Олексій Антипович — це людина, чия робота вже майже двадцять років перетворює хаос емоцій мільйонів українців на чіткі, перевірені цифри. Засновник і керівник Соціологічної групи «Рейтинг», він створив інституцію, яка не просто фіксує рейтинги політиків, а допомагає суспільству краще розуміти себе в найскладніші моменти історії. Його опитування стали орієнтиром для тих, хто приймає рішення, і дзеркалом для звичайних людей, які хочуть знати, що насправді думають їхні співгромадяни.
Народжений у Полтаві 16 квітня 1977 року, Антипович виріс у родині, де слово мало вагу. Батько — журналіст і драматург Георгій Антипович — прищепив сину інтерес до людських історій і правди. Мати Ганна Антипович, поетеса та журналістка, лауреатка премії Симона Петлюри, додала чутливості до слів і образів. Цей фундамент привів юнака до кафедри соціології економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а згодом — до створення однієї з найавторитетніших дослідницьких структур країни.
Сьогодні, коли війна триває вже четвертий рік, дані Антиповича допомагають розрізняти реальну стійкість від ілюзій, єдність від поверхневих гасел і надію від простого бажання вижити. Його компанія провела перші дослідження вже на третій день повномасштабного вторгнення — власним коштом, без зовнішнього фінансування. Це не просто цифри. Це відбиток душі нації в момент, коли вона вирішує, ким бути.
Від Полтави до Львова: шлях до розуміння суспільства
Полтава 1970-1980-х років, де народився й виріс Олексій Антипович, була містом з глибоким культурним шаром і водночас типовим радянським провінційним центром. Батько Георгій, який писав п’єси про дивні явища людської природи — телепатію, гіпноз, левітацію — навчав сина дивитися за межі очевидного. Мати Ганна, чиї вірші відзначали престижними преміями, показувала, як слово може бути і ніжним, і гострим.
У 1990-ті, коли Україна тільки-но ставала незалежною, юний Антипович обрав соціологію. Не економіку, не право, а саме науку про людей у їхніх спільнотах. Львівський університет дав не лише знання, а й середовище, де майбутній соціолог зміг побачити, як різні регіони України сприймають одні й ті самі події по-різному. Після навчання він очолив найбільший на той час соціологічний центр Західної України «Соціоінформ» і пропрацював там сім років — з 2000 по 2007.
Цей період став для нього школою польової роботи. Тисячі інтерв’ю, сотні фокус-груп, перші спроби зрозуміти, чому люди голосують так, а не інакше, чому підтримують одні ідеї і відкидають інші. Саме тоді сформувалося переконання: соціологія — це не кабінетна наука. Це інструмент, який допомагає державі та суспільству не блукати навпомацки.
«Рейтинг»: як народжувалася інституція довіри
2008 рік. Разом із Ігорем Тищенком Олексій Антипович засновує Соціологічну групу «Рейтинг». Мета була амбітною — створити незалежну, професійну структуру, яка працюватиме за міжнародними стандартами ESOMAR та WAPOR і не залежатиме від політичних замовників. Уже за два роки компанія відкрила офіс у Києві, провела перші місцеві екзит-поли. У 2012-му — перший національний екзит-пол на парламентських виборах. У 2014 та 2019 роках міжнародні екзит-поли спільно з Baltic Surveys / The Gallup Organization показали точність, яка майже повністю збіглася з офіційними результатами.
З роками «Рейтинг» виріс у цілу групу компаній. З’явився власний кол-центр, платформа Rating Online з десятками тисяч анкет щороку, дослідницька лабораторія Rating Lab, яка поєднує соціологію з психометрикою та соціометрією. У 2024 році компанія стала першою українською організацією в WAPOR і єдиним представником України на щорічній конференції цієї асоціації в Сеулі. У 2025-му приєдналася до ESOMAR та стала офіційним представником International Social Survey Programme (ISSP) в Україні.
Сьогодні група проводить понад 200 тисяч інтерв’ю на рік, має мережу з понад 300 інтерв’юерів і працює з клієнтами від державних органів до міжнародних організацій — UNICEF, USAID, Світового банку. Але головне — це довіра. Українці та експерти знають: якщо «Рейтинг» опублікував цифри, їм можна вірити.
Методологія, яка витримує перевірку війною
Багато хто думає, що соціологічне опитування — це просто «задати кілька питань». Насправді за кожним дослідженням «Рейтингу» стоїть складна система. Компанія використовує всі сучасні методи: особисті інтерв’ю (PAPI та CAPI з планшетами), телефонні (CATI), онлайн (CAWI), комбіновані підходи. З 2017 року працює власна мережа CAPI з 500 планшетами та програмним забезпеченням EPOLL.
Під час пандемії COVID-19 компанія швидко переорієнтувалася на телефонні та онлайн-опитування, запустивши професійний кол-центр. А коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, перші хвилі досліджень запустили вже на третій день — власним коштом. Це був не комерційний проєкт. Це була потреба зафіксувати, що відбувається з суспільством у момент екзистенційного випробування.
Міжнародне визнання — не просто галочка. Членство в WAPOR, ESOMAR та статус офіційного представника ISSP означає, що методологія «Рейтингу» відповідає найвищим світовим стандартам. Коли в 2019 році екзит-поли майже точно передбачили результати президентських виборів, це стало визнанням якості роботи всієї команди.
Війна як дзеркало: що показують цифри Антиповича
Повномасштабна війна стала найважчим і найважливішим випробуванням для української соціології. Дослідження «Рейтингу» зафіксували те, що багато хто відчував інтуїтивно, але не міг висловити словами. У перші місяці — неймовірну єдність. Люди, які раніше сперечалися через мову чи історію, об’єдналися проти спільного ворога. «Росія для всіх ворог. Окупант нас об’єднав», — зазначав Антипович у розмовах з журналістами.
З часом з’явилися нові лінії поділу. Не між «західняками» і «східняками», а між тими, чиї рідні воюють на фронті, і тими, хто не має безпосереднього зв’язку з армією. Між тими, хто втратив дім чи близьких, і тими, кому війна «просто» змінила життя. Між тими, хто виїхав за кордон, і тими, хто залишився. Дослідження фіксували й позитивні зрушення: знизився рівень комплексу меншовартості, бути українцем стало престижно, готовність чинити опір зросла.
У 2025 році, на четвертому році великої війни, Індекс соціальної стійкості (резильєнтності) за даними «Рейтингу» становив 3,6 з п’яти можливих балів — вище середнього. Майже 80 % респондентів відчували єдність з іншими громадянами та своєю громадою. Найважливішими цінностями українці називали перемогу України (62 %), родину та близьких (53 %), власне здоров’я (34 %), незалежність держави (26 %) та відновлення країни (20 %). Це не абстрактні цифри. Це екзистенційні орієнтири нації, яка навчилася цінувати те, що раніше здавалося само собою зрозумілим.
Особисте за цифрами: рок-музика, сім’я та подорожі
За суворими таблицями та графіками ховається звичайна людина з пристрастями та звичками. Олексій Антипович — колекціонер важкого року. За майже тридцять років він зібрав понад три тисячі аудіозаписів — більше ста альбомів п’ятдесяти гуртів. Улюблені — Metallica, Unheilig, SOEN, Paradise Lost. Ця музика надихає його, дає сили й, можливо, допомагає краще чути «важкі» ноти суспільства.
Він одружений, виховує трьох дітей. Любить автомобілі та подорожі. Після перемоги планує перш за все проїхати Україною — відкрити для себе землю, яку люди нарешті почали по-справжньому відчувати своєю. Ці деталі важливі не для жовтої преси. Вони показують, що за цифрами стоїть людина, яка сама живе в тому суспільстві, яке вивчає.
Як polls впливають на реальність
Соціологічні дані «Рейтингу» давно перестали бути просто інформацією. Вони впливають на політичні стратегії, медіа-повістку, навіть на те, як люди сприймають себе. Коли Антипович говорить про те, що українці готові терпіти стільки, скільки потрібно для перемоги, але по-різному її розуміють, це стає приводом для розмови в родинах, на телебаченні, у владних кабінетах.
Компанія проводить щорічне Муніципальне опитування для Міжнародного республіканського інституту (IRI) — інструмент оцінки розвитку місцевого самоврядування в усіх обласних центрах. Розробила авторський тест на мінну безпеку для UNICEF, опитавши понад 25 тисяч батьків і дітей. Ці проєкти показують: соціологія може бути не лише діагностичною, а й практичною — допомагати захищати дітей, оцінювати ефективність влади на місцях, зберігати людський капітал.
У 2025 році Антипович представляв аналітику про збереження людського капіталу в Україні на церемонії «Школи відновлення громад». Це вже не просто рейтинги. Це внесок у майбутнє країни.
Майбутнє, яке вимірюють сьогодні
Українське суспільство входить у нову фазу — затяжної війни, відновлення, можливої повоєнної трансформації. Дослідження «Рейтингу» фіксують і нові виклики: депопуляцію, втому, різні уявлення про перемогу та мир, ставлення до тих, хто виїхав чи ухилився від мобілізації. Але головне — вони фіксують і ресурс: бажання більшості людей вистояти, оптимізм майже 80 % опитаних щодо майбутнього України, готовність терпіти заради незалежності.
Олексій Антипович не обіцяє легких відповідей. Він дає інструмент — точні дані, зібрані за всіма правилами науки. У світі, де емоції часто перекривають факти, це стає рідкісною і цінною річчю. Соціологія, яку він розвиває вже майже два десятиліття, допомагає нації не загубитися в собі, а побачити себе такою, якою вона є — стійкою, розділеною, втомленою, але такою, що продовжує йти вперед.
І поки хтось шукає прості відповіді в гаслах, Антипович і його команда продовжують ставити складні питання — і чути чесні відповіді мільйонів українців. Бо саме в цих відповідях і народжується справжня, а не уявна, картина того, ким ми є і ким можемо стати.
