Олександр Давидович Цукерман народився у травні 1964 року в Києві. Громадянин Ізраїлю, підприємець з досвідом роботи у фінансовій сфері, він десятиліттями залишався маловідомою фігурою для широкого загалу. Ситуація кардинально змінилася восени 2025 року, коли Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили результати операції «Мідас». Слідство назвало Цукермана співорганізатором злочинної організації, яка нібито діяла в державній компанії «Енергоатом» і через систему «відкатів» та легалізації коштів вивела з обороту близько 100 мільйонів доларів.
За матеріалами розслідування, Цукерман у записах НАБУ фігурував під кодовим ім’ям «Шугармен» і відповідав за функціонування так званого «бек-офісу з легалізації коштів». Сам підприємець усі звинувачення назвав брехнею, заявив про готовність повернутися в Україну «з задоволенням, коли буде час» і оскаржив накладені проти нього санкції Ради національної безпеки та оборони. Справа залишається однією з найгучніших антикорупційних історій воєнного періоду, що зачіпає питання енергетичної безпеки, впливу бізнес-кіл та роботи правоохоронних органів.
Ранні роки та кар’єрний шлях Цукермана оповиті відносною таємницею. Про батьків та деталі дитинства публічних відомостей майже немає. Відомо, що в Олександра є рідний брат — Михайло Цукерман, який також фігурує в контексті фінансових операцій. У 1999 році Цукерман увійшов до наглядової ради банку «Старокиївський» і залишався на цій посаді до моменту банкрутства установи. Після краху банку він протягом багатьох років брав участь у судових процесах, пов’язаних із його ліквідацією. Цей досвід у фінансовому секторі пізніше згадували як одну з ланок, що сформувала навички роботи з капіталом та структурами.
У 2017 році в українських реєстрах з’явився ФОП Цукерман Олександр Давидович з видами діяльності, пов’язаними з посередницькою торгівлею. Достеменно не підтверджено, чи йдеться саме про ту саму особу, однак у відкритих джерелах цю реєстрацію часто пов’язують з іменем фігуранта. Офіційно в Україні за Цукерманом не закріплено великого бізнесу чи значної нерухомості — принаймні до розслідування «Мідас». Водночас журналістські розслідування вказують на наявність елітної нерухомості в центрі Києва загальною площею понад 1130 квадратних метрів на вулиці Чикаленка.
Зв’язки Цукермана з колом Тимура Міндіча сформувалися задовго до гучного скандалу. Знайомство відбулося через брата Михайла, який товаришував з Леонідом Міндічем — двоюрідним братом Тимура. Тимур Міндіч, співзасновник студії «Квартал-95» та близький до політичних кіл, став центральною фігурою справи. За версією слідства, саме Міндіч виступив організатором схеми, а Цукерман — ключовим виконавцем фінансової частини. Така модель — коли бізнесмени з ізраїльським громадянством забезпечують «бек-офіс» — дозволяла, за твердженнями НАБУ, ефективно виводити кошти за кордон.
Операція «Мідас» тривала близько 15 місяців. Детективи зібрали понад 1000 годин аудіозаписів, провели більше 70 обшуків і вилучили близько 4 мільйонів доларів готівкою. Суть схеми, за матеріалами слідства, полягала в систематичному отриманні неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі 10–15 % від вартості контрактів. Ті, хто відмовлявся платити, стикалися з «шлагбаумом» — штучним блокуванням платежів або втратою статусу постачальника. Гроші легалізували через мережу компаній-нерезидентів та «бек-офіс» у центрі Києва, приміщення якого, за даними слідства, належало родині колишнього депутата Андрія Деркача.
«Енергоатом» — це не просто державна компанія. Вона забезпечує понад половину електроенергії України, експлуатує атомні станції та відіграє критичну роль у енергетичній безпеці під час війни. Російські обстріли енергетичної інфраструктури 2022–2025 років змусили терміново проводити ремонти, будувати захисні споруди та закуповувати обладнання на мільярди гривень. Саме в цей період, за версією НАБУ, схема набула найбільшого розмаху. На записах фігуранти обговорювали навіть конкретні контракти — наприклад, скаржилися, що з одного з них вдалося отримати «лише» 90 тисяч доларів відкату, та планували підняти «тариф» до 15 % на нових угодах.
Роль Цукермана слідство описує як відповідального за формування команди «бек-офісу» та безпосередню легалізацію коштів. Крім нього, у цій частині працювали Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна. За словами депутата Ярослава Железняка, брати Цукермани «вели фінансову частину у Тимура Міндіча». Сам Цукерман у коментарі проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) назвав звинувачення повністю вигаданими та наголосив, що не має наміру ховатися.
Майно та активи Цукермана стали окремою лінією розслідування. За даними журналістських матеріалів, підприємець володіє двома квартирами та двома нежитловими приміщеннями загальною площею 1134 м² на вулиці Чикаленка в Києві. Найбільші об’єкти — 80 м² та 374 м² — нібито подарувала дружина Олена (Адасса) Цукерман, власниця медичної клініки DMC, розташованої в тому ж будинку. Одна з квартир у грудні 2024 року була оформлена на матір Цукермана. Усі ці об’єкти наразі перебувають під арештом НАБУ. Клініка DMC також згадується в контексті слідчих дій — її діяльність фактично зупинилася після оприлюднення матеріалів операції.
11 листопада 2025 року НАБУ та САП оголосили підозри. П’ятьох фігурантів затримали, Міндіча та Цукермана оголосили в розшук — вони виїхали з України за кілька тижнів до обшуків. 13 листопада РНБО запровадила проти Цукермана персональні санкції: замороження активів, заборону на в’їзд, блокування рахунків. 28 листопада Вищий антикорупційний суд заочно обрав Цукерману запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У січні 2026 року документи передали до Інтерполу, а навесні — запит на екстрадицію до Ізраїлю. У травні 2026 року Цукерман подав позов до суду проти президента Володимира Зеленського, оскаржуючи санкції.
Справа «Мідас» вийшла далеко за межі звичайного корупційного розслідування. Вона порушила питання про вплив бізнес-кіл на державні закупівлі в критичній галузі, про ефективність антикорупційних органів під час війни та про механізми виведення коштів через іноземне громадянство. Для багатьох українців, які пережили відключення світла взимку 2022–2023 та 2024–2025 років, новина про мільйонні відкати на ремонти енергетики прозвучала особливо гостро. Водночас захисники фігурантів наголошують на презумпції невинуватості та вказують, що частина матеріалів — це інтерпретація розмов, а не прямі докази переказів.
Позиція самого Цукермана залишається послідовною: він заперечує причетність до будь-яких злочинних схем, називає розслідування політично вмотивованим і готовий повернутися в Україну для відповіді на запитання слідства. Його брат Михайло також згадується у контексті фінансових операцій, однак щодо нього публічно менше деталей. Дружина Олена зберігає низький публічний профіль, хоча її клініка та майнові перекази стали частиною слідчої картини.
Контекст енергетичної сфери України воєнного часу допомагає зрозуміти масштаб подій. «Енергоатом» щороку проводить закупівлі на десятки мільярдів гривень — від палива для реакторів до обладнання для відновлення після обстрілів. Будь-яка схема, що паразитує на цих потоках, безпосередньо впливає на здатність країни тримати енергосистему. Саме тому справа «Мідас» набула такого резонансу: вона стосується не абстрактних мільйонів, а ресурсів, від яких залежить світло в домівках мільйонів людей.
Станом на червень 2026 року справа триває. Тривають екстрадиційні процедури, судові спори щодо санкцій та арештів майна. Громадськість та експерти продовжують обговорювати як самі факти, так і ширші наслідки — від реформування системи закупівель в енергетиці до питань подвійного громадянства високопосібних осіб. Історія Олександра Цукермана — це не лише персональна біографія, а й дзеркало складних процесів, що відбуваються в українській економіці та політиці під час повномасштабної війни.
