Люди з третьою групою інвалідності в Україні мають повну правову захист від примусового призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма закріплена в законодавстві й залишається незмінною навіть після реформи системи оцінювання повсякденного функціонування. Статус інвалідності будь-якої групи — першої, другої чи третьої — автоматично дає відстрочку, і це стосується як тих, хто отримав групу до повномасштабного вторгнення, так і тих, хто оформив її пізніше.
Третя група означає помірний ступінь обмеження життєдіяльності: людина часто може працювати, самостійно обслуговувати себе в більшості ситуацій, але має стійкі проблеми зі здоров’ям, які потребують періодичного лікування, реабілітації чи спеціальних умов праці. Закон не робить винятків залежно від тяжкості діагнозу — важлива сама наявність офіційного статусу.
Водночас добровільна служба за контрактом для таких людей можлива, якщо військово-лікарська комісія визнає їх придатними до виконання конкретних завдань, зазвичай у тилових підрозділах. Багато хто з третьою групою саме так і обирає свій шлях — допомагає армії без ризику для здоров’я, який несе бойова служба.
Третя група інвалідності встановлюється при помірному ступені обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. Це можуть бути наслідки травм, хронічні захворювання з періодичними загостреннями, стійкі порушення зору чи слуху, проблеми з опорно-руховим апаратом після операцій чи тривалого лікування. На відміну від першої групи, де людина часто потребує постійного стороннього догляду, і другої — зі значними обмеженнями, третя дозволяє зберігати певну самостійність і працездатність.
Людина з такою групою може працювати на звичайній посаді з урахуванням рекомендацій індивідуальної програми реабілітації, але має право на пільги, пенсію та, головне, захист від мобілізації. У 2026 році процедура встановлення чи продовження групи змінилася — замість звичних МСЕК працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Проте це не скасувало жодних гарантій для вже встановленого статусу.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Норма чітка й не містить застережень щодо конкретної групи чи діагнозу. Відстрочка надається на строк дії відповідних законних підстав — тобто поки діє статус інвалідності.
Це положення працює однаково для всіх груп і не залежить від того, коли саме групу встановили. Навіть якщо людина з третьою групою раніше проходила ВЛК і мала категорію «обмежено придатний», наявність інвалідності перекриває будь-які інші рішення щодо призову. Законодавець свідомо не розділив групи, щоб уникнути дискримінації за ступенем обмежень.
Реформа системи встановлення інвалідності, яка набула чинності у 2025 році, перевела оцінювання на нову основу — експертні команди фокусуються не лише на діагнозі, а на тому, як захворювання впливає на повсякденне життя людини. Для третьої групи це означає, що комісія оцінює помірні труднощі з пересуванням, самообслуговуванням, працею чи спілкуванням.
Статуси, встановлені раніше, залишаються чинними до закінчення строку чи наступного переогляду. Нові випадки розглядають уже за оновленими правилами. Важливо, що зміна процедури не торкнулася статті 23 — захист від примусової мобілізації діє так само надійно. Багато людей з хронічними захворюваннями, які раніше боялися бюрократії, тепер отримують чіткіший і прозоріший шлях до підтвердження прав.
Щоб відстрочка працювала без збоїв, статус має бути відображений у державних реєстрах. У 2026 році найзручніший спосіб — застосунок «Резерв+». Якщо дані про інвалідність синхронізовані, відстрочка часто оформлюється автоматично.
Коли автоматичного продовження немає, алгоритм виглядає так:
- Зверніться до сімейного лікаря за направленням на оцінювання повсякденного функціонування (якщо потрібен переогляд чи новий статус).
- Підготуйте медичні документи: виписки, результати обстежень, висновки фахівців, попередні рішення про інвалідність.
- Пройдіть оцінювання в експертній команді — там визначать або підтвердять групу та сформують витяг з рішення.
- Завантажте витяг у «Резерв+» або подайте через ЦНАП чи безпосередньо до територіального центру комплектування.
- Перевірте статус у застосунку — відстрочка має з’явитися з позначкою про строк дії.
Якщо комісія ТЦК все ж направляє на ВЛК або вручає повістку, пред’явіть витяг з рішення експертної команди та вимагайте письмової відмови у призові. У разі відмови є право оскаржити рішення в адміністративному порядку або через суд. Більшість таких ситуацій вирішуються на користь людини з інвалідністю, бо закон на її боці.
Люди з третьою групою інвалідності можуть укласти контракт на військову службу, якщо самі цього бажають і стан здоров’я дозволяє виконувати певні обов’язки. ВЛК у такому випадку оцінює не загальну придатність до бойових дій, а можливість служити в конкретних підрозділах — логістика, зв’язок, медичні частини, тилове забезпечення, навчальні центри.
Багато хто обирає саме цей шлях: людина з помірними обмеженнями може бути корисною в армії без ризику для життя та здоров’я, який несе передова. Контракт укладається за згодою військової частини та після позитивного висновку комісії. При цьому статус інвалідності не анулюється — людина зберігає всі пільги та право на відстрочку, якщо передумає.
Одна з найпоширеніших пасток — застарілі дані в реєстрі або відсутність актуального витягу. Трапляється, що людина має групу вже кілька років, але не оновила інформацію після реформи, і система «не бачить» захист. Інша проблема — коли ТЦК наполягає на проходженні ВЛК попри наявність інвалідності. У таких випадках варто одразу вимагати письмове обґрунтування та звертатися до вищого командування або юриста, що спеціалізується на військовому праві.
Ще один нюанс — строк дії групи. Для третьої групи часто встановлюють на 1–3 роки або безстроково залежно від захворювання. Якщо строк закінчується, потрібно вчасно пройти переогляд, інакше захист може тимчасово «зависнути». Тому календар нагадувань у телефоні та регулярна перевірка в «Резерв+» стають звичкою для тих, хто цінує спокій.
Люди з третьою групою інвалідності мають право не лише на захист від призову, а й на низку соціальних гарантій: пенсію, пільги на ліки, проїзд, житлово-комунальні послуги, працевлаштування з урахуванням стану здоровья. Ці пільги не залежать від того, чи служить людина добровільно, чи залишається цивільною.
У 2026 році, коли воєнний стан триває, а система оцінювання функціонує вже понад рік, правила стали передбачуванішими. Головне — мати на руках актуальні документи та стежити за їх відображенням у цифрових системах. Тоді третя група стає не просто діагнозом у довідці, а реальним щитом, який дозволяє жити спокійно й допомагати країні тими способами, які доступні саме вам.
