Римська підлогова мозаїка з орнаментом на розкопках вілли в земляній ямі

У Туреччині знайшли віллу з котом Смарагдом і псом Океаном

На руїнах римської вілли в стародавньому місті Адраміттейон на узбережжі Егейського моря археологи виявили барвисту підлогову мозаїку кінця II — III століття. Композиція могла зберігати пам’ять про домашніх улюбленців заможного господаря — кота на ім’я Смарагд і собаку Океан.

Артефакт знайшли в приймальні. Панель має розміри близько 5 на 3,6 метра і лежить у центрі головної Північної зали. Саме її, ймовірно, першою бачили гості.

Майстри використали широку палітру тессер: червоні, помаранчеві, чорні, білі, сині, зелені, жовті та бордові. Мозаїка складається з 15 панелей у три ряди. На них зображені птахи, риби, котячі, а також, імовірно, Медуза і Пегас.

«Набір фігур був різноманітним: він поєднував зображення тварин, особливо птахів, з емблемами та міфологією, серед яких крилатий кінь, фігура карлика, голова Медузи, а також свійські й дикі тварини та риба», — повідомив археолог Хюсейн Мурат Озген.

Імена під лапами

Особливу увагу привернули дві панелі. На одній світлий кіт сидить на синьо-зеленій подушці. Під ним грецькими літерами викладено «ΖΜΑΡΑΓΔΙΝ» — «смарагд». На іншій — собака в русі з написом «ΩΚΕΑΝΟΣ» — «Океан».

Ці зображення стоять так, що одразу потрапляли в поле зору після входу. Кіт був ліворуч, тож його, найімовірніше, помічали першим. Праворуч — собака. Це єдині тварини на мозаїці, під якими вказані імена.

Статус у камені

Мотиви подібних композицій були поширені в Північній Африці. Масштаб і складність роботи вказують на високий статус власника. Заможні римляни оздоблювали будинки мармуром і кольоровим склом, щоб показати багатство, смак і інтерес до мистецтва. Такі мозаїки ставили у вхідних зонах, приймальнях і їдальнях.

Дослідники припускають, що ім’я собаки могло бути пов’язане з портовим минулим Адраміттейона. Ім’я кота може натякати на зв’язок господаря з римським Єгиптом, де в давнину добували смарагди, розповів доктор Озген джерелу.

Шевченко Наталія

Вивчала історію мистецтв, але після університету майже чотири роки працювала в бібліотеці районного масштабу. Там випадково почала вести невелику колонку про українських митців у місцевій газеті. Коли газета закрилася, продовжила писати вже для більших майданчиків. Любить довгі речення і деталі. Має звичку перед роботою переслуховувати один і той самий запис Квітки Цісик — каже, що це допомагає «налаштувати слух» на справжнє. Не намагається робити культуру «актуальною за будь-яку ціну». Просто показує, що вона все ще живе поруч із нами, навіть коли навколо інше.

More From Author

Жовтий соняшник у червоних квіткових окулярах на сонячному полі

В Україну повертається спека до +30°: де настане літо

Плакат партії АдН на стовпі та розвітий прапор Німеччини на блакитному небі

Перемога АдН стала тривожним сигналом для Європи

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *