Італійські фізики з Римського університету ла Сап’єнца, серед яких Нобелівський лауреат Джорджо Парізі, розв’язали складну математичну задачу у статистиці механіки за допомогою моделі Claude. Їхня робота завершує тривалу суперечку навколо проблеми джемінгу — раптового затвердіння гранульованих систем.
Проблема джемінгу та її математичний виклик
У фізиці джемінг описує процес, коли гранульований матеріал, наприклад пластикові кульки в резервуарі, раптово втрачає плинність і стає жорстким. Ще 2014 року Парізі, Франческо Дзампоні та колеги математично описали цей стан. Числа показували, що два ключові параметри моделі завжди в сумі дорівнюють одиниці. Проте пояснення цієї закономірності науковці шукали 12 років.
Дослідники звернулися до Claude. Спершу модель відтворила старі розрахунки, а потім запропонувала власний доказ гіпотези. Перші варіанти містили помилки, тож фізики кілька разів перевіряли й редагували результат. Загальна логіка виявилася корисною: ШІ вказав на простий випадок, який люди пропускали, шукаючи складні структури.
Франческо Дзампоні зазначив, що модель швидко видала базову ідею. Рішення весь час лежало на поверхні, але людський мозок схильний ускладнювати прості речі.
Цей випадок показує можливості та межі штучного інтелекту в науці. Нейромережі добре знаходять приховані закономірності та аналізують великі масиви даних, проте не генерують принципово нові концепції без участі експертів. Остаточну перевірку та рішення залишають за людьми.
