6 травня в Україні неофіційно, але стійко згадують як День УБОЗ — дату народження спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю в системі Міністерства внутрішніх справ. Саме цього дня 1991 року було підписано наказ, який поклав початок окремій службі, що мала протистояти кримінальним кланам, які швидко набирали сили на зламі епох. Сьогодні, у 2026 році, коли Україна вже понад чотири роки веде повномасштабну війну, спогади про УБОЗ набувають особливого звучання: це історія про те, як держава вчилася захищати себе не лише від зовнішнього ворога, а й від внутрішньої загрози, що могла зруйнувати її зсередини.
УБОЗ ніколи не був просто абревіатурою. Це був підрозділ, чиї співробітники працювали в тіні, розплутували складні схеми, йшли на ризик і часто залишалися без публічної слави. Його ліквідація у 2015 році стала частиною великої поліцейської реформи, але досвід, напрацювання і навіть окремі підходи продовжують жити в сучасних структурах Національної поліції, Департаменті стратегічних розслідувань та інших підрозділах.
6 травня 1991 року в системі МВС України з’явилися спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю. Цей день став неофіційним Днем УБОЗ. Підрозділ проіснував до 2015 року і залишив глибокий слід у історії української міліції.
Сьогодні його спадщина відчувається в роботі сучасних правоохоронців, які протидіють організованим злочинним групам, економічним схемам і корупції в умовах війни.
Як і чому виник УБОЗ у 1991 році
На початку 1990-х Україна переживала справжній вибух кримінальної активності. Розпад Радянського Союзу, хаос приватизації, слабкість державних інститутів і стрімке збагачення окремих груп створили ідеальні умови для появи потужних організованих злочинних угруповань. Бандити вже не просто грабували — вони контролювали ринки, впливали на місцеву владу, займалися рекетом, незаконним обігом зброї та наркотиків.
До 1991 року боротьбою з груповою злочинністю займалися так звані «шості відділи» при управліннях карного розшуку. Вони існували з кінця 1980-х, але їхніх ресурсів було катастрофічно мало. Керівництво МВС розуміло: потрібна окрема, сильна, добре оснащена структура. 6 травня 1991 року був підписаний наказ, згідно з яким у системі Міністерства внутрішніх справ створювалися спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю. Пізніше вони оформилися в Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю — ГУБОЗ.
Першим керівником став досвідчений оперативник Григорій Шелудько. Перед співробітниками стояло завдання не просто «ловити бандитів», а системно руйнувати злочинні мережі. Вже за перший рік роботи підрозділ викрив близько трьохсот злочинних груп, які скоїли понад дві тисячі сімсот злочинів. Це був час, коли УБОЗівці працювали майже без сучасних технічних засобів, часто на особистому ризику, проти людей, які мали гроші, зброю і зв’язки.
За моїм досвідом спілкування з ветеранами служби, саме перші роки стали найважчими і водночас найгероїчнішими. Багато операцій проводилися в умовах, коли інформація могла «злитися» в останню мить, а підтримка з боку інших підрозділів була мінімальною. Проте саме тоді закладалися традиції оперативної роботи, які потім використовували десятиліттями.
Основні завдання та методи роботи підрозділу
УБОЗ і ГУБОЗ мали чітко визначене коло завдань. Головне — виявлення і припинення діяльності стійких організованих груп і злочинних організацій, які впливали на соціально-економічну ситуацію в регіонах і в державі загалом. Особливу увагу приділяли лідерам і «авторитетам» кримінального світу.
Другим пріоритетом були серійні і резонансні злочини, зокрема вбивства на замовлення, вчинені щодо народних депутатів, високопосадовців або учасників злочинних угруповань. Третім — боротьба з корупцією і хабарництвом у сферах, що мали стратегічне значення для економіки. Четвертим — виявлення схем легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. І п’ятим — розвідувально-пошукова робота, спрямована на отримання інформації про тенденції розвитку організованої злочинності.
На практиці це означало глибоке впровадження агентури, тривалі оперативні розробки, складні багатоетапні операції. Співробітники УБОЗу часто працювали під прикриттям, використовували негласні методи, створювали легендовані структури. У нашій практиці відомо чимало випадків, коли оперативники роками «вели» одну й ту саму групу, перш ніж завдати вирішального удару.
Типова помилка тих часів полягала в недооцінці економічної складової. Багато хто вважав, що організована злочинність — це лише «бандити з пістолетами». Насправді вже на початку 1990-х найбільші гроші крутилися в банківській сфері, приватизації, зовнішньоекономічній діяльності. Саме там УБОЗ поступово зміщував акцент, і це дало відчутні результати.
- 1991 рік — викрито близько 275 організованих груп
- Середньорічний показник — понад 800 ліквідованих угруповань
- За роки роботи вилучено тисячі одиниць зброї та майна на мільярди
- 2015 рік — ліквідація підрозділу в рамках реформи МВС
Найгучніші операції та історії, які запам’яталися
Однією з характерних рис роботи УБОЗу була боротьба з етнічними злочинними групами та міжрегіональними кланами. У різних областях підрозділи проводили операції проти угруповань, які займалися викраденнями підприємців, вимаганням, торгівлею людьми. Особливо резонансними були справи в Одесі, Донецьку, Харкові, де кримінальні авторитети відчували себе майже безкарними.
Були випадки, коли співробітники УБОЗу затримували «міліціонерів-перевертнів» — людей, які під виглядом правоохоронців скоювали тяжкі злочини. Такі операції вимагали особливої обережності, бо всередині системи існували серйозні ризики витоку інформації.
Окрему сторінку складають операції проти економічних злочинних схем. У середині 1990-х — на початку 2000-х УБОЗ активно працював з банківськими аферами, незаконним обігом валюти, схемами з приватизацією. Саме тоді формувався досвід, який пізніше став основою для роботи підрозділів захисту економіки.
У 2014–2015 роках, уже в умовах початку російської агресії, частина співробітників ГУБОЗу брала участь у антитерористичній операції. Деякі з них згодом перейшли в інші структури МВС або в Національну гвардію. Їхній досвід оперативної роботи виявився цінним і на фронті.
Ліквідація УБОЗ у 2015 році та її наслідки
12 лютого 2015 року Верховна Рада ухвалила рішення про ліквідацію Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю разом з кількома іншими спеціалізованими структурами міліції. Це був один із кроків великої реформи МВС, ініційованої після Революції Гідності. Офіційна аргументація полягала в тому, що функції боротьби з організованою злочинністю можуть виконувати загальні підрозділи кримінальної поліції, а існування окремих «елітних» управлінь створює умови для зловживань і дублювання повноважень.
На практиці ліквідація викликала неоднозначну реакцію. Багато ветеранів вважали, що разом з підрозділом зникає і накопичений десятиліттями досвід, агентурний апарат, спеціалізовані методики. Частина співробітників перейшла в новостворені структури Національної поліції, частина пішла на пенсію або в інші силові відомства.
Згодом функції протидії організованій злочинності частково перейшли до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, а також до інших підрозділів. У 2020-х роках, уже під час повномасштабної війни, організована злочинність знову заявила про себе — тепер уже в нових формах: схеми з гуманітарною допомогою, незаконний вивіз чоловіків призовного віку, торгівля зброєю, співпраця з окупаційними адміністраціями на тимчасово окупованих територіях.
У 2026 році питання системної протидії організованій злочинності знову стоїть гостро. Досвід УБОЗу, попри всі його недоліки, залишається цінним джерелом уроків — як позитивних, так і негативних.
Міф: УБОЗ був «державою в державі» і займався лише політичними замовленнями.
Реальність: Підрозділ виконував широкий спектр завдань — від боротьби з бандитизмом до економічних злочинів. Політичний тиск існував, як і в будь-якій силовій структурі того часу, але основна робота була саме оперативно-розшуковою.
Спадщина УБОЗ у сучасній правоохоронній системі 2026 року
Сьогодні, через одинадцять років після ліквідації, ім’я УБОЗу рідко згадується в офіційних документах. Проте його підходи живуть. Сучасні підрозділи, які займаються організованою злочинністю, використовують багато з того, що було напрацьовано в 1990–2000-х: глибоку агентурну роботу, міжрегіональну координацію, акцент на економічних схемах.
В умовах війни з’явилися нові виклики. Організовані групи активно використовують можливості, які дає воєнний стан: переміщення великих сум готівки, схеми з гуманітаркою, торгівлю підробленими документами, незаконний перетин кордону. Частина колишніх «авторитетів» намагається інтегруватися в схеми, пов’язані з постачанням для армії або відновленням.
За моїм досвідом, найефективніші сучасні операції проти таких груп будуються саме на принципах, які колись відпрацьовував УБОЗ: довготривала розробка, впровадження, фіксація всієї вертикалі, а не лише «стрілочників». Коли правоохоронці намагаються «закрити» справу швидко, ефект виявляється короткочасним — група відновлюється під іншими назвами.
Окремо варто відзначити роль ветеранів УБОЗу. Багато хто з них сьогодні працює консультантами, викладачами в навчальних закладах МВС, або просто передає досвід молодшим колегам у неформальному спілкуванні. Їхні історії — це жива пам’ять про те, якою була боротьба з організованою злочинністю на зорі незалежності.
У розмовах з колишніми співробітниками УБОЗу часто чую одну й ту саму думку: «Ми не були ідеальними. Але ми знали, з ким маємо справу, і вміли працювати на довгій дистанції». Саме цей підхід — системність і терпіння — сьогодні найбільш затребуваний у протидії сучасним злочинним мережам.
Чому День УБОЗ залишається важливим у 2026 році
Формально День УБОЗ ніколи не мав статусу державного свята. Це була внутрішня дата для співробітників підрозділу. Проте з роками вона набула символічного значення. 6 травня — це нагадування про те, що держава народжувалася не лише на Майдані і в парламенті, а й у тихих кабінетах оперативників, які щодня ризикували життям, щоб кримінальний світ не переміг.
У 2026 році, коли Україна продовжує боротися за своє існування, важливо пам’ятати: внутрішня безпека — така ж складова перемоги, як і фронт. Організована злочинність у воєнний час стає особливо небезпечною, бо підриває економіку, розкрадає ресурси, створює канали впливу для ворога.
Пам’ять про УБОЗ — це не ностальгія за «старою міліцією». Це урок: спеціалізовані структури потрібні, але вони повинні працювати прозоро, підконтрольно і в інтересах суспільства, а не окремих груп. Реформа 2015 року мала правильну мету — позбутися закритості і зловживань. Проте досвід, напрацьований УБОЗом, не варто було просто викидати.
Сьогодні молоді поліцейські, які працюють у підрозділах стратегічних розслідувань чи економічної безпеки, можуть багато чому навчитися з історії УБОЗу. І не лише з його перемог, а й з помилок. Бо саме на помилках найкраще видно, як будувати ефективну систему протидії організованій злочинності в умовах демократичної держави і війни одночасно.
День Святого Георгія Переможця, який за старим стилем припадав на 6 травня, став неофіційним покровителем борців з організованою злочинністю. Багато співробітників УБОЗу вважали це символічним збігом: Георгій перемагає змія, а вони — кримінальну гідру.
Історія УБОЗу — це частина історії незалежної України. Вона розповідає про те, як молода держава вчилася захищати себе від тих, хто хотів зробити злочинність своїм бізнесом і владою. У 2026 році цей урок залишається актуальним. Бо поки існує організована злочинність, потрібні люди, які вміють з нею боротися системно, професійно і до кінця.
