Більшість українців не почуваються захищеними в інтернеті, проте чітко вимагають: боротьба з небезпечним контентом не повинна перетворитися на цензуру чи обмеження свобод. Такі результати показало всеукраїнське опитування, проведене в липні 2026 року.
Масштаб проблеми та довіра до інституцій
53,9% респондентів заявили, що не почуваються захищеними від небезпечного чи терористичного контенту. Найчастіше за останній рік українці стикалися з дезінформацією (58%) та шахрайством і фішингом (56,1%). Далі йдуть мова ворожнечі (45,9%), поширення персональних даних без згоди (22%), заклики до насильства (21%), радикалізм (19,3%) та тероризм (15,5%). Зовсім не стикалися з таким контентом 23,4% опитаних.
У питанні видалення небезпечного контенту найбільше довіри отримала СБУ — 39,7%. Далі — міжнародні суди (20,2%), міжнародні організації (19,6%) та правоохоронні органи (17,5%). Зросла частка тих, хто не довіряє жодній інституції, — до 18,4%.
Ризики регулювання та європейські стандарти
Найбільші побоювання викликають втручання у приватність (50,5%), можливість зловживань (50,3%) та корупційні ризики (48,9%). Попри це, 56,1% українців підтримують впровадження європейських правил боротьби з незаконним контентом. Суспільство виступає за жорсткішу боротьбу з небезпекою в мережі, але вимагає прозорості та незалежного контролю, щоб це не вплинуло на особисту свободу. У виборі між свободою та безпекою українці розділилися майже навпіл: 48% віддають перевагу свободі, 40,5% — безпеці.
