсіям на місцях, поки центральні аналітики відстежують глобальні мережі іноземних спецслужб.
Конкретні права та повноваження: інструментарій захисту
Стаття 25 Закону детально описує права СБУ, її органів і співробітників. Служба може вимагати від громадян і посадових осіб припинення правопорушень, що перешкоджають її роботі, перевіряти документи, проводити огляд осіб, речей і транспортних засобів за наявності загрози втечі підозрюваного чи знищення доказів. Вона має право подавати обов’язкові для розгляду пропозиції органам влади з питань національної безпеки, зокрема охорони державної таємниці. На письмовий запит керівника відповідного органу СБУ міністерства, підприємства, установи та громадяни зобов’язані надавати необхідні дані й відомості.
Окрім цих базових інструментів, СБУ наділена повноваженнями проводити оперативно-розшукову діяльність, застосовувати негласні слідчі дії, використовувати спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку (у межах, визначених окремими указами Президента). Служба створює інформаційні системи та веде оперативний облік. Важливо, що застосування зброї та спеціальних засобів регламентується окремою статтею закону і допускається лише у чітко визначених випадках — для захисту життя людей, запобігання тяжким злочинам чи затримання небезпечних злочинців.
У грудні 2025 року Президент підписав Закон № 4633-IX, який доповнив статтю 25 новою частиною: Служба безпеки України отримала право самостійно розробляти та вносити на розгляд Президента і Кабінету Міністрів проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції. Це суттєво підвищило оперативність реагування на нові загрози — тепер СБУ може безпосередньо пропонувати законодавчі рішення, а не лише виконувати вже ухвалені норми.
Головні напрямки роботи: контррозвідка, антитерор та кіберзахист
Контррозвідувальна діяльність — серцевина повноважень СБУ. Її мета — попереджати, своєчасно виявляти й блокувати зовнішні та внутрішні загрози, припиняти розвідувальні, терористичні та інші протиправні посягання іноземних спецслужб. Це не лише полювання на шпигунів. Сюди входить захист дипломатичних представництв, контроль за іноземними громадянами, які становлять інтерес для безпеки, протидія вербуванню українських громадян, а також інформаційно-аналітична робота, що забезпечує державні органи даними для прийняття рішень.
Боротьба з тероризмом — ще один пріоритет. СБУ очолює загальнодержавну систему протидії терористичній діяльності. Повноваження включають виявлення й нейтралізацію терористичних осередків, запобігання актам терору, проведення антитерористичних операцій, координацію дій усіх залучених відомств. У воєнний час ці функції тісно переплітаються з протидією диверсійно-розвідувальним групам противника.
Кібербезпека стала одним із найдинамічніших напрямків. Ситуаційний центр СБУ моніторить загрози в інформаційному просторі, захищає державні інформаційні системи, розслідує кібератаки на критичну інфраструктуру. Повноваження дозволяють проводити оперативно-технічні заходи для виявлення й блокування шкідливого програмного забезпечення, а також притягати до відповідальності осіб, які здійснюють кібершпигунство чи кібердиверсії.
| Напрямок діяльності | Ключові повноваження | Значення в умовах 2026 року |
|---|---|---|
| Контррозвідка | Виявлення агентів іноземних спецслужб, запобігання шпигунству, захист від вербування, інформаційно-аналітичне забезпечення | Основний інструмент протидії російській розвідці та гібридним операціям |
| Боротьба з тероризмом | Виявлення осередків, проведення АТО, координація дій відомств, запобігання актам терору | Критичне для безпеки цивільного населення та критичної інфраструктури |
| Захист державної таємниці | Контроль режиму секретності, розслідування витоків, ліцензування роботи з таємницею | Запобігає витоку технологій та оборонних планів |
| Кібербезпека | Моніторинг загроз, захист держсистем, розслідування кібератак, блокування шкідливого ПЗ | Постійне зростання ролі через інтенсивні кібератаки противника |
Кожен напрямок підкріплений конкретними правовими механізмами та технічними можливостями. Разом вони утворюють цілісну систему, здатну реагувати як на класичні шпигунські загрози, так і на сучасні кібер- та інформаційні атаки.
Слідча діяльність та межі підслідності
СБУ зберігає право проводити досудове розслідування, але лише у чітко визначеній категорії справ. До підслідності служби належать злочини проти основ національної безпеки України, тероризм, контрабанда, злочини у сфері державної таємниці, деякі міжнародні злочини та злочини, вчинені посадовими особами СБУ. Це дозволяє зосередити зусилля на найбільш небезпечних для держави правопорушеннях, не розпорошуючи ресурси на загальнокримінальні справи.
У воєнний період СБУ активно розслідує справи про колабораціонізм, пособництво агресору, воєнні злочини в межах своєї компетенції, а також злочини, пов’язані з фінансуванням тероризму та незаконним обігом зброї. Така спеціалізація підвищує якість розслідувань, адже слідчі СБУ володіють унікальними навичками роботи з матеріалами контррозвідувального характеру.
Контроль, нагляд та гарантії законності
Жодна спецслужба не може діяти абсолютно автономно. Президент України здійснює загальне керівництво СБУ, призначає Голову та керівників ключових підрозділів. Верховна Рада здійснює парламентський контроль через відповідні комітети. Судовий контроль забезпечується при застосуванні негласних заходів та обмеженні прав громадян. Прокурорський нагляд поширюється на дотримання законності під час оперативно-розшукової та слідчої діяльності.
Важливою гарантією є заборона використовувати СБУ в партійних, групових чи особистих інтересах. Закон прямо передбачає відповідальність співробітників за перевищення повноважень чи порушення прав людини. Громадяни, які вважають, що дії СБУ порушили їхні права, можуть звертатися до суду, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини чи безпосередньо до керівництва служби.
Реформи 2025–2026 років: еволюція повноважень
У 2025 році Верховна Рада ухвалила низку законів, які уточнили структуру СБУ, посилили соціальні гарантії для співробітників та збільшили чисельність особового складу. Створено нові спеціальні підрозділи, зокрема Центр спеціальних операцій «А». Ці зміни стали відповіддю на виклики повномасштабної війни та дозволили посилити спроможності служби на фронті та в тилу.
Найважливішим нововведенням грудня 2025 року стало надання СБУ права законодавчої ініціативи у своїй сфері. Тепер служба може безпосередньо пропонувати Президенту та Уряду проекти актів, прискорюючи адаптацію законодавства до нових загроз. Паралельно триває робота над новим базовим Законом «Про Службу безпеки України», який, за планами, має бути ухвалений у 2026 році. Його мета — чіткіше зосередити СБУ на контррозвідці, боротьбі з тероризмом, кібербезпеці та захисті державної таємниці, поступово передаючи частину слідчих функцій іншим органам відповідно до європейських стандартів.
Така трансформація не означає послаблення СБУ. Навпаки — вона має зробити службу більш фаховою, мобільною та відповідальною, здатною ефективно працювати в умовах євроінтеграції та тривалої гібридної війни. Громадяни ж отримають чіткіші механізми контролю та захисту від можливих зловживань.
Повноваження СБУ — це не просто набір прав і обов’язків на папері. Це жива система, яка щодня, щогодини працює в тіні, щоб мільйони українців могли жити, працювати й мріяти без страху перед невидимими загрозами. Від професійності та відповідальності кожного співробітника залежить, наскільки міцним залишатиметься цей щит у найближчі роки. А від якості законодавства та громадського контролю — наскільки прозорою й підзвітною буде сама служба. Саме в цій динамічній рівновазі й полягає справжня сила сучасної української спецслужби.
