Нові механізовані бригади Збройних Сил України, сформовані у 2024–2025 роках, стали реальним інструментом стримування російського наступу на ключових напрямках. Вони поєднали західне озброєння, масове застосування дронів та власні розробки в радіоелектронній боротьбі, пройшовши бойове хрещення під час найінтенсивніших боїв 2025 року. Перехід армії на корпусну модель управління наприкінці 2025-го дозволив цим підрозділам діяти не ізольовано, а в складі злагоджених угруповань, де кожна бригада отримує чіткі завдання та підтримку.
155-та окрема механізована бригада імені Анни Київської, 156-та та 160-та механізовані бригади — це не просто нові номери в штатному розписі. Вони втілюють перехід від радянських шаблонів до гнучкої, технологічної армії, здатної утримувати позиції навіть за умов нестачі особового складу та постійного тиску противника. Їхній досвід уже впливає на всю структуру Сухопутних військ.
Сьогодні ці формування інтегровані в 18 корпусів ЗСУ. Вони не лише тримають оборону, а й демонструють, як швидко створений підрозділ може стати ефективним бойовим інструментом, коли поєднуються мотивація, сучасна техніка та грамотне командування.
Як народжувалися нові бригади: від рішення до перших кроків
У травні 2024 року командування Сухопутних військ оголосило про формування додаткових механізованих бригад. Це була відповідь на потреби тривалої війни — існуючі частини потребували ротацій та поповнення, а фронт вимагав свіжих резервів. Планували створити кілька нових з’єднань, зокрема з нумерацією 150-ї та 160-ї серій. Деякі з них, як 155-та, отримали підтримку західних партнерів у підготовці та озброєнні.
Процес виявився складнішим, ніж очікувалося. Брак досвідчених кадрів середнього ланцюга, необхідність одночасного навчання тисяч новобранців та інтеграція іноземної техніки вимагали часу. Частина особового складу проходила підготовку за кордоном — у Франції та Польщі. Там майбутні артилеристи опановували самохідні гаубиці Caesar, а танкісти — Leopard 2. Паралельно в Україні формували штаби, розгортали тили та налагоджували логістику.
До кінця 2024 року кілька бригад уже набули реальних обрисів. 155-та, 156-та (сформована 12 серпня 2024 року) та 160-та (25 червня 2024 року) стали найпомітнішими представниками нової хвилі. Їхня поява збіглася з початком масштабної реформи — переходом ЗСУ на корпусну структуру. Замість тимчасових оперативних угруповань з’явилися постійні корпуси з власними штабами, артилерією та засобами посилення. Це дозволило новим бригадам одразу вписатися в чітку систему управління.
155-та імені Анни Київської: від французьких полігонів до Покровська
155-та окрема механізована бригада імені Анни Київської — найяскравіший приклад нової формації. Створена навесні 2024 року, вона пройшла повний цикл підготовки у Франції, де близько 2300 військовослужбовців опанували західну техніку. Бригада отримала 18 самохідних гаубиць Caesar, 128 бронетранспортерів VAB, 18 розвідувальних машин AMX-10 RC, зенітні комплекси Mistral та протитанкові Milan. Танковий батальйон озброїли Leopard 2A4.
Після повернення в Україну наприкінці 2024 року бригада одразу вирушила на Покровський напрямок. Вона зайняла ділянку південніше та східніше Покровська — села Шевченкове, Новотроїцьке, Гришине. У найкритичніші місяці 2025 року, коли противник намагався прорватися та оточити місто, саме дії 155-ї допомогли стабілізувати фронт. Артилеристи Caesar у поєднанні з аеророзвідкою завдавали точних ударів по скупченнях техніки та піхоти. Танки Leopard вели ближній бій навіть у міській забудові.
Особливої уваги заслуговує власна розробка бригади — система радіоелектронної боротьби проти FPV-дронів. Її створили на основі аналізу збитих російських апаратів. Пристрій автономний, морозостійкий і здатен працювати понад годину. Це дозволило суттєво знизити ефективність ворожих дронових атак на позиціях.
Командування змінювалося. Перший командир полковник Дмитро Рюмшин був відсторонений у грудні 2024 року через проблеми з дисципліною під час навчання. Його замінив полковник Тарас Максимов, який стабілізував ситуацію. З лютого 2026 року бригадою керує підполковник Станіслав Лучанов. У серпні 2025 року підрозділ отримав бойовий прапор з рук Президента України — визнання за стійкість на одному з найважчих напрямків.
156-та та 160-та: нові імена на карті фронту
156-та окрема механізована бригада, сформована в серпні 2024 року під командуванням полковника Юрія Гупалюка, швидко набула репутації підрозділу, де дронова війна стала нормою. Бійці активно застосовують FPV-дрони та розвідувальні апарати для виявлення та знищення ворожої техніки. Бригада діяла на Покровському напрямку та в районі Костянтинівки, демонструючи ефективну взаємодію піхоти з безпілотниками.
160-та окрема механізована бригада (в/ч А4977) також увійшла до числа нових формувань 2024 року. Її особовий склад пройшов підготовку, зокрема в Польщі. Бригада активно використовує «дронопошту» — безперервні удари по тилах противника — та бере участь у боях на різних ділянках фронту. Обидві бригади поповнюються через рекрутингові центри та програму «Контракт 18-24», залучаючи вмотивованих людей.
Ці підрозділи не мали багаторічної історії, як 3-тя штурмова чи 95-та десантно-штурмова. Вони створювали свою ідентичність уже під час боїв. Почесні найменування, які отримують багато бригад за указами Президента, допомагають формувати esprit de corps — відчуття приналежності до чогось більшого, ніж просто номер частини.
Корпусна структура: нові бригади в новій системі
До 2025 року ЗСУ переважно діяли через тимчасові оперативні угруповання. Це ускладнювало планування, ротації та накопичення резервів. На початку лютого 2025 року Головнокомандувач Олександр Сирський оголосив про перехід на корпусну модель. До кінця року процес в основному завершили: створено 18 корпусів — 13 у Сухопутних військах, два в Десантно-штурмових, один морської піхоти та два в Національній гвардії.
Кожен корпус зазвичай об’єднує 4–7 бригад плюс частини посилення. Нові бригади 155-ї, 156-ї та 160-ї серій одразу отримали чітке місце в цій структурі. Командири корпусів тепер відповідають за конкретну ділянку фронту завдовжки до 100–150 км, мають власні артилерійські та безпілотні резерви. Це скоротило час на прийняття рішень та покращило координацію між сусідніми підрозділами.
Для новачків важливо розуміти різницю: раніше бригада могла воювати «сама за себе», покладаючись на тимчасово надані ресурси. Тепер вона частина більшого механізму, де логістика, медична евакуація та вогнева підтримка організовані на рівні корпусу. Це особливо цінно для нових формувань, які ще не мають десятиліть напрацьованих зв’язків.
Технології, що змінюють правила
Нові бригади стали майданчиком для масового впровадження безпілотників. Кожна має окремий батальйон або роту дронів — розвідувальних, ударних FPV, нічних бомбардувальників. У поєднанні з артилерією це створює «розвідувально-вогневий контур»: дрон виявляє ціль, передає координати, артилерія або інший дрон завдає удару за лічені хвилини.
Західна техніка додала мобільності та точності. Caesar дозволяє вести вогонь з закритих позицій на великій відстані з високою точністю. Leopard 2 забезпечує перевагу в танкових дуелях. Проте головна сила — не сама техніка, а вміння поєднувати її з українськими напрацюваннями в РЕБ та дронах. Багато бригад розробляють власні засоби протидії ворожим безпілотникам на основі бойового досвіду.
| Бригада | Формування | Ключове озброєння | Основний напрямок / особливості |
| 155 ОМБр ім. Анни Київської | 2024 (активно з вересня) | Caesar, VAB, AMX-10 RC, Leopard 2A4, власна РЕБ | Покровськ (південніше та східніше). Стабілізація фронту 2025 р. |
| 156 ОМБр | Серпень 2024 | Механізована техніка, масові дрони FPV | Покровський напрямок, Костянтинівка. Ефективна дронова війна. |
| 160 ОМБр | Червень 2024 | Механізована техніка, дронові підрозділи | Різні ділянки фронту. Активні удари по тилах. |
Дані про формування та озброєння нових бригад підтверджуються офіційними джерелами Міністерства оборони України та сайтами підрозділів. Перехід на корпусну структуру завершили основні етапи до жовтня 2025 року.
Виклики та уроки: чесна розмова про труднощі
Швидке створення бригад виявило серйозні проблеми. У 155-й під час навчання у Франції та після повернення зафіксували значну кількість самовільних залишення частин. Це стало приводом для розслідувань та зміни командування. У лютому 2025 року Президент України ухвалив рішення припинити формування нових бригад і спрямувати ресурси на доукомплектування вже діючих підрозділів.
Цей крок був вимушеним, але правильним. Армія не могла одночасно тримати фронт і розпорошувати обмежений людський ресурс на десятки нових частин. Натомість з’явилася програма «Контракт 18-24», розширено перелік бригад для добровільного вступу, покращено умови служби. Нові формування, які вже існували, отримали можливість набрати досвідчених командирів з бойових частин.
Урок очевидний: нова бригада — це не просто люди в новій формі. Це роками відпрацьовані зв’язки, довіра між командирами та бійцями, відлагоджена логістика. Ті підрозділи, які змогли швидко пройти цей шлях, стали цінним надбанням. Інші показали, що форсування процесу без належної бази призводить до втрат боєздатності.
Що далі: нові бригади як частина майбутнього ЗСУ
Станом на середину 2026 року нові бригади вже не «нові» в сенсі необстріляні. Вони загартовані боями, мають власні напрацювання в тактиці та техніці. Їхній досвід активно вивчають інші частини. Інтеграція штучного інтелекту в дронові системи, подальше посилення РЕБ та вдосконалення корпусного рівня управління — це наступні кроки, які вже відбуваються.
Для просунутого читача важливо бачити не окремі героїчні історії, а системний ефект. Нові бригади довели, що навіть у умовах жорсткого дефіциту ресурсів можна створювати боєздатні з’єднання, якщо правильно поєднати технології, мотивацію та організацію. Для початківців — це приклад того, як виглядає сучасна війна: не тільки танки та артилерія, а й рої дронів, електронна боротьба та швидке прийняття рішень на всіх рівнях.
Українська армія продовжує еволюціонувати прямо на фронті. Нові бригади ЗСУ — одна з найяскравіших сторінок цієї еволюції. Вони тримають позиції сьогодні і формують те, якою буде перемога завтра.
