Більшість працівників Національної поліції захищені бронюванням, яке охоплює близько 90 відсотків особового складу, а решта 10 відсотків може долучатися до спеціалізованих бойових підрозділів на кшталт бригади «Лють». Чинні правоохоронці не підлягають загальній мобілізації нарівні з цивільними, однак активно допомагають ТЦК у розшуку та доставленні ухилянтів виключно за офіційним зверненням.
Станом на середину 2026 року майже дев’ять тисяч поліцейських виконують бойові завдання безпосередньо на лінії фронту, а ще понад тридцять чотири тисячі несуть службу в прифронтових регіонах. Масове зняття бронювання визнано небезпечним, бо це миттєво послабить контроль за злочинністю в тилу.
Колишні поліцейські, які вийшли на пенсію, переходять на загальний військовий облік і можуть бути призвані на загальних підставах, якщо визнані придатними за станом здоров’я.
Українські вулиці щодня потребують чіткої присутності людей у формі. Коли патрулі рідшають, криміналітет одразу відчуває прогалину — і це не теорія, а перевірений досвід будь-якої країни у стані війни. Саме тому держава вибудувала чіткий механізм: більшість поліцейських залишаються на своїх посадах, забезпечуючи порядок, розслідування воєнних злочинів і швидке реагування на виклики, а частина добровільно або за розподілом іде на найскладніші ділянки фронту.
Що передбачає закон щодо мобілізації працівників Національної поліції
З травня 2024 року після набрання чинності змінами до законодавства автоматична відстрочка для правоохоронців була скасована. Натомість запроваджено механізм бронювання. Кабінет Міністрів ухвалив рішення, згідно з яким 90 відсотків особового складу Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій підлягають бронюванню. Це рішення продовжує діяти і в 2026 році без суттєвих змін у бік масового призову.
Поліцейські переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, проте сам факт такого переведення не означає автоматичного направлення до війська. Бронювання оформлюється за списками керівництва органів і підтверджується через відповідні державні реєстри. Строк дії бронювання зазвичай становить шість місяців із можливістю продовження, якщо посада залишається критично важливою.
Поки людина офіційно служить у поліції і має чинне бронювання, територіальний центр комплектування не має законних підстав вручати їй повістку як звичайному військовозобов’язаному.
Окремо варто зазначити, що бронювання поширюється не лише на Національну поліцію. Аналогічний захист мають працівники органів державної влади, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, прокуратури та деяких інших структур. Це створює цілісну систему збереження критично важливих функцій держави в умовах тривалої війни.
Скільки поліцейських уже воює і як працюють бойові підрозділи
Реальність війни змінила саму суть служби. Майже дев’ять тисяч правоохоронців виконують бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення. Ще близько тридцяти чотирьох тисяч несуть службу в прифронтових областях — від Харківщини до Херсонщини. Вони займаються евакуацією цивільних, документуванням воєнних злочинів, охороною порядку на звільнених територіях і роботою на блокпостах.
Ключовим бойовим формуванням стала Об’єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють». Вона створена спеціально для дій на найважчих напрямках. До її складу входять підрозділи, які пройшли бої за Бахмут, Авдіївку, Торецьк і інші критичні точки. У 2026 році бригада продовжує ротації виключно з числа діючих поліцейських. Цивільних мобілізованих туди не направляють — підготовка оперативника чи слідчого займає місяці й навіть роки, і втрата таких спеціалістів у тилу була б занадто дорогою.
Окрім «Люti», діють інші формування — бригада «Хижак» та стрілецькі батальйони. Ротації тривають від пів року до року. Це створює кадровий дефіцит у містах, але система тримається завдяки чіткому плануванню та добровільному переходу частини співробітників.
| Категорія | Орієнтовна кількість (2026) | Статус щодо мобілізації |
|---|---|---|
| Загальна чисельність Нацполіції | близько 100–103 тисяч | Штатна норма понад 140 тисяч |
| Чоловіки мобілізаційного віку (25–60) | близько 70 тисяч | 90 % заброньовані |
| На лінії фронту | майже 9 тисяч | Бойові завдання в складі поліцейських бригад |
| У прифронтових регіонах | близько 34 тисяч | Служба, евакуація, документування |
Дані таблиці базуються на публічних заявах керівництва Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ станом на першу половину 2026 року (джерела: 24tv.ua, ukrinform.ua).
Роль поліції в процесі мобілізації звичайних громадян
Поліцейські не є самостійними «мисливцями» за військовозобов’язаними. Їхні повноваження чітко обмежені. Вони можуть брати участь в оповіщенні та адміністративному затриманні лише за офіційним зверненням територіального центру комплектування. Самі повістки поліцейські не вручають — це виключна функція ТЦК.
Під час воєнного стану правоохоронець має право вимагати в чоловіка віком від 18 до 60 років пред’явити військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу. Якщо особа перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку, поліція може здійснити адміністративне затримання і доставити її до ТЦК. Протоколи про адміністративні порушення складають виключно представники центрів комплектування.
- Участь в оповіщенні — тільки спільно з працівниками ТЦК і за їхнім зверненням.
- Адміністративне затримання — за наявності законних підстав і статусу «у розшуку», встановленого ТЦК.
- Доставлення до ТЦК — обов’язок при наявності відповідного звернення.
- Перевірка документів — дозволена в період мобілізації без додаткових підстав.
Такий розподіл обов’язків зберігає баланс. Поліція допомагає підтримувати дисципліну мобілізаційного процесу, але не підміняє собою військові комісаріати. Міністр внутрішніх справ неодноразово підкреслював: питання організації мобілізації не належить до повноважень МВС.
Колишні поліцейські та пенсіонери: чи є захист
Після звільнення зі служби або виходу на пенсію правоохоронець втрачає спеціальний статус. Його переводять на загальний військовий облік. Якщо вік дозволяє (до 60 років) і військово-лікарська комісія визнає придатним, колишній поліцейський може бути мобілізований на загальних підставах.
Багато хто виходить на пенсію у 40–45 років після вислуги. Для них немає жодних спеціальних пільг чи автоматичної відстрочки. Це одна з найчастіших тем звернень до юристів у 2025–2026 роках. Єдиний шлях — оформити відстрочку за іншими підставами (стан здоров’я, наявність трьох і більше дітей, догляд за особою з інвалідністю тощо), якщо такі підстави є.
Чому масова мобілізація поліцейських залишається неможливою
Заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов у червні 2026 року прямо заявив: масове зняття бронювання призведе до сплеску злочинності. Коли патрулі рідшають, а час реагування на виклики «102» зростає, криміналітет миттєво користується ситуацією. З початку 2026 року на лінію «102» уже надійшло понад 3,3 мільйона повідомлень — від домашнього насильства до тяжких злочинів, які потребують миттєвої реакції.
Без поліцейських у тилу будь-яка країна починає захитатися — і це не українське припущення, а міжнародний досвід і чіткий розрахунок.
Щодня на охорону громадського порядку заступають тисячі нарядів. У містах час реагування має залишатися в межах 10 хвилин, у сільській місцевості — до 20. Зниження цієї швидкості одразу відбивається на відчутті безпеки людей, які й так живуть під постійною загрозою обстрілів.
Крім того, поліцейські виконують унікальні функції, які армія не може перебрати на себе: розслідування воєнних злочинів, робота з вибухонебезпечними предметами в тилу, захист критичної інфраструктури, боротьба з організованою злочинністю, яка активізується в умовах війни. Втрата цих компетенцій коштувала б державі значно дорожче, ніж додаткові кілька тисяч бійців на фронті.
Практичні нюанси для діючих і колишніх правоохоронців
Діючим поліцейським варто регулярно перевіряти статус бронювання через керівництво підрозділу або портал «Дія». Будь-які зміни посади чи переведення можуть вплинути на бронювання, тому документи краще тримати в порядку.
Тим, хто планує звільнення або вже звільнився, необхідно одразу стати на облік у ТЦК за місцем проживання і пройти військово-лікарську комісію. Ігнорування цих кроків створює ризик потрапляння в розшук.
Для тих, хто хоче долучитися до бойових підрозділів Національної поліції, існує відкритий набір до бригади «Лють» і подібних формувань. Кандидати проходять відбір, базову загальновійськову підготовку і отримують забезпечення на рівні поліцейських стандартів. Вік, як правило, від 18 до 55 років, вимоги до фізичної підготовки високі, але реалістичні.
Умови служби в бойових підрозділах поліції відрізняються від звичайної армійської мобілізації. Люди залишаються в системі МВС, зберігають соціальні гарантії та можливість ротації назад до цивільних посад після виконання бойових завдань.
Війна триває, і система адаптується. Бронювання 90 відсотків, точкове залучення до бойових бригад і чіткий розподіл повноважень між поліцією та ТЦК — це той баланс, який держава намагається зберегти. Він дозволяє одночасно тримати фронт і не віддавати тил на розтерзання хаосу.
