Металургійний технікум Кривого Рогу, заснований 1959 року, протягом десятиліть формував технічну еліту найбільшого металургійного гіганту країни — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Заклад не просто передавав знання про доменне, сталеплавильне та прокатне виробництво, а створював покоління людей, чиї руки та розум забезпечували роботу печей і станів, що давали країні сталь для будівництва, машин та інфраструктури.
Сьогодні дух цього технікуму продовжує жити в сучасних закладах професійної освіти Кривого Рогу — Криворізькому центрі професійної освіти металургії та машинобудування та Технологічному фаховому коледжі Державного університету економіки і технологій. Тут молодь опановує як класичні робітничі професії, так і навички роботи з цифровим обладнанням, симуляторами та технологіями майбутнього.
У місті, де залізна руда Кривбасу перетворюється на сталь, ці заклади залишаються опорою промисловості, особливо в умовах воєнних випробувань, енергетичних викликів та глобального переходу до екологічніших технологій виробництва.
Зародження у вогні індустріалізації: 1959 рік і перші кроки
5 травня 1959 року розпорядженням голови Ради народного господарства Дніпропетровського економічного району було створено Криворізький вечірній металургійний технікум. Це стало відповіддю на гостру потребу Криворізького металургійного заводу (тоді «Криворіжсталь», нині «АрселорМіттал Кривий Ріг») у середній ланці фахівців — техніках-металургах, електриках та механіках. Завод розширювався, доменні печі випускали все більше чавуну, а мартенівські цехи потребували людей, які вміють керувати складними процесами.
Перший набір склав 240 осіб, плюс 120 заочників. Спеціальності охоплювали доменне виробництво, виробництво сталі, прокатне виробництво, обладнання металургійних заводів, електрообладнання промислових підприємств та тепловозне господарство. Вечірня форма дозволяла робітникам та інженерам підвищувати кваліфікацію без відриву від цеху. Це був практичний підхід: теорія одразу підкріплювалася реальною роботою біля печей і станів.
У 1965 році технікум реорганізували — з’явилися денне та вечірнє відділення. Заклад переїхав у новий Центральний корпус на вулиці Семашка, 4. Побудували навчально-виробничий корпус, лабораторії, майстерні зі зварювання, термообробки та електромонтажу. До 1969 року тут навчалося близько 1500 студентів. Технікум став не просто навчальним закладом, а справжнім осередком технічної культури міста сталі.
Еволюція назв та структури: шлях крізь десятиліття
Назва закладу змінювалася разом із політичними та економічними реаліями країни, але суть залишалася незмінною — підготовка кадрів для чорної металургії. Кожен етап відображав розвиток промисловості Придніпров’я та потреби гігантського комбінату.
| Рік | Назва закладу | Ключова подія / статус |
|---|---|---|
| 1959 | Криворізький вечірній металургійний технікум | Заснування для потреб «Криворіжсталі» |
| 1965 | Криворізький металургійний технікум | Денне та вечірнє відділення, нові корпуси |
| 1997 | Криворізький технікум Державної металургійної академії України | Передача до Міністерства освіти |
| 1999 | Криворізький технікум Національної металургійної академії України | Статус структурного підрозділу НМетАУ |
| 2023 | Ліквідований (злиття) | Об’єднання в Технологічний фаховий коледж ДУЕТ |
Ці зміни не означали зникнення традицій. Навпаки — вони дозволяли технікуму інтегруватися в систему вищої освіти та зберігати тісний зв’язок із виробництвом. Багато випускників одразу ставали технологами та майстрами на комбінаті, передаючи досвід наступним поколінням.
Студенти не просто сиділи за партами. Програми поєднували глибоку теоретичну підготовку з тривалою практикою безпосередньо в цехах «Криворіжсталі». Лабораторії технікуму оснащувалися зразками обладнання, а майстерні дозволяли відпрацьовувати навички зварювання, монтажу електрообладнання та роботи з механізмами. Випускники отримували кваліфікацію молодшого спеціаліста, яка відкривала шлях до посад техніків, майстрів дільниць та технологів.
Особливо цінувалися спеціальності, пов’язані з доменним та сталеплавильним виробництвом. Тут вчили не лише технологічні процеси, а й основи безпеки, організацію праці в екстремальних умовах гарячих цехів. Це створювало фахівців, здатних швидко реагувати на нештатні ситуації — якість, що цінувалася на виробництві понад усе.
Випускники-легенди та династії сталеварів
Серед випускників технікуму — люди, чиї імена вписані в історію української металургії. Герої Соціалістичної Праці, Герой України Михайло Короленко, видатні керівники цехів та підприємств. Багато сімей у Кривому Розі мають справжні династії: дід працював на комбінаті, батько закінчив технікум і став майстром, син продовжує справу вже в сучасних умовах.
Одна з таких історій — родина Житниковичів. Батько прийшов на підприємство в 1970-х після технікуму, син пройшов практику ще студентом і став старшим майстром дільниці. Сьогодні вони символізують спадкоємність знань і відданості справі, яка триває десятиліттями.
Такі історії показують: технікум не просто давав диплом — він формував характер, відповідальність та гордість за професію. Металургія для багатьох ставала не просто роботою, а способом життя, де кожен день — це випробування на міцність, як і сама сталь.
2023 рік: нова сторінка в історії підготовки кадрів
13 листопада 2023 року оригінальний Криворізький металургійний технікум припинив існування як окрема юридична особа. Його об’єднали з іншими коледжами в Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій. Це рішення дозволило консолідувати ресурси, розширити матеріально-технічну базу та інтегрувати підготовку на різних рівнях — від робітничих професій до фахової передвищої освіти.
Для міста це не втрата, а еволюція. Традиції живуть далі, але тепер у ширшому форматі, з доступом до університетських лабораторій та програм дуальної освіти. Багато студентів коледжу продовжують навчання в Криворізькому металургійному інституті ДУЕТ або КНУ, отримуючи повний цикл від робітника до інженера.
Сучасні центри підготовки: КЦПОММ та Технологічний фаховий коледж ДУЕТ
Паралельно з реорганізацією технікуму активно розвивається Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування (КЦПОММ, колишнє ПТУ №45). Заклад, що виник 1977 року безпосередньо на базі «Криворіжсталі», сьогодні готує кваліфікованих робітників за найзатребуванішими професіями. Директор Григорій Горб очолює його з 2017 року.
У 2025 році тут відкрили нові навчально-практичні центри в рамках державного проєкту #100майстерень. З’явилися сучасні майстерні для машиністів кранів металургійного виробництва з тренажерами, що імітують керування мостовими, баштовими та козловими кранами. Додали обладнання для зварювання з VR-симуляторами, плазмового різання металу з ЧПУ, токарних та фрезерних верстатів з програмним керуванням. Партнерами виступають ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Інгулецький ГЗК та інші підприємства.
- Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування — робота з сучасними системами автоматизації та енергетики.
- Машиніст крана металургійного виробництва, стропальник — ключова професія для переміщення вантажів у гарячих цехах.
- Електрогазозварник, газорізальник — навички, що поєднують традиційне та цифрове зварювання.
- Токар, фрезерувальник, оператор верстатів з ЧПУ — підготовка до роботи на високоточному обладнанні.
Технологічний фаховий коледж ДУЕТ пропонує програми за спеціальностями G10 «Металургія», G11 «Машинобудування» та суміжними напрямами. Тут акцент на технологічну підготовку, проєктування та організацію виробництва. Випускники можуть одразу працевлаштовуватися або продовжувати навчання в університеті.
Металургія Кривого Рогу сьогодні: виклики та перспективи для фахівців
У 2026 році металургійна галузь Кривого Рогу переживає трансформацію. Підприємства адаптуються до воєнних умов, шукають шляхи декарбонізації та впроваджують цифрові технології. «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує роботу, хоча деякі агрегати, як-от цех блюмінгу, завершили виробничі кампанії. Це створює попит на фахівців нового типу: тих, хто розуміє не лише класичну металургію, а й автоматизацію, енергоефективність та екологічні стандарти.
Сучасний металург — це вже не лише людина біля печі. Це фахівець, який працює з тренажерами, програмним забезпеченням та роботизованими системами, зберігаючи при цьому глибоке розуміння фізичних процесів плавки та прокату.
Кривий Ріг залишається серцем української металургії. Тут зосереджені унікальні компетенції, які важко відтворити в інших регіонах. Заклади освіти, що успадкували традиції старого технікуму, відіграють ключову роль у збереженні цих знань та підготовці кадрів для відбудови та модернізації галузі.
Практичні поради: як стати частиною сталевої історії
Для випускників шкіл та дорослих, які хочуть змінити професію, вибір металургійної спеціальності в Кривому Розі — це не просто робота, а можливість реалізуватися в місті з потужною промисловою ідентичністю. Ось що варто врахувати:
- Оцініть свої інтереси: якщо подобається техніка, робота руками та результат, видимий одразу — обирайте робітничі професії в КЦПОММ (термін навчання 2,5–3 роки після 9 класу).
- Для тих, хто прагне глибшої технічної підготовки та кар’єрного зростання до технолога чи майстра — розглядайте фаховий коледж ДУЕТ або подальше навчання в металургійному інституті.
- Зверніть увагу на дуальні програми та партнерство з підприємствами: багато студентів отримують стипендії, практику та гарантоване працевлаштування ще під час навчання.
- Сучасні майстерні з тренажерами та ЧПУ дають конкурентну перевагу — випускники швидше адаптуються на виробництві та мають вищі шанси на кар’єрне зростання.
- Не бійтеся комбінувати: робітнича професія + подальша вища освіта часто стає найкращим шляхом до керівних посад.
Металургійна освіта в Кривому Розі — це інвестиція в стабільність. Навіть у складні часи кваліфіковані фахівці залишаються затребуваними, а місто продовжує жити завдяки людям, які вміють працювати зі сталлю.
Традиції Металургійного технікуму Кривого Рогу не зникли — вони трансформувалися, набули сучасного вигляду та продовжують готувати тих, хто тримає на своїх плечах одну з найважливіших галузей України. Сталь гартується у вогні, а фахівці — у поєднанні досвіду попередників і нових технологій. І саме тут, у серці Кривбасу, це поєднання залишається найбільш міцним.
