Найглибша станція метро в світі розташована в китайському місті Чунцін. Станція Хун’яньцунь на лініях 5 та 9 Чунцінського метрополітену сягає 116 метрів у найглибшій точці, а рівень рейок — близько 106 метрів під поверхнею. Вона перевершила попереднього рекордсмена — київську «Арсенальну» — у січні 2022 року.
«Арсенальна» тримала титул понад шістдесят років з глибиною 105,5 метра. Новий рекордсмен демонструє, як сучасна інженерія долає екстремальний рельєф гірського міста, де перетинаються річки Янцзи та Цзялін. Спуск туди займає шість-вісім хвилин на довгих ескалаторах і траволаторах, а між деякими входами вертикальний перепад перевищує 141 метр.
Ця глибина — не просто цифра. Вона відображає баланс між необхідністю з’єднати райони на крутих схилах і прагненням мінімізувати втручання в щільну міську забудову. Пасажири відчувають поступову зміну тиску в вухах, а сама поїздка ескалатором стає частиною ритуалу, що нагадує спуск у надра землі.
Як «Арсенальна» втратила світовий рекорд
Київська «Арсенальна» відкрилася 6 листопада 1960 року в складі першої черги Святошинсько-Броварської лінії. Станція побудована на глибині 105,5 метра через високий правий берег Дніпра. Архітектори обрали пілонну конструкцію лондонського типу — єдину таку в колишньому СРСР. Товсті пілони, короткий центральний зал, де майже все місце зайняли службові приміщення, облицювання білим і рожевим мармуром — усе це робило станцію не лише функціональною, а й монументальною.
Під час будівництва застосували заморожування ґрунту азотом через 400 свердловин, щоб уникнути зсувів. Два марші тристрічкавих ескалаторів (55,8 м + 46,6 м) забезпечували спуск за п’ять хвилин. Станція швидко стала гордістю міста: кияни та гості спеціально приїжджали подивитися на «найглибшу в світі».
25 січня 2022 року ситуація змінилася. У Чунціні відкрили Хун’яньцунь. Китайська станція додала дев’ять метрів глибини і забрала рекорд. «Арсенальна» залишилася другою у світі та найглибшою в Європі, а також пам’яткою архітектури місцевого значення.
Чому Чунцін змушений будувати так глибоко
Чунцін — одне з найбільш рельєфних міст планети. Райони розташовані на крутих пагорбах і плато, розділених глибокими долинами річок. Прокладати метро по поверхні або на невеликій глибині означало б або руйнувати історичну забудову, або будувати нескінченні мости й тунелі на поверхні. Інженери обрали шлях униз.
Подібна логіка діяла й у Києві шістдесят років тому: високий берег Дніпра змусив опустити станцію глибоко, щоб з’єднати центр з лівобережжям без надмірних ухилів. Обидва міста демонструють, як драматичний ландшафт диктує правила підземного будівництва. У Чунціні це призвело до створення цілої мережі «гірського метро», де станції часто мають кілька рівнів і колосальні перепади висот навіть усередині одного комплексу.
Інженерний подвиг будівництва Хун’яньцунь
Роботи на Хун’яньцунь почалися в серпні 2017 року. Головний виклик — вертикальні стовбури завглибшки понад 100 метрів. Будівельники використовували методи гірничої виробки: буріння, вибухові роботи, кріплення породи. Щодня працівники спускалися й піднімалися сходами майже 40 хвилин — це було схоже на щоденне сходження на гору.
Основні конструкції завершили за три роки. Станція отримала складну конфігурацію: острівну платформу та дві бокові, кілька входів з різними системами спуску. Між входом №2 та №4 перепад висот сягає 141 метра — це як від першого до останнього поверху висотки. Для пасажирів передбачили як ескалатори, так і ліфти, щоб станція залишалася доступною для всіх.
Сучасні матеріали та системи вентиляції, дренажу й протипожежного захисту дозволяють безпечно експлуатувати об’єкт на такій глибині. Тиск води та породи, можливі мікроземлетруси — усе це враховували на етапі проєктування.
Подорож на глибину: що відчувають пасажири
Спуск на Хун’яньцунь — це окремий досвід. З входу №4 сім секцій ескалаторів забирають вісім хвилин. З входу №2 — трисекційний траволатор довжиною понад 100 метрів і шість хвилин руху. За цей час вуха звикають до зміни тиску, ніби під час зльоту літака. Світло стає м’якішим, шум міста зникає, залишається лише гул механізмів і тихі розмови пасажирів.
На платформі станція виглядає сучасно й лаконічно: чисті лінії, яскраве освітлення, інформаційні табло. Немає тієї монументальної пишності, що в «Арсенальній», зате є відчуття високотехнологічної надійності. Місцеві жителі сприймають спуск як звичайну частину маршруту, а туристи — як атракціон. Багато хто приїжджає спеціально, щоб відчути рекордну глибину.
Доступність продумана: ліфти є, хоча основний потік йде ескалаторами. Вентиляція підтримує комфортний мікроклімат навіть на 116 метрах. Безпека на високому рівні — як і на всіх нових лініях китайських метрополітенів.
Порівняння двох рекордсменів
| Станція | Місто / Країна | Глибина | Рік відкриття | Ключові особливості |
|---|---|---|---|---|
| Хун’яньцунь | Чунцін, Китай | 116 м (найглибша точка) 106 м (рівень рейок) |
2022 (лінія 9) 2023 (лінія 5) |
Складна система входів з перепадом 141 м, 7–8 секцій ескалаторів/траволаторів, сучасний дизайн, острівна + бокові платформи |
| Арсенальна | Київ, Україна | 105,5 м | 1960 | Пілонна, лондонського типу, єдина в колишньому СРСР; два марші ескалаторів; монументальний мармуровий дизайн; пам’ятка архітектури |
| Хунтуді (Hongtudi) | Чунцін, Китай | ~94–95 м | Раніше 2010-х | Попередній рекордсмен Китаю, пересадочна станція |
Дані про глибини та дати відкриття базуються на офіційних матеріалах операторів метрополітенів та енциклопедичних джерелах.
Хун’яньцунь виграє в технологічності та масштабах внутрішньої інфраструктури. «Арсенальна» перемагає в історичній аури та унікальності архітектурного рішення. Обидві станції — приклади того, як різні епохи та культури вирішували одну й ту саму задачу: змусити місто працювати попри складний рельєф.
Інші глибокі станції та системи світу
Чунцінський метрополітен узагалі славиться глибиною та висотою станцій — місто має як найглибші, так і одні з найвищих платформ у світі. Серед інших помітних прикладів — станції пхеньянського метро (деякі джерела називають глибину окремих об’єктів понад 100 метрів), а також система Санкт-Петербурга, де середня глибина всіх станцій одна з найбільших на планеті.
У Москві «Парк Перемоги» лежить на 84 метрах. У Києві крім «Арсенальної» глибокими є й інші станції на правому березі. Лондонська «Гемпстед» — 58,5 метра. Стокгольм планує нову лінію зі станціями близько 100 метрів, але там використовуватимуть переважно ліфти.
Глибоке метро рідко будується «заради рекорду». Зазвичай це вимушений захід: тверді породи, високий рівень ґрунтових вод, необхідність пройти під річкою чи пагорбом, зберегти поверхню для парків і забудови.
Майбутнє глибоких метрополітенів
Технології продовжують рухатися вперед. Сучасні тунелепрохідницькі комплекси дозволяють працювати швидше й безпечніше на великих глибинах. Нові матеріали краще витримують тиск і вологу. Системи вентиляції та енергозабезпечення стають ефективнішими.
У містах з екстремальним рельєфом — Чунцін, Гонконг, деякі райони Стамбула чи Боготи — глибоке метро залишатиметься актуальним рішенням. Воно дає змогу з’єднувати райони, не руйнуючи ландшафт і не створюючи пробок на поверхні. Водночас зростає увага до енергоефективності та доступності: ліфти, траволатори, продумані пересадки.
Рекорд Хун’яньцунь навряд чи залишиться вічним. Але кожна нова глибока станція — це доказ людської здатності адаптуватися до найскладніших умов і перетворювати їх на перевагу. Коли наступного разу ви спуститеся на ескалаторі в будь-якому метро, згадайте: десь у Чунціні люди долають 116 метрів щодня, і це вже не межа, а нова точка відліку.
