Соня Морозюк народилася 22 серпня 1998 року в Харкові й уже з шести років відправляла свої малюнки на всеукраїнські та міжнародні дитячі конкурси, де ставала дипломантом. Сьогодні вона — українська художниця, яка працює в жанрі смислової абстракції, блогерка з десятками тисяч підписників та людина, чиє ім’я асоціюється не лише з яскравими полотнами, а й з послідовною роботою над собою. Її картини — це не просто декоративні об’єкти, а візуальні історії про внутрішні стани, кохання, єдність і право бути собою.
Вона називає себе «художницею сенсів». Кожне полотно для неї — рефлексія на світ, стан душі, зафіксований у кольорі та слові. Фірмовий почерк — яскраві фони, абстрактні форми та потужні текстові послання, які повторюються, як мантра: «Виходь за рамки», «Мої почуття гучніше бомб», «Пішли цілуватися у тамбур». Цей стиль поєднує елементи вуличної культури з галерейним контекстом і резонує з поколінням, що шукає автентичності в епоху швидких образів.
Станом на 2026 рік Соня Морозюк продовжує активно творити, випускати нові роботи з романтичними й символічними мотивами, проводити майстер-класи та підтримувати жорстку особисту дисципліну — ранні підйоми та моржування. Її шлях демонструє, як мистецтво може стати простором свободи навіть тоді, коли навколо вирують скандали й публічні обговорення.
Дитинство в Харкові та перші кроки в мистецтві
Батько Соні — Юрій Морозюк, дизайнер інтер’єрів і викладач дизайну в Харківському національному університеті імені Володимира Бекетова. Мати — Ліліанна Семенюта. Творча атмосфера в родині, напевно, вплинула на те, що вже в дошкільному віці дівчинка активно малювала. Конкурси стали для неї звичним середовищем: дипломи всеукраїнських та міжнародних дитячих художніх змагань з’являлися регулярно.
Улюбленими темами ранніх робіт були природа, тварини, краєвиди Харкова та портрети. Вона навчалася в ліцеї мистецтв № 133 у класі викладача М. А. Руденко з 2004 по 2013 рік. Саме там закладався фундамент технічних навичок і розуміння живопису як серйозної професії. Після 9-го класу вступила на бюджет до Харківського фахового вищого художнього коледжу на відділення «Живопис».
Освіта та формування професійного шляху
Після коледжу (2013–2015) Соня продовжила навчання в Харківській державній академії дизайну та мистецтв на факультеті промислового дизайну (2015–2019). Дипломним проєктом став «Дизайн водного транспортного засобу». Цей вибір показує інтерес не лише до чистого мистецтва, а й до функціонального дизайну — вміння поєднувати естетику з практичним змістом.
Паралельно з навчанням вона жила звичайним життям молодої людини, яка шукає себе. У 18 років у Харкові вона пережила складні особисті стосунки, що закінчилися розривом. Після цього переїзд до Києва став точкою перезавантаження: упорядкування тіла, думок і початок серйозної роботи з живописом.
Переїзд до Києва та робота в галереї
З 2018 року Соня живе і працює в Києві. Вона керувала художньою галереєю «AMD design club» (2018–2021) та очолювала благодійний фонд «AMD HELP» (2019–2021). Цей досвід дав їй розуміння галерейного світу зсередини: як організовувати виставки, спілкуватися з колекціонерами, просувати мистецтво.
З 2021 року вона — вільний художник. Виконує приватні замовлення з дизайну та живопису. Саме в цей період формується впізнаваний авторський стиль і починається активна робота над особистими проєктами.
«Художниця сенсів»: сутність стилю та філософія творчості
Соня Морозюк позиціонує себе як «художницю сенсів». Її живопис відповідає тенденціям українського постмодернізму, але має чітку авторську інтонацію. Основний прийом — поєднання абстрактного тла з текстовими елементами, які не просто декорують, а несуть конкретне емоційне або філософське навантаження.
Куратори відзначають вплив вуличної культури: теги, графіті, повторювані написи. Водночас роботи апелюють до класиків абстракції — Сая Твомблі чи Пауля Клеє — через свободу мазка та увагу до текстури. Кольори зазвичай яскраві, іноді кричущі, що посилює емоційний ефект послання.
Типові приклади написів на її полотнах:
- «Виходь за рамки»
- «Мої почуття гучніше бомб»
- «Пішли цілуватися у тамбур»
- «Жизнь одна» (в одній із ранніх колаборацій)
Ці фрази працюють як афірмації або крики душі. Вони не вимагають складного мистецтвознавчого аналізу — їхня сила в прямому, майже інтимному зверненні до глядача. Для початківців це мистецтво здається простим і зрозумілим. Для просунутих глядачів відкривається шар іронії, гри з контекстом і спроби легітимізувати вуличну мову в галерейному просторі.
Кожна картина Соні Морозюк — це зафіксований момент внутрішньої роботи, а не просто красива абстракція.
Виставки, колаборації та внесок у благодійність
Перші персональні виставки відбулися ще 2019 року — у готелі «Riviera» та галереї «AMD design club». У серпні 2022-го в Одесі відкрилася персональна виставка. 2023 року з’явилися два масштабні стінописи в Києві. Один із них — «Що крутіше, ніж сім’я у 44 млн?» — став результатом благодійного аукціону і символізував єдність українців. Інший — «Голос країни звучить у Європі» — створювався в колаборації з проєктом «Голос країни» та брендом Shake Zero.
Соня активно співпрацювала з брендами та відомими людьми: ПриватБанк, «Сільпо», Наталія Могилевська, Сергій Притула, «Укрпошта», Gulliver Kyiv. Вона розфарбовувала автівки, створювала колекції мерчу, брала участь у благодійних аукціонах. За її словами, станом на кінець 2023 року було зібрано понад 241 тисячу гривень на ремонт трофейної техніки. Разом із рестораном «Бао» зібрали 325 тисяч гривень на біонічні протези для фонду «Незломлені».
Гучний скандал та його відлуння
У грудні 2023 року Соня Морозюк стала широко відомою завдяки заручинам із Романом Гринкевичем — сином львівського підприємця Ігоря Гринкевича, компанії якого вигравали великі тендери Міністерства оборони. Після арешту свекра та розгортання корупційного скандалу виставка «Мазня» в Інституті проблем сучасного мистецтва була призупинена через хвилю суперечливих реакцій.
Соня заявила, що нічого не знала про джерела прибутку родини нареченого, і в січні 2024 року розірвала заручини. Вона підкреслила, що не може бути в сім’ї з людьми, яких підозрюють у шкоді армії. Деякі колаборації припинилися, один зі стінописів було знищено. У рамках справи було арештовано частину її майна (дві квартири та земельну ділянку), однак сама вона не є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Ці події стали серйозним випробуванням. Частина публіки сприйняла її як жертву обставин, частина — критикувала за зв’язок із гучним прізвищем. Сама художниця продовжила працювати, наголошуючи на власній відповідальності за свій шлях.
Особиста дисципліна: 5 ранку та моржування як практика свободи
У січні 2026 року Соня Морозюк поділилася в сторіз, що вже 1277 днів поспіль прокидається о 5 ранку. Моржування (занурення в холодну воду) вона практикує з грудня 2021 року. Ці ритуали вона описує не як жорстке самообмеження, а як спосіб загартовувати волю та відчувати справжню свободу.
Для багатьох такі практики здаються екстремальними. Для неї — це фундамент, на якому тримається і творчість, і здатність проходити через публічні кризи. Ранній підйом дає час на себе до того, як починається потік зовнішніх подій. Холодна вода вчить не тікати від дискомфорту, а бути в ньому. Ця філософія безпосередньо перегукується з її мистецтвом: бути чесною із собою і з глядачем, навіть коли це незручно.
1277 днів ранніх підйомів — це не просто цифра. Це послідовна практика, яка перетворює хаос зовнішнього світу на внутрішню опору.
Нові роботи 2026 року: кохання, мрії та символи
У березні 2026 року Соня Морозюк показала нові картини з яскраво вираженими романтичними мотивами. Одна з робіт — «Мені знов наснились ми» — поєднує велике сонце з місяцем, анатомічне серце в руці з написом «частіше», мозок з написом «більше», оголені фігури чоловіка й жінки, з’єднані червоною ниткою долі («FATE LINE»), та велике червоне серце з очима й крилами.
Інша робота — «Коронуй мене коханням» — продовжує тему крилатих сердець, сонця й місяця. Ці полотна демонструють еволюцію стилю: більше символізму, більше особистої інтимності, менше зовнішньої провокації. Кохання тут постає не як сентимент, а як сила, що здатна «коронувати» людину навіть після важких періодів.
Картини продаються через галереї (зокрема Jose Art Gallery), Instagram @sonyamoroziuk.art та аукціони. Ціни за роки зросли — від кількох сотень до тисяч доларів залежно від формату та контексту. Вона також випускає мерч через @sonya.artstore та проводить майстер-класи «малювати зі мною».
Місце Соні Морозюк у сучасному українському мистецтві
Творчість Соні Морозюк викликає полярні оцінки. Одні називають її роботи «мазнею» й звинувачують у надмірному піарі та завищених цінах. Інші бачать у ній чесний голос покоління, яке говорить прямою мовою про почуття, травми та надію. Критики порівнюють її підхід із вуличним мистецтвом, яке намагається зайняти місце в галереях, зберігаючи при цьому бунтівний дух.
Незалежно від оцінок, її присутність у публічному полі важлива. Вона показує, що сучасна українська художниця може бути одночасно і комерційно успішною, і соціально активною, і особистісно глибокою. Її роботи з’являлися на білбордах, у колабораціях із великими брендами, на благодійних аукціонах і в приватних колекціях, зокрема пов’язаних із першими особами держави.
Для початківців її мистецтво — це доступний вхід у світ сучасної абстракції: зрозумілі слова + сильна емоція. Для просунутих глядачів — це цікавий кейс про те, як авторка балансує між вуличною естетикою, галерейними правилами та власною вразливістю.
Соня Морозюк продовжує малювати. Продовжує прокидатися о п’ятій. Продовжує занурюватися в холодну воду. І в кожному новому полотні залишає сліди цієї внутрішньої роботи — сліди, які змушують глядача зупинитися й почути те, що вона хоче сказати.
