M-55S — це глибоко модернізована версія радянського середнього танка T-55, яку Словенія створила наприкінці 1990-х років за участі ізраїльської компанії Elbit та місцевих фахівців Fotona. Машина отримала 105-мм нарізну гармату стандарту НАТО, ізраїльський динамічний захист Super Blazer, сучасну систему керування вогнем і нічне бачення другого покоління. У 2022 році 28 таких танків передали Україні в межах «кругового обміну» з Німеччиною.
Сьогодні вони служать переважно в тилових і навчальних підрозділах, виконують завдання вогневої підтримки з корекцією дронів та допомагають екіпажам освоювати західну техніку. Це рідкісний приклад того, як платформа середини XX століття після ізраїльських апгрейдів і українських доробок продовжує виконувати корисну роботу в умовах війни дронів та артилерії 2026 року.
Як T-55 став M-55S: історія однієї модернізації
Після розпаду Югославії Словенія отримала близько п’ятдесяти танків T-55. У середині 1990-х країна, яка вже орієнтувалася на вступ до НАТО, вирішила модернізувати частину парку до рівня, придатного для нової доктрини. Проєкт тривав майже сім років. Головним підрядником стала словенська компанія Fotona, яка відповідала за оптику та системи керування вогнем, а ізраїльська Elbit постачала технології захисту та інтеграції.
Замість оригінальної 100-мм гармати Д-10Т встановили 105-мм нарізну L7 (або її ліцензійний аналог). Це рішення дало сумісність із набоєм стандарту НАТО, кращу балістику та доступ до сучасніших боєприпасів — бронебійно-підкаліберних, кумулятивних і осколково-фугасних. Двигун залишили оригінальний V-55 потужністю 580 к.с., але суттєво посилили захист і електроніку. До 2001 року модернізували тридцять машин. У 2006 році їх зняли з озброєння словенської армії і виставили на продаж — реалізували лише один.
Що саме змінилося в конструкції
Модернізація торкнулася трьох ключових напрямків: вогневої потужності, захисту та ситуаційної обізнаності екіпажу.
Гармата 105 мм з електроспуском і теплоізоляційним кожухом дозволяє вести вогонь на ходу завдяки стабілізації. Боєкомплект — 39 пострілів. Ізраїльські боєприпаси M246 (БОПС) забезпечують пробиття, достатнє проти більшості танків другої половини XX століття. Для порівняння: оригінальний T-55 з 100-мм гарматою поступався в дальності ефективного вогню та точності на дистанціях понад 1500 метрів.
Система керування вогнем EFCS-55B (розробка Fotona) — це головна «родзинка» M-55S. Навідник отримав стабілізований приціл SGS-55T з лазерним далекоміром і нічним каналом на електронно-оптичному перетворювачі другого покоління. Командир має незалежний приціл COMTOS-55 з власною стабілізацією — так звану функцію «мисливець-убивця»: командир може шукати ціль, поки навідник веде вогонь по іншій. Цифровий балістичний обчислювач автоматично враховує дальність, швидкість цілі, кут нахилу, температуру та знос ствола. Для механіка-водія встановили комбінований денний/нічний прилад CODRIS-55 та гідравлічні приводи.
Захист посилили ізраїльським комплектом Super Blazer — еволюцією динамічного захисту Blazer від Rafael. Модулі загальною масою близько двох тонн розмістили на лобовій частині та бортах башти, а також на лобі корпусу. Super Blazer ефективний проти кумулятивних боєприпасів і частково проти підкаліберних снарядів. У 2022–2023 роках в Україні на машини додатково встановили елементи «Контакт-1» на нижню лобову деталь та боки корпусу, а також протикумулятивні решітки на моторному відсіку. Пізніше з’явилися саморобні антидронові каркаси та сітки.
Шлях до України та українські доробки
У вересні 2022 року Словенія та Німеччина уклали угоду: Любляна передає 28 танків M-55S, а Берлін натомість постачає 45 вантажівок MAN KAT1. Всі машини прибули до України до кінця року. Перші підтверджені фото з’явилися в грудні 2022-го в 47-й окремій механізованій бригаді.
Українські фахівці швидко адаптували танки до реалій війни. Окрім згаданого додаткового захисту, екіпажі отримали сітки для маскування, великі білі хрести для ідентифікації та іноді українські прапори на фото. Деякі машини фарбували в зимовий білий колір. Через відсутність оригінальних запчастин (компанія Fotona припинила існування) ремонт ускладнився, але базове шасі T-55 залишалося надійним і добре відомим українським танкістам.
Бойове застосування: не для лобових атак
M-55S ніколи не планували як основний танк для контрнаступів. Їхня броня навіть після модернізацій поступається сучасним машинам, а маса зросла, що навантажує оригінальний двигун і трансмісію. Тому танки використовували переважно для вогневої підтримки з закритих позицій з корекцією безпілотників, навчання екіпажів та охорони тилових районів.
У липні 2023 року під Кремінною 67-ма механізована бригада застосувала M-55S у боях. Один танк отримав пряме влучання «Краснополем» — зовнішні прилади пошкодили, але екіпаж вижив і відступив самостійно. Зафіксовано випадки, коли модернізовані танки знищували російські T-72 завдяки точнішій системі керування вогнем та кращій балістиці 105-мм снарядів.
З 2024 по 2026 рік машини перебували в різних підрозділах: 5-й танковій бригаді, 127-й бригаді територіальної оборони та, зрештою, зосередилися в 159-й окремій механізованій бригаді. Станом на весну 2026 року частина танків залишалася на ходу, хоч і зазнавала втрат від дронів та артилерії. Вони рідко виходили на прямі зіткнення з сучасними російськими танками, натомість виконували роль «другого ешелону» — підтримували піхоту, вели вогонь по укріпленнях і тренували нові екіпажі перед отриманням західної техніки.
Порівняння з іншими машинами
| Параметр | M-55S | Оригінальний T-55 | Leopard 1A5 (для прикладу) |
|---|---|---|---|
| Гармата | 105 мм L7, 39 пострілів | 100 мм Д-10Т, ~43 постріли | 105 мм L7, 55–60 пострілів |
| Система керування вогнем | Fotona EFCS-55B з лазером, балістичним комп’ютером, незалежним прицілом командира | Базова, ручне визначення дальності | EMES 18 з тепловізором (пізніші версії) |
| Захист | Оригінал + Super Blazer + Kontakt-1 + решітки | Сталева лиття + екрани | Базова + можливий ERA |
| Маса | 38 т | 36 т | 42,5 т |
| Швидкість | 49 км/год | 50 км/год | 65 км/год |
| Нічне бачення | 2-ге покоління (без підсвітки) | Активне ІЧ або відсутнє | Тепловізор (у пізніх модифікаціях) |
Джерела технічних даних: Українська Вікіпедія, tanks-encyclopedia.com.
Чому ці танки досі потрібні у 2026 році
У війні на виснаження навіть техніка 1950–1960-х років після грамотної модернізації виконує важливу роль. M-55S не конкурує з Leopard 2 чи T-90, але дає екіпажам можливість тренуватися на реальній машині з сучасною системою керування вогнем, а командирам — отримувати додатковий ствол для підтримки піхоти в секторах, де ризик втрати високий.
105-мм набої досі виробляються або зберігаються в багатьох країнах, що спрощує логістику порівняно з екзотичними калібрами. Ізраїльська електроніка 1990-х років досі перевершує базові радянські приціли 1960-х за точністю та можливостями нічного бою. Додатковий український захист частково компенсує вразливість до дронів і артилерії.
Ці танки — живий приклад того, як міжнародна співпраця, ізраїльські технології та українська кмітливість перетворюють застарілу платформу на корисний інструмент оборони. Їхня історія триває: частина машин досі на ходу в 159-й бригаді, інші використовуються для підготовки екіпажів. У сучасній війні, де дрони та артилерія домінують, навіть «старий воїн у новій броні» знаходить своє місце — не в перших рядах атак, а там, де потрібна надійна вогнева підтримка та досвідчений екіпаж.
