Сьогодні, 29 червня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розпочинає турне країнами Східної Азії. Мета — перетворити Україну з отримувача допомоги на повноцінного партнера. Замість апеляції лише до демократичних цінностей Київ пропонує жорсткий прагматичний обмін: технології та досвід великої війни в обмін на інвестиції й неформальні альянси.
Експорт бойового досвіду
Бойовий досвід ЗСУ, зокрема використання безпілотників, став головним «експортним товаром». Японія, Тайвань і Південна Корея потребують цих знань через загрози з боку Китаю та Північної Кореї. Токіо стає ключовим партнером у сфері нелетальних технологій і потенційним посередником у співпраці з Тайванем.
Південна Корея залишається осторонь військової співпраці, проте в Сеулі Сибіга обговорить долю солдатів з КНДР, які досі перебувають в українському полоні. Японія послідовно підтримує Україну на рівні G7, надає захисне спорядження та долучається до програм відновлення. Після зміни уряду восени 2025 року Токіо стало активнішим: у травні 2026-го країна вперше внесла кошти до програми PURL на нелетальне спорядження та надіслала персонал до командування НАТО у Вісбадені.
Перспективи та виклики
Історія стосунків з Південною Кореєю складніша через старі зв’язки з Росією та прагнення балансувати. Нова команда президента Лі Чже Мьона зосереджена на «прагматичній» політиці. З Тайванем офіційних дипломатичних відносин немає, проте існують неформальні контакти через волонтерів, бізнес і парламентські групи. Україна може стати постачальником досвіду протидії дронам і засобів РЕБ, а азійські партнери — інвестицій та технологій.
Китай залишається фактором впливу через економічну залежність від комплектуючих. Пекін навряд чи схвалить посилення потенційних супротивників. Водночас країни регіону розуміють: «Сьогодні Україна — завтра Східна Азія». Україна готова ділитися досвідом великої війни, а партнери — переймати його для власної безпеки.
