Дев’яте скликання Верховної Ради України розпочало свою роботу 29 серпня 2019 року й одразу увійшло в історію як перший парламент незалежної України з монобільшістю однієї політичної сили. Обране на позачергових виборах 21 липня, воно принесло в сесійну залу понад вісімдесят відсотків нових облич — молодих юристів, підприємців, волонтерів, артистів та ветеранів. Сьогодні, у липні 2026 року, цей склад продовжує працювати в умовах воєнного стану, ставши найдовшим за тривалістю кризовим парламентом в історії країни. Кількість чинних народних депутатів коливається близько 390 осіб, а фракційна карта суттєво змінилася порівняно з початком каденції.
Актуальний список депутатів Верховної Ради 9 скликання разом із приналежністю до фракцій, груп та одномандатних округів можна знайти на офіційних ресурсах. Там відображаються не лише прізвища та імена, а й дати набуття повноважень, причини вибуття та контакти. Фракційна структура еволюціонувала: «Слуга народу» зберегла найбільшу фракцію, а на місці розпущених або трансформованих об’єднань з’явилися нові групи, що відображають реалії воєнного часу та політичні переміщення.
Цей огляд розкриває як історичний контекст і початковий склад, так і сучасну динаміку фракцій, ключових лідерів та практичні способи ознайомитися з повним переліком народних обранців. Матеріал стане корисним як для тих, хто вперше цікавиться роботою парламенту, так і для дослідників, які хочуть зрозуміти, як війна вплинула на legislative процес.
Історія виникнення та особливості дев’ятого скликання
Парламент дев’ятого скликання народився в атмосферу очікувань швидких змін. Вибори 2019 року пройшли під гаслами оновлення влади та боротьби з корупцією. «Слуга народу» здобула переконливу перемогу як у багатомандатному окрузі, так і в більшості одномандатних. Це дозволило сформувати унікальну для України монобільшість — понад 250 депутатів на старті. Така концентрація голосів дала можливість ухвалювати рішення без постійного пошуку союзників, що прискорило реформаторський темп перших двох років.
Від самого початку скликання відрізнялося від попередніх не лише кількістю новачків, а й стилем роботи. Багато депутатів прийшли з бізнесу, IT-сфери, громадського сектору та культури. Це створило особливий мікроклімат: сесійна зала часто ставала майданчиком для живих дискусій, де професійний досвід поєднувався з політичною енергією. Водночас такий склад вимагав швидкого навчання парламентських процедур, і перші місяці роботи супроводжувалися як тріумфами, так і помилками.
З початком повномасштабного вторгнення 2022 року парламент увійшов у новий вимір існування. Воєнний стан, заборона виборів та необхідність ухвалювати сотні законів у стислі терміни перетворили Раду на інструмент виживання держави. Сесії відбувалися в різних форматах, депутати працювали в укриттях, онлайн та в режимі постійної готовності. Саме це скликання забезпечило безперервність законодавчого процесу в найскладніші місяці.
Вибори 21 липня 2019 року: як формувалася нова Рада
Позачергові вибори стали логічним продовженням президентської кампанії. Новий глава держави ініціював розпуск попереднього скликання, і суспільство підтримало ідею оновлення. Виборча система поєднувала пропорційну та мажоритарну складові: 225 місць розподілялися за партійними списками, ще 225 — у одномандатних округах. Через окупацію частини територій 26 місць залишилися вакантними.
«Слуга народу» отримала 43,16 % голосів за списками та значну кількість мажоритарників. Це дало партії 254 мандати на старті. «Опозиційна платформа — За життя» посіла друге місце з 13 %, «Батьківщина» — третє. «Європейська солідарність» та «Голос» також пройшли до парламенту. Решта місць розподілилися між самовисуванцями та меншими силами. Такий результат створив унікальну ситуацію: одна партія могла самостійно формувати уряд і ухвалювати ключові рішення.
Перша сесія 29 серпня 2019 року зібрала 405 депутатів. Атмосфера була зарядженою очікуванням. Багато новообраних присягали вперше в житті, а в залі звучали імена, які раніше не асоціювалися з великою політикою. Саме тоді почалася історія, яка триває вже майже сім років і пережила найважче випробування в історії незалежної України.
Початковий склад: монобільшість «Слуги народу» та інші сили
На момент формування фракцій «Слуга народу» об’єднала 254 депутати. Це дозволило партії контролювати всі ключові комітети та швидко просувати законопроєкти. Фракція «Опозиційна платформа — За життя» налічувала 43 особи, «Батьківщина» — 26, «Європейська солідарність» — 25, «Голос» — 20. Решта місць належали самовисуванцям та невеликим групам.
Монобільшість дала змогу за лічені місяці ухвалити низку важливих законів: про імпічмент президента, земельну реформу, зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності. Проте швидкість іноді призводила до критики щодо якості підготовки документів. Опозиційні фракції виконували роль конструктивного або жорсткого контролера, залежно від теми.
Уже в перші місяці почалися перші переміщення: деякі депутати виходили з фракцій, інші приєднувалися до новостворених груп. Це стало передвісником майбутніх трансформацій, які посилилися після 2022 року.
Еволюція фракцій та груп: від 2019 до 2026
За сім років фракційна карта Верховної Ради зазнала глибоких змін. «Опозиційна платформа — За життя» припинила існування як єдине об’єднання після початку повномасштабної агресії. Частина її членів створила групу «Платформа за життя та мир», інші перейшли до інших об’єднань або стали позафракційними. Партія «Голос» зберегла фракцію, хоча її чисельність зменшилася.
«Слуга народу» також пережила відтік: хтось вийшов через особисті рішення, хтось — через політичні розбіжності. Водночас фракція залишається найбільшою. На її базі сформувалися нові депутатські групи: «Довіра», «За майбутнє», «Відновлення України». Ці об’єднання часто виступають як міст між владою та опозицією, впливаючи на голосування з чутливих питань.
Зміни в складі відображають не лише політичні процеси, а й людські долі. Хтось пішов у місцеву політику, хтось — у бізнес, хтось — на фронт або в гуманітарні місії. Кожен перехід впливав на баланс сил у залі, змушуючи лідерів фракцій постійно шукати нові коаліції для ухвалення рішень.
Поточний склад депутатських об’єднань
Станом на липень 2026 року у Верховній Раді IX скликання працює близько 390 народних депутатів. Фракційна структура виглядає так:
| Фракція / група | Кількість депутатів | Голова / лідер | Дата створення |
|---|---|---|---|
| Фракція політичної партії «Слуга народу» | 228 | Давид Арахамія | 29 серпня 2019 |
| Фракція політичної партії «Європейська солідарність» | 26 | Артур Герасимов, Ірина Геращенко | 29 серпня 2019 |
| Фракція політичної партії ВО «Батьківщина» | 24 | Юлія Тимошенко | 29 серпня 2019 |
| Фракція політичної партії «Голос» | 19 | Олександра Устінова | 29 серпня 2019 |
| Депутатська група «Довіра» | 19 | Олег Кулініч | грудень 2019 |
| Депутатська група «Платформа за життя та мир» | 21 | Юрій Бойко | квітень 2022 |
| Депутатська група «Відновлення України» | 17 | Антоніна Славицька | травень 2022 |
| Депутатська група «За майбутнє» | 17 | Тарас Батенко | серпень 2019 (трансформована) |
| Позафракційні депутати | ~23 | — | — |
Дані узагальнені на основі інформації порталу people.rada.gov.ua та відкритих джерел станом на липень 2026 року. Точні цифри можуть незначно змінюватися через поточні переміщення.
Керівництво Верховної Ради: хто веде роботу парламенту
З жовтня 2021 року посаду Голови Верховної Ради обіймає Руслан Стефанчук. Юрист за освітою, він раніше працював першим заступником голови та представником президента у парламенті. Його стиль — спокійний, процедурний, орієнтований на дотримання регламенту навіть у найгостріші моменти. Стефанчук часто підкреслює роль Конституції як фундаменту стійкості держави в умовах війни.
Перший заступник голови — Олександр Корнієнко, заступниця — Олена Кондратюк. Разом вони формують керівне ядро, яке координує роботу сесій, комітетів та взаємодію з урядом. У воєнний період саме це тріо забезпечує безперервність пленарних засідань та ухвалення критичних рішень — від бюджету до законів про оборону.
Керівництво Ради стало символом стабільності в часи, коли багато інших інституцій проходили випробування на міцність. Стефанчук неодноразово наголошував, що парламент в умовах війни зберіг конституційний процес і продовжує рух України до європейської інтеграції.
Зміни в персональному складі: причини та вплив на роботу
За роки роботи скликання втратило десятки депутатів. Причини різні: особисті відставки, перехід на інші посади, смерть, виключення з фракцій через порушення дисципліни або підозри в колабораціонізмі. Деякі народні обранці з окупованих територій не змогли продовжувати роботу в повному обсязі.
Кожна зміна впливала на баланс сил. Коли з фракції «Слуга народу» виходили депутати, монобільшість ставала менш монолітною, і для ухвалення рішень доводилося шукати підтримки в інших групах. Опозиційні фракції також переживали ротації, що іноді призводило до посилення або послаблення їхнього голосу.
Попри втрати, парламент зберіг працездатність. Нові депутати, які приходили на заміну, швидко інтегрувалися в роботу комітетів. Це продемонструвало стійкість інституту навіть у найскладніших умовах.
Верховна Рада в умовах воєнного стану: виклики та досягнення
З 24 лютого 2022 року парламент працює в режимі постійної готовності. За перший рік повномасштабної війни було ухвалено понад 350 законів та 380 постанов. Бюджетні пріоритети кардинально змінилися на користь оборони та безпеки. Парламентарі підтримали визнання Росії державою-терористом, розширили санкційне законодавство та забезпечили правову базу для міжнародної допомоги.
Воєнний стан скасував багато звичних процедур: засідання можуть проводитися в закритому режимі, строки розгляду скорочуються, а голосування іноді відбувається дистанційно. Це дозволило зберігати темп ухвалення рішень, але водночас поставило питання прозорості та підзвітності.
Найважливішим досягненням стало те, що Рада не припинила роботу жодного дня. Навіть у найтемніші місяці 2022 року депутати знаходили способи збиратися та голосувати. Це стало прикладом того, як демократичний інститут може функціонувати під час екзистенційної загрози.
Повний список депутатів: де знайти актуальну інформацію
Найповніший та найактуальніший список депутатів Верховної Ради 9 скликання міститься на офіційному порталі people.rada.gov.ua. Там можна переглянути картки кожного народного депутата: біографію, округ, фракційну приналежність, участь у комітетах та результати голосувань. Інформація оновлюється регулярно.
Для аналітиків та розробників корисний портал відкритих даних data.rada.gov.ua. Там доступні набори у форматах JSON, CSV та XML — перелік депутатів, їхні контакти, результати поіменних голосувань та хронологія розгляду законопроєктів. Файли оновлюються щогодини або частіше, що дозволяє створювати власні бази та візуалізації.
Початківцям варто починати саме з people.rada.gov.ua: інтерфейс інтуїтивний, є пошук за прізвищем, областю чи фракцією. Досвідчені користувачі можуть завантажувати відкриті дані та аналізувати динаміку змін у складі за весь період скликання. Обидва ресурси — це офіційні джерела, які не потребують посередників.
Дев’яте скликання продовжує свою роботу, щодня ухвалюючи рішення, які впливають на оборону, економіку та майбутнє України. Список його депутатів — це не просто перелік імен, а жива історія країни, яка бореться за своє право залишатися вільною та демократичною. Слідкувати за оновленнями на офіційних порталах — найкращий спосіб залишатися в курсі змін у складі найвищого законодавчого органу.
