Діяльність Івана Мазепи охоплює майже 22 роки гетьманування, коли він перетворив роздерту Руїною Гетьманщину на потужну, економічно сильну державу з яскравим культурним обличчям. Поліглот, поет і майстерний дипломат, він зумів поєднати козацькі традиції з європейськими ідеями, зміцнивши гетьманську владу, розбудувавши промисловість і торгівлю, а також піднісши українське бароко до неперевершених висот. Його універсали регулювали землеволодіння та промисловість, а меценатство стало фундаментом для Києво-Могилянської академії та десятків храмів, що й сьогодні вражають величчю.
Як державний діяч Мазепа прагнув об’єднати українські землі від Лівобережжя до Правобережжя, Запоріжжя та Слобожанщини в єдину автономну державу європейського типу. Він балансував між лояльністю до Москви та захистом козацьких вольностей, поки реформи Петра I не змусили його до доленосного вибору 1708 року. Ця діяльність не лише відновила економіку після десятиліть війни, а й заклала основи національної самосвідомості, що відлунює в сучасній Україні.
Сьогодні діяльність Івана Мазепи сприймають як символ боротьби за незалежність: від будівництва фортець і мурів Лаври до тонкої дипломатії, яка майже
