У процедурах банкрутства та неплатоспроможності в Україні кошти, отримані від продажу майна боржника, розподіляються не довільно, а за чітко визначеною законодавством ієрархією пріоритетів. Ця система захищає найвразливіші категорії вимог — від заробітних плат працівників і аліментів до відшкодування шкоди здоров’ю — перш ніж переходити до податкових зобов’язань і решти кредиторів. Суворість черговості гарантує передбачуваність процесу та баланс інтересів суспільства, держави й учасників ринку.
Ключовий принцип простий і незмінний: вимоги кожної наступної черги задовольняються лише після повного погашення попередньої. Якщо коштів бракує на одну чергу, вони розподіляються пропорційно між кредиторами цієї черги. Вимоги, що залишилися непогашеними через недостатність майна, вважаються погашеними, крім окремих особистих зобов’язань. Такий підхід діє як у справах про банкрутство юридичних осіб, так і у процедурах неплатоспроможності фізичних осіб, хоча деталі черг дещо відрізняються залежно від типу боржника.
Розуміння цих правил дозволяє кредиторам своєчасно заявляти вимоги та захищати свої інтереси, а боржникам — реалістично оцінювати наслідки процедури. Система еволюціонувала з урахуванням сучасних реалій: включення вимог гіг-спеціалістів, витрат на проміжне фінансування у превентивній реструктуризації та компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини.
Правова основа та загальні принципи
Черговість задоволення вимог кредиторів закріплена у Кодексі України з процедур банкрутства. Для юридичних осіб основним регулятором виступає стаття 64, для фізичних осіб — стаття 133. Обидві статті встановлюють обов’язковий порядок, якого повинен дотримуватися арбітражний керуючий (або керуючий реалізацією). Жодні домовленості сторін не можуть його змінити — порушення стає підставою для оскарження дій ліквідатора чи керуючого.
Кошти від реалізації майна надходять на спеціальний рахунок. Арбітражний керуючий контролює розподіл і зобов’язаний діяти transparentно. У разі наявності достатньої суми для повного задоволення черги виплати здійснюються протягом 10 робочих днів з моменту надходження коштів. Це правило забезпечує оперативність і зменшує ризики затягування.
Забезпечені кредитори (ті, чиї вимоги підкріплені заставою чи іпотекою) мають особливий статус. Їхні вимоги погашаються позачергово за рахунок продажу саме заставного майна після покриття витрат на його збереження та реалізацію. Якщо виручка перевищує борг, надлишок іде до загальної маси для розподілу за чергами. Якщо не вистачає — залишок вимоги переходить до відповідної черги як незабезпечена.
У ліквідаційній процедурі юридичних осіб перша черга охоплює найчутливіші з соціального погляду вимоги. Сюди потрапляють заборгованості з оплати праці працівників — як працюючих, так і звільнених. Це не лише основна зарплата, а й компенсації за невикористані відпустки, вихідна допомога, оплата простою, відряджень, донорства та інші гарантії, передбачені трудовим законодавством. На всі ці суми нараховуються й страхові внески.
З 2021 року до першої черги додали вимоги гіг-спеціалістів за гіг-контрактами — це відображення розвитку цифрової економіки. Окремо стоять вимоги кредиторів за договорами страхування та компенсації збитків державному бюджету, завданих виконанням рішень ЄСПЛ проти України.
Витрати на саме провадження у справі про банкрутство — судові витрати, не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, а також витрати кредиторів на аудит за рішенням суду — теж опиняються тут. З’явилися й вимоги за договорами проміжного чи нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації. Таке фінансування заохочує спроби врятувати бізнес до повної ліквідації.
Пріоритет першої черги відображає державну політику захисту трудових прав та соціальної стабільності. Коли підприємство банкрутує, саме працівники часто опиняються у найскрутнішому становищі — без зарплати й з невизначеним майбутнім.
Друга та третя черги: здоров’я громадян і державні інтереси
Друга черга зосереджена на відшкодуванні шкоди життю та здоров’ю. Вимоги капіталізуються — майбутні періодичні платежі (наприклад, на лікування чи утримання) переводяться у єдину суму. Сюди входять і зобов’язання перед Пенсійним фондом за застрахованих громадян. Окремий блок — вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств та подібних структур, які залучали кошти населення.
Третя черга відводить місце податковим та іншим обов’язковим платежам до бюджету, а також вимогам органу, що управляє державним матеріальним резервом. Держава тут виступає як кредитор, але вже після соціально значущих вимог.
Така послідовність підкреслює: спочатку людина і її базові права, потім — фіскальні інтереси суспільства.
Четверта, п’ята та шоста черги: незабезпечені кредитори та решта вимог
Четверта черга — це основна маса незабезпечених кредиторів: банки за кредитами без застави, постачальники, контрагенти за цивільно-правовими договорами. Саме тут опиняється більшість комерційних вимог.
П’ята черга специфічна: повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства. Це ніби «внутрішній» борг перед тими, хто інвестував у компанію своєю працею.
Шоста черга вбирає все інше — від штрафних санкцій до інших договірних вимог, що не потрапили до попередніх категорій.
Коли коштів не вистачає на повну чергу, діє пропорційність. Приклад: загальна сума вимог у черзі — 500 000 грн (кредитор А — 300 000 грн, Б — 150 000 грн, В — 50 000 грн). Доступно лише 100 000 грн. Кожен отримує 20 % своєї вимоги: А — 60 000 грн, Б — 30 000 грн, В — 10 000 грн. Такий механізм забезпечує справедливість у межах однієї черги.
Особливості для фізичних осіб: стаття 133 та пріоритет особистих зобов’язань
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб порядок регулює стаття 133 Кодексу. Тут витрати на провадження (судовий збір, винагорода арбітражного керуючого, оцінка майна) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення будь-яких вимог кредиторів. Це логічно: без цих витрат процедура просто не відбудеться.
Забезпечені вимоги (іпотека, застава) погашаються з виручки від конкретного майна після витрат на його збереження та додаткової винагороди керуючого.
Черги виглядають так:
- Перша черга: заборгованість із заробітної плати працівникам боржника (якщо він мав найманих), аліменти, відшкодування шкоди здоров’ю чи життю, страхові внески на пенсійне та соціальне страхування.
- Друга черга: податки, збори та інші вимоги кредиторів (сюди ж потрапляють незадоволені залишки забезпечених вимог).
- Третя черга: неустойки, штрафи та пеня.
Особисті вимоги (аліменти, відшкодування шкоди) навіть після погашення частини можуть бути заявлені після закриття провадження у цивільному порядку. Це важливий захист для отримувачів аліментів та потерпілих.
Практичні нюанси та роль арбітражного керуючого
Арбітражний керуючий не просто розподіляє гроші — він формує реєстр вимог, перевіряє їх обґрунтованість, організовує торги та контролює строки. Кредитори, які подали заяви із запізненням, все одно включаються до реєстру у відповідній черзі, але втрачають право голосу на зборах та в комітеті кредиторів.
Пропущені вимоги після розрахунків з іншими кредиторами вже не повертаються — кошти не стягуються назад. Це стимулює своєчасність.
У судовій практиці часто виникають спори щодо кваліфікації вимог: чи є частина боргу забезпеченою заставою, чи входить моральна шкода до першої черги, як правильно капіталізувати майбутні платежі. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що забезпечена вимога фіксується окремо — лише в межах вартості застави, а решта йде до загальної черги.
Що відбувається з непогашеними вимогами та як підготуватися
Коли майна бракує, більшість вимог у нижчих чергах погашається частково або повністю списується. Для юридичних осіб це кінець історії. Для фізичних осіб особисті зобов’язання (аліменти, шкода здоров’ю) можуть «пережити» процедуру і бути стягнуті пізніше.
Кредиторам варто уважно стежити за публікаціями про відкриття провадження та вчасно подавати заяви до реєстру. Боржникам — реалістично оцінювати, що після продажу активів пріоритет завжди віддається людям і державі, а комерційні ризики лягають на незабезпечених кредиторів.
Система черговості — це не просто технічний інструмент. Вона відображає цінності суспільства: захист праці, здоров’я та базових соціальних гарантій навіть у найскладніших фінансових ситуаціях. У кожній конкретній справі точний розрахунок залежить від складу майна, суми вимог та правильності їх кваліфікації арбітражним керуючим.
